Новини Золочівщини
Виставка поштово-спортивних та декоративних голубів у Золочеві
Gazeta
Кожен з нас колись краєм вуха чув про той факт, коли не було майже ніяких засобів зв’язку, люди використовували голубів для того, щоби відправляти повідомлення. Однак, мало хто з нас замислювався над процесами та особливостями цієї голубиної пошти.
Раніше, коли я переглядала фільми про війну, бачила фрагменти, де використовували голубів, аби надіслати координати, попередження чи прохання прийти на допомогу. Також в документальних історичних фільмах розповідали, що голубів, аби їх не впізнав ворог, часто фарбували у чорну або сіру фарби.
Також незаперечними є те, що голуби таким своїм призначенням врятували багато життів та сприяли перемозі у війнах.
Голубів, як поштарів, почали використовувати в античну добу, тобто ще у 700 році до н. е. Греки помітили, що ці птахи запам’ятовують дорогу додому та витримують велику відстань, тому на той час голубів відправляли до союзників, аби надіслати повідомлення про перемогу. А офіційно їх зарахували на таку посаду у 1870 році під час облоги Парижа – вони передавали плівки з фотографіями, а розшифрувати їх могли тільки на спеціальному «голубиному поштамті».
У Лондоні стоїть пам’ятник голубці, яка єдина з усіх голубів змогла вчасно передати повідомлення про порятунок човна, котрий потрапив у шторм. Завдяки їй вдалося врятувати пасажирів, які опинилися у відкритому морі.
В Україні офіційно голубина пошта відкрилась у 1890 році, а також у цей період набув страшенної популярності поштово-голубиний вид спорту. Такий клуб мав власне друковане джерело, яке називалося «Вісник голубиного спорту». На одній зі сторінок вісника була надрукована інформація, що в змаганнях беруть участь поштові голуби бельгійського походження. Саме їхня швидкість на дистанції 1000 км складала 1020 м/хв. Навіть сьогодні такий результат вважається відмінним.
Отже, в ті часи голубиний спорт в Україні був на високому рівні. Потім на початку ХХ ст. відбулися структурні зміни у суспільстві та спортивно-поштове голубівництво припинило своє існування. А під час воєн поштові голуби використовувалися тільки для поштового зв’язку.
Сьогодні, у ХХI ст., коли всі ми маємо смартфони та домашній телефон, є люди, які продовжують займатися голубиною поштою не тільки у світі, а навіть тут, у Золочеві. Роблять це не тому, що їм важко зрозуміти функції та можливості мобільного оператора, а просто тому, що голубина пошта зробила свій великий внесок в історію і може зникнути, залишивши лише згадки та пам’ятники. У майбутньому вже ніхто не зможе стати свідками такої пернатої пошти, тому люди, що продовжують цим займатися, бажають, аби така можливість передачі повідомлень існувала й надалі.
17 листопада 2019 року у Золочівському районному Народному домі відбулася виставка поштово-спортивних та декоративних голубів.
З вітальним словом до учасників виставки звернувся керівник клубу Володимир Галятовський:
– Я радий вітати гостей сьогоднішнього свята. Дякую вам, що так чисельно зібрались сьогодні. Шановні голобуводи, сьогодні у Золочеві відбувається виставка, якої не було у нашому місті впродовж тридцяти семи років. Остання така виставка відбулась 1982 року. Ми давно мріяли, про таку виставку. Сьогодні у нашій виставці беруть участь двоє голубоводів, котрі брали участь тоді, тридцять сім років тому. Це Федір Миколайович Шевчук та Борис Богданович Дубас. Вони регулярно беруть участь у виставках, змаганнях, перемагають. Вітаю вас всіх з цим днем і зазначу, що голуби – не є таке легке задоволення, як декому здається. Для того, щоб виростити такого голуба, яких ми бачимо на виставці, потрібно не один рік. Наші голуби за кілька годин пролітають від ста до семисот кілометрів. Дякую всім голубоводам, за те що є в нашому клубі, дякую молодим голубоводам, котрі щороку прибувають у наш клуб. Їх в клубі близько тридцяти відсотків. Ще раз дякую організаторам, котрі допомагали в організації виставки, особливо Михайлові Вікторовичу Кулику, котрий доклав чимало зусиль до того, щоб ця виставка відбулась.
Вітав учасників виставки міський голова Золочева Ігор Гриньків:
– Мій дідусь теж мав дуже багато голубів, гарних, поштових. Я був малий і не дуже розумів в чому їх цінність. А мій батько, котрий не займався голубами, вирішив подарувати голуби своєму товаришеві з Бродів, не повідомивши дідові, що він у нього «смикне» тих кілька голубів. Він дав йому з двадцять голубів і каже: «Потримаєш їх тиждень, а потім пустиш і вони будуть в тебе на даху жити». Дід пропажу помітив відразу. Але за тиждень, тільки но розвиднілось, наші голуби вже сиділи на даху, вдома. Тільки правдивий фахівець розуміє справжню ціну цієї птиці. Дякую вам, що ви жертовно робите свою справу і несете у світ добро. Знаю, як керівник Навчального центру Михайло Кулик любить голубів. Якби не така відповідальна посада, він би більше часу проводив з птахами. Знаю, як він може розповідати про кожного: той переміг в такому перельоті, та голубка – в іншому. Дякую вам за сьогоднішній день, за цю прекрасну виставку. Тішить, що наш клуб є одним з кращих в місті. Розумію, що влада не зовсім вам допомагає, але, якщо є якісь потреби, то радо відгукнемось.
До присутніх звернувся найстарший член клубу «Золочів–Красне» Федір Шевчук:
– За віком я не є найстаршим, але голубівництвом займаюсь тридцять сім років. Тішусь, що серед нас є багато молодих, котрі розуміють, що то треба не просто вступити до клубу, в нас потрібно вчитись. Пам'ятаю, кілька років тому, прийшов до нас хлопчик Роман Фурда. А сьогодні він мене переміг. Я вдячний всім, хто сьогодні прийшов.
Подякував присутнім керівник Навчального центру Національної гвардії України Михайло Кулик, котрий у вільний час також активно займається голубівництвом:
– Я дякую всім, хто сьогодні знайшов час і відвідав нашу виставку. Мені дуже приємно, що клуб об’єднав людей різних професій, різних поглядів, вікових груп. Мені теж приємно бути серед вас. Це те, що надихає, це те, що до душі. Бажаю всім присутнім нових успіхів, здобутків і тільки позитивних емоцій.
Також в цей день було нагороджено кращих голубоводів клубу за участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
Раніше, коли я переглядала фільми про війну, бачила фрагменти, де використовували голубів, аби надіслати координати, попередження чи прохання прийти на допомогу. Також в документальних історичних фільмах розповідали, що голубів, аби їх не впізнав ворог, часто фарбували у чорну або сіру фарби.
Також незаперечними є те, що голуби таким своїм призначенням врятували багато життів та сприяли перемозі у війнах.
Голубів, як поштарів, почали використовувати в античну добу, тобто ще у 700 році до н. е. Греки помітили, що ці птахи запам’ятовують дорогу додому та витримують велику відстань, тому на той час голубів відправляли до союзників, аби надіслати повідомлення про перемогу. А офіційно їх зарахували на таку посаду у 1870 році під час облоги Парижа – вони передавали плівки з фотографіями, а розшифрувати їх могли тільки на спеціальному «голубиному поштамті».
У Лондоні стоїть пам’ятник голубці, яка єдина з усіх голубів змогла вчасно передати повідомлення про порятунок човна, котрий потрапив у шторм. Завдяки їй вдалося врятувати пасажирів, які опинилися у відкритому морі.
В Україні офіційно голубина пошта відкрилась у 1890 році, а також у цей період набув страшенної популярності поштово-голубиний вид спорту. Такий клуб мав власне друковане джерело, яке називалося «Вісник голубиного спорту». На одній зі сторінок вісника була надрукована інформація, що в змаганнях беруть участь поштові голуби бельгійського походження. Саме їхня швидкість на дистанції 1000 км складала 1020 м/хв. Навіть сьогодні такий результат вважається відмінним.
Отже, в ті часи голубиний спорт в Україні був на високому рівні. Потім на початку ХХ ст. відбулися структурні зміни у суспільстві та спортивно-поштове голубівництво припинило своє існування. А під час воєн поштові голуби використовувалися тільки для поштового зв’язку.
Сьогодні, у ХХI ст., коли всі ми маємо смартфони та домашній телефон, є люди, які продовжують займатися голубиною поштою не тільки у світі, а навіть тут, у Золочеві. Роблять це не тому, що їм важко зрозуміти функції та можливості мобільного оператора, а просто тому, що голубина пошта зробила свій великий внесок в історію і може зникнути, залишивши лише згадки та пам’ятники. У майбутньому вже ніхто не зможе стати свідками такої пернатої пошти, тому люди, що продовжують цим займатися, бажають, аби така можливість передачі повідомлень існувала й надалі.
17 листопада 2019 року у Золочівському районному Народному домі відбулася виставка поштово-спортивних та декоративних голубів.
З вітальним словом до учасників виставки звернувся керівник клубу Володимир Галятовський:
– Я радий вітати гостей сьогоднішнього свята. Дякую вам, що так чисельно зібрались сьогодні. Шановні голобуводи, сьогодні у Золочеві відбувається виставка, якої не було у нашому місті впродовж тридцяти семи років. Остання така виставка відбулась 1982 року. Ми давно мріяли, про таку виставку. Сьогодні у нашій виставці беруть участь двоє голубоводів, котрі брали участь тоді, тридцять сім років тому. Це Федір Миколайович Шевчук та Борис Богданович Дубас. Вони регулярно беруть участь у виставках, змаганнях, перемагають. Вітаю вас всіх з цим днем і зазначу, що голуби – не є таке легке задоволення, як декому здається. Для того, щоб виростити такого голуба, яких ми бачимо на виставці, потрібно не один рік. Наші голуби за кілька годин пролітають від ста до семисот кілометрів. Дякую всім голубоводам, за те що є в нашому клубі, дякую молодим голубоводам, котрі щороку прибувають у наш клуб. Їх в клубі близько тридцяти відсотків. Ще раз дякую організаторам, котрі допомагали в організації виставки, особливо Михайлові Вікторовичу Кулику, котрий доклав чимало зусиль до того, щоб ця виставка відбулась.
Вітав учасників виставки міський голова Золочева Ігор Гриньків:
– Мій дідусь теж мав дуже багато голубів, гарних, поштових. Я був малий і не дуже розумів в чому їх цінність. А мій батько, котрий не займався голубами, вирішив подарувати голуби своєму товаришеві з Бродів, не повідомивши дідові, що він у нього «смикне» тих кілька голубів. Він дав йому з двадцять голубів і каже: «Потримаєш їх тиждень, а потім пустиш і вони будуть в тебе на даху жити». Дід пропажу помітив відразу. Але за тиждень, тільки но розвиднілось, наші голуби вже сиділи на даху, вдома. Тільки правдивий фахівець розуміє справжню ціну цієї птиці. Дякую вам, що ви жертовно робите свою справу і несете у світ добро. Знаю, як керівник Навчального центру Михайло Кулик любить голубів. Якби не така відповідальна посада, він би більше часу проводив з птахами. Знаю, як він може розповідати про кожного: той переміг в такому перельоті, та голубка – в іншому. Дякую вам за сьогоднішній день, за цю прекрасну виставку. Тішить, що наш клуб є одним з кращих в місті. Розумію, що влада не зовсім вам допомагає, але, якщо є якісь потреби, то радо відгукнемось.
До присутніх звернувся найстарший член клубу «Золочів–Красне» Федір Шевчук:
– За віком я не є найстаршим, але голубівництвом займаюсь тридцять сім років. Тішусь, що серед нас є багато молодих, котрі розуміють, що то треба не просто вступити до клубу, в нас потрібно вчитись. Пам'ятаю, кілька років тому, прийшов до нас хлопчик Роман Фурда. А сьогодні він мене переміг. Я вдячний всім, хто сьогодні прийшов.
Подякував присутнім керівник Навчального центру Національної гвардії України Михайло Кулик, котрий у вільний час також активно займається голубівництвом:
– Я дякую всім, хто сьогодні знайшов час і відвідав нашу виставку. Мені дуже приємно, що клуб об’єднав людей різних професій, різних поглядів, вікових груп. Мені теж приємно бути серед вас. Це те, що надихає, це те, що до душі. Бажаю всім присутнім нових успіхів, здобутків і тільки позитивних емоцій.
Також в цей день було нагороджено кращих голубоводів клубу за участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
