Новини Золочівщини
16:08, 02 лютого 2020
683
0

Громада сильна небайдужими людьми

  Загальновизнано, що головним показником ефективності міського голови є його здатність приймати мудрі рішення, які забезпечують поступ і розвиток. Золочів розвивається і за останні роки людям, котрі тривалий час тут не бували, важко впізнати місто. Великий поступ у розвитку міста зроблено за попередній рік. То ж про зроблене, про плани, про людей розмовляю із міським головою Золочева Ігорем Гриньківим. – Ігоре, завершився період Різдвяних свят. Як пройшли ці свята для громади та для тебе особисто? – Весь колектив міської ради завершував 2019 рік з дуже добрим настроєм, бо рік був успішним і відповідно цією радістю ми ділились з іншими у різдвяних вітаннях та побажаннях. В адрес громади також надійшла величезна кількість привітань. Приємно, що про нас пам’ятають церковні ієрархи (Епіфаній, М. Мокшицький, Владика Ігор
Громада сильна небайдужими людьми
Gazeta
Фото: НУС
Загальновизнано, що головним показником ефективності міського голови є його здатність приймати мудрі рішення, які забезпечують поступ і розвиток. Золочів розвивається і за останні роки людям, котрі тривалий час тут не бували, важко впізнати місто. Великий поступ у розвитку міста зроблено за попередній рік. То ж про зроблене, про плани, про людей розмовляю із міським головою Золочева Ігорем Гриньківим.
– Ігоре, завершився період Різдвяних свят. Як пройшли ці свята для громади та для тебе особисто?
– Весь колектив міської ради завершував 2019 рік з дуже добрим настроєм, бо рік був успішним і відповідно цією радістю ми ділились з іншими у різдвяних вітаннях та побажаннях. В адрес громади також надійшла величезна кількість привітань. Приємно, що про нас пам’ятають церковні ієрархи (Епіфаній, М. Мокшицький, Владика Ігор Возняк, Патріарх Київський і Всієї Руси-України Філарет), народні депутати України, посадовці різних рівнів, представники іноземних держав тощо…
Святкувати завжди добре, але в понеділок будівлю міської ради покропив святою водою наш сусід, о. декан Володимир Легкий і нагадав нам, що … закінчились Різдвяні свята, вітаючись правильно вже казати «Слава Ісусу Христу», а не «Христос народився» і час ставати до праці з Божою допомогою.
– Що найбільше запам’яталось тобі під час Різдва? Чим новим доповнили ці святкування?
– Ми розпочали святкування з Вифлеємського вогню, який нам принесли наші діти: пластуни, скаути. Дійшли спільної думки, що подячний молебень слід проводити 31 грудня ввечері, о 21 год, а не в обід. Концерт у новорічну ніч від часопису «Наша українська справа» і радіо «Золочів ФМ» прижився відразу, бо мешканці не розходились від ялинки до 5-ї ранку. Різдвяні гостини дітей із нашого міста-партнера Скадовська, «Хода трьох царів», Йорданські купання, коляди у храмах міста – все це говорить про активність громади. Але тут ми ще маємо великий ресурс. Добрий настрій на свята маємо створювати самі, саме тому дякую усім, хто не проспав цей час, а ділився своїм теплом, радістю та гостинцями з іншими.
– Ти кажеш, що 2019 рік був дуже успішним. Що найбільше тішить з того, що зроблено?
– Гарне запитання, особливо слово тішить, яке говорить про радість. В нашому випадку – радість від зробленого. Знаєте, мені приємно спостерігати зміну свідомості золочів'ян? Зміну культури у побуті, зміну мислення, зміну реакції на те, що відбувається і що найголовніше – співучасть, тобто реальні особисті дії до змін на краще у нашому місті. Якщо предметно про об’єкти, то насамперед це наша Вічева площа. Там вже все вимальовується. За підтримки народного депутата України Тараса Батенка та допомоги Уряду, зокрема коштів Міністерства екології, ми проводили заміну великого каналізаційного колектора на перехресті вулиць Бандери Ст. Героя України – Кривоноса М. – Бродівської. Сьогодні там йдуть будівельні роботи по прокладанню мереж водопостачання. Велика відповідальність будівельників, бо в прокладанні підземних комунікацій багато років поспіль не було порядку. Великі тимчасові незручності для водіїв – бо об'їзду нема. Для пішоходів – бо земляні роботи в такий період це завжди болото… Незручності для бізнесу, який поряд, бо то кабель електричний порвуть, якого там не мало бути, то рух транспорту перекриють. Але наша мета – зробити найкраще, зробити так, щоб ми більше до питань з підземними комунікаціями на цій ділянці не поверталися. І я дякую усім за розуміння.
Нещодавно отримали приємну звістку – в Львівській обласній державній адміністрації відбулось засідання комісії з оцінки і попереднього конкурсного відбору інвестиційних проєктів, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, на якому вирішено пропонувати Уряду в особі Міністерства розвитку території і громад виділити в 2020 році на проєкт реконструкції площі Вічевої в м. Золочеві 10 мільйонів гривень. І хоча це половина від потреби – це великі кошти, це четверта частина бюджету нашого міста на 2020 рік.
Мені приємно, що районна державна адміністрація, обласна державна адміністрація допомагають місту в реалізації цього важливого проєкту, реконструкції площі Вічевої і не тільки. Якби таке відношення до наших проблем було у попередній період, вже давно площу Вічеву було б реконструйовано. Отже, все пізнається в порівнянні. А я від нас усіх дякую всім заступникам голови Львівської обласної державної адміністрації та посадовцям, котрі нам допомагають, дякую членам комісії з відбору і оцінки проєктів, дякую Уряду за підтримку!
Якщо говорити про 2019 рік, то відзначу позитивні зміни на вул. Бандери Ст. Героя України: реконструкція підпірної стінки, влаштування паркінгу для автомобілів, сучасне освітлення, озеленення – так би скрізь у місті!
Ми впорядкували парки і сквери – це комфорт і затишок для мешканців.
Візьмемо сквер ім. С. Зборовського, що навпроти поліклініки. Скільки туди скеровано коштів, зусиль під час громадських робіт. Яка підтримка підприємців, що поряд. Скільки Йосип Барабаш завіз туди землі, щоб гарно все спланувати, а скільки там ще треба, треба, треба! Цей сквер буде настільки комфортним для нас, наскільки ми вкладемо в ці роботи частинку свого «я».
Але, уявіть собі, що Йосип Барабаш сказав би:»Я не буду возити землю, давати техніку на розгортання – платіть мені гроші». А підприємці, котрі складали гроші на бруківку, на лави також собі сказали: «Ми не даємо грошей» , – і знайшли причину, наприклад. Бо окремі підприємці грошей не дали. А комунальники та інші, що завжди по середах беруть участь у громадських толоках сказали б: «А чому ми знаходимо час для громадських робіт, а депутати, котрих ми обирали від різних партій, в цих заходах участі не беруть», – і собі не вийшли працювати. Тоді в нас точно нічого б не вийшло. Але ми – інші. Громадською толокою нікого не здивуєш, але хочеться, щоб кожного разу під час громадських робіт нас було більше.
Чи можу я дорікнути комусь із підприємців, що на моє прохання про допомогу не відгукнувся? Ні, однозначно, ні. Можу тільки дякувати тим, хто завжди допомагає, пам'ятаючи про те, що хто дає, тому воздасться! Можемо тільки, якщо це залежить від міської ради, створювати умови для розвитку бізнесу, щоб ті, хто нині не мають коштів, щоб купити лаву для міста, їх мали. Взагалі, меценатство – це стан душі, це ініціатива змін, це безкорисливість і жертовність.
Коли говорю про меценатів міста, на думку спадає нещодавня історія про мої відносини з однією з підприємців міста. Вона працює в сфері побутового обслуговування і не є великим роботодавцем. Жодного разу не відмовилась підтримати добрі ініціативи міста. Попереднього року перерахувала кошти на сквер Зборовського. На 2020 рік я проявив ініціативу реконструкції скверу, де раніше стояв пам’ятник О. Пушкіну. І коли розмовляв з нею по телефону про підтримку цього проєкту, дізнався, що вона хвора, на реабілітації після курсу лікування. Звісно перепросив, побажав бути здоровою і зрозумів, що їй не до наших проблем, не до порядку у сквері. Її відповідь мене спантеличила: «Я обов’язково допоможу, – повідомила вона. – Не смійте мене викреслювати зі списку тих, кому не байдуже, як буде в місті. Я наполягаю на цьому». А на ранок до міської ради прийшов її чоловік з печаткою, щоб загарантувати письмово, що перерахує кошти, якщо проєкт визнають переможцем. Зараз, коли це розповідаю і пригадую нашу розмову, на очі підступають сльози. Це приклад для усіх нас. Такі люди як вона мають велику громадянську, суспільну цінність. Хочеться, щоб таких, небайдужих людей, було якомога більше, тоді справи як в державі, так і громаді підуть на краще.
Розмовляла Леся ГОРГОТА
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.