Новини Золочівщини
14:17, 09 квітня 2024
139
0

Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога

Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Gazeta
Фото: НУС
У неділю, 7 квітня 2024 року, вулицями Золочева знову пройшла екуменічна Хресна дорога. Традиція спільного розважання над Страстями Христовими започаткована у місті у 90-х роках минулого століття міським головою Ярославом Максимовичем. Відтоді щорічно у часі Великого посту громада міста та околиць спільно молилась під час Хресної ходи. У часі ковіду та повномасштабного вторгнення ця традиція була перервана.

Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога

Хресна дорога пройшла вулицями міста Золочева від пам’ятника отцю Маркіяну Шашкевичу до Каплички біля Золочівського замку.
Тисячі людей взяли участь у процесії, щоб у молитві та співпереживанні Христових Страстей, пройти дорогу Господа до Воскресіння через Голгофу.
Впродовж Хресної дороги відбувалися читання Євангелія на молитовних зупинках. Священнослужителі виголошували духовні науки про хрест Господній та його значення у житті християнина, відношення людини до Бога, єдності у християнській спільноті і поза нею.
Цьогоріч Хресну дорогу жертвували за Перемогу, за українських воїнів, їхніх матерів дружин, дітей, за вимушених переселенців...
На завершення спільної Хресної дороги біля Каплички поруч Золочівського замку спільно молились за Перемогу війська нашого та мир в Україні.
Традиційно до громади звернувся міський голова Золочева Ігор Гриньків:
– Сьогодні ми пройшли Хресну дорогу, щоб ще раз і ще раз осмислити біль та страждання, які переніс наш Спаситель Ісус Христос задля нашого спасіння. Дякую Вам, дороге духовенство, за цю спільну молитву. Ми не мали можливості спільно помолитись під час Подячного молебню, бо ворог влаштував нам повітряну тривогу. Дякую Вам за жертовне служіння. Сьогодні на Вічевій площі зустрів Ярослава Максимовича, міського голову 1994-2002 років. Він каже: «Дивися, все, як тоді, коли ми починали». Дякую Вам сердечно усім – тим, хт о тут є, і кого з нами немає. Дякую нашим чоловікам і жінкам, котрі з мужністю сьогодні боронять нашу державу від ворога. Дякую волонтерам, котрі підтримують наше військо в час страшних випробувань. Дякую кожному з Вас, що так чисельно зібрались, щоб засвідчити нашу віру, нашу єдність, котра є наріжним каменем нашої перемоги над ворогом. Дякую Вам за жертовність, закликаю до підтримки війська, до підтримки тих, хто сьогодні залишив свої домівки і сьогодні тут, у нашій громаді, допомагає та очікує перемоги. З вірою в Бога і в Україну. Слава Україні! Героям слава!
Ділиться світлинами та спогадами про першу у місті спільну Хресну дорогу міський голова Золочева 1994-2002 рр. Ярослав МАКСИМОВИЧ:
– Все почалось на площі Вічевій у 1995 році. Це був період становлення української державності, період буремних міжконфесійних протистоянь. Оглядаюсь назад і розумію, який складний був цей час. Нам вдалось зупинити протистояння у громаді, ми об’єднали всіх в екуменічній молитві за єдність християн. Цього року це могла б бути тридцята спільна Хресна дорога, та на жаль, ми мали перерву через ковід та війну. Дуже тішусь, що ця велика справа єдності християнської спільноти у Золочеві має таке тривале продовження. Сьогодні, коли побачив ту кількість людей, які зібрались на спільну молитву, був дуже розчулений. Я дякую нашій громаді за ту єдність, яку вона проявляє.
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога
Вулицями Золочева пройшла Екуменічна Хресна дорога

Ярослав Іванович відкриває папку з написом «Справи релігії», в якій зібрано архівні документи, переписку, фотографії з того часу… Тоді, на зорі становлення незалежності було чимало питань, які потребували вирішення, – міжконфесійне примирення, повернення у власність громади Будинку убогих, передача будівлі, яка на той час належала швейній фабриці, римо-католицькій громаді… Усе це потребувало чималої уваги, постійних діалогів, перемовин. Не без гордості Ярослав Максимович показує світлини, на яких чисельно збиралась золочівська громада під час спільних молитов.
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.