Новини Золочівщини
Велич отця Маркіяна з висоти сторіч
Gazeta
Кожен, хто йде, їде, чи пролітає біля гори Підлисецької, неподалік села Підлисся на Золочівщині не омине увагою мереживний хрест, що, на перший погляд, самотньо височіє на вершині гори. Але це лише перше враження. Бо це символ нашої боротьби, символ нашої нездоланності, символ нашої єдності, символ нашої непереможності. Він ніколи не був і не буде самотнім, бо Україна ніколи не буде байдужою до особи отця Маркіяна Шашкевича, хто поклав своє життя на здолання проблем свого народу. Він піднімав ці найважливіші проблеми, бо вели вони прямо в небуття. Піднімав так високо, що від часу першої половини ХІХ століття, коли жив, творив і боровся наш отець Маркіян, вже більше ніколи жоден поневолювач не зміг і не зможе знищити віру і силу українського народу у боротьбі за єдність і незалежність.
Цей хрест-пам’ятник на горі встановили духовні нащадки на 100-річчя від дня народження отця-просвітителя Маркіяна Шашкевича – поета, автора першого україномовного альманаху «Русалка Дністровая» та першої україномовної читанки для маленьких галичан.
Високий хрест видно здалека – він велично підноситься на горі, яку ще називають Білою – через поклади білої глини. До галявини на її верхівці веде ґрунтова дорога – теж біла. А вже звідси відкривається дивовижний краєвид – рідна земля Маркіяна, де живе талановитий, працьовитий, надзвичайно терпеливий народ, що і через два віки з часу життя свого великого Будителя і донині продовжує невтомну боротьбу за єдність, за віру, за мову, за незалежність. І в цій боротьбі неодмінно переможе, бо сили і віри додає невимовно дивна енергетика, що нею наповнює світ Хрест Маркіяна – 25-метровий хрест, схожий на мініатюрну Ейфелеву вежу.
Ми й донині не в повній мірі усвідомлюємо велич духу і справи Маркіяна Шашкевича. Це ж саме наш народ – розділений багатьма кордонами, роз’єднаний кількома церквами, пригноблений економічно, упосліджений соціально країнами-загарбницями, народ позбавлений державності, ба, навіть натяку на можливість отримати право на самовизначення – цей народ зберіг пам’ять про своїх героїв, встановив і уберіг їх пам’ятники, пройшов через усі перепони й тенета, здобув, відновив свою незалежність і відстоїть її в боротьбі з найпідступнішим, найнебезпечнішим ворогом – московитами.
І лине кожного року гарячого серпневого дня народ на Білу гору, що поряд із селом Підлисся, щоб приклонити коліна і зачерпнути у землі тієї сили, котра надихала славного галичанина – нашого отця Маркіяна.
У неділю, 6 серпня 2023 р., на Білій горі біля пам’ятника – Хреста Маркіяну Шашкевичу відбулося вшанування Будителя Галичини. Розпочалися заходи з Архієрейської Божественної Літургії, яку очолив преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії. Після Божественної Літургії, Владика зі священниками помолилися за тих, хто загинув у минулі роки та сьогодення у боротьбі за незалежність України.
Продовжили літературно-мистецьке свято «Світло Маркіяна. З вірою у перемогу» народні аматорські хори: «Благовіст» (кер. Зеновій Дмитрак) НД с. Вороняки; «Обрій» (кер. Заслужений працівник культури України Мирон Дацко) с. Зимна Вода; «Надбужжя» (кер. Михайло Стречик) НД с. Сасів; «Опілля» (кер. Михайло Болюбаш) Палацу культури ім. І. Білозора; вокальний дует «Два крила», квартет «Собор» с. Зимна Вода; народний аматорський вокальний гурт «Січ» (кер. Роман Стельмахович) Палацу культури ім. І. Білозора; актор студії-театру «Хочу» Орест Особа, уродженець с. Підлисся, народний аматорський ансамбль танцю «Первоцвіт» (кер. Юрій Сидорович) Палацу культури ім. І. Білозора; доктор історичних наук, професор, письменник Петро Шкрабʼюк; аматорський вокальний ансамбль «Гроно калинове» (кер. Леся Стельмахович) храму пророка Іллі с. Єлиховичі; аматорський жіночий хор «Берегиня» (керівник Неля Мельник) Чесного і животворящого Хреста с. Єлиховичі; солісти Марічка Фурсенко, Артем Плотиця, Надія Твердохліб, Марія Квас та Володимир Посполита.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
Фото автора
Цей хрест-пам’ятник на горі встановили духовні нащадки на 100-річчя від дня народження отця-просвітителя Маркіяна Шашкевича – поета, автора першого україномовного альманаху «Русалка Дністровая» та першої україномовної читанки для маленьких галичан.
Високий хрест видно здалека – він велично підноситься на горі, яку ще називають Білою – через поклади білої глини. До галявини на її верхівці веде ґрунтова дорога – теж біла. А вже звідси відкривається дивовижний краєвид – рідна земля Маркіяна, де живе талановитий, працьовитий, надзвичайно терпеливий народ, що і через два віки з часу життя свого великого Будителя і донині продовжує невтомну боротьбу за єдність, за віру, за мову, за незалежність. І в цій боротьбі неодмінно переможе, бо сили і віри додає невимовно дивна енергетика, що нею наповнює світ Хрест Маркіяна – 25-метровий хрест, схожий на мініатюрну Ейфелеву вежу.
Ми й донині не в повній мірі усвідомлюємо велич духу і справи Маркіяна Шашкевича. Це ж саме наш народ – розділений багатьма кордонами, роз’єднаний кількома церквами, пригноблений економічно, упосліджений соціально країнами-загарбницями, народ позбавлений державності, ба, навіть натяку на можливість отримати право на самовизначення – цей народ зберіг пам’ять про своїх героїв, встановив і уберіг їх пам’ятники, пройшов через усі перепони й тенета, здобув, відновив свою незалежність і відстоїть її в боротьбі з найпідступнішим, найнебезпечнішим ворогом – московитами.
І лине кожного року гарячого серпневого дня народ на Білу гору, що поряд із селом Підлисся, щоб приклонити коліна і зачерпнути у землі тієї сили, котра надихала славного галичанина – нашого отця Маркіяна.
У неділю, 6 серпня 2023 р., на Білій горі біля пам’ятника – Хреста Маркіяну Шашкевичу відбулося вшанування Будителя Галичини. Розпочалися заходи з Архієрейської Божественної Літургії, яку очолив преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії. Після Божественної Літургії, Владика зі священниками помолилися за тих, хто загинув у минулі роки та сьогодення у боротьбі за незалежність України.
Продовжили літературно-мистецьке свято «Світло Маркіяна. З вірою у перемогу» народні аматорські хори: «Благовіст» (кер. Зеновій Дмитрак) НД с. Вороняки; «Обрій» (кер. Заслужений працівник культури України Мирон Дацко) с. Зимна Вода; «Надбужжя» (кер. Михайло Стречик) НД с. Сасів; «Опілля» (кер. Михайло Болюбаш) Палацу культури ім. І. Білозора; вокальний дует «Два крила», квартет «Собор» с. Зимна Вода; народний аматорський вокальний гурт «Січ» (кер. Роман Стельмахович) Палацу культури ім. І. Білозора; актор студії-театру «Хочу» Орест Особа, уродженець с. Підлисся, народний аматорський ансамбль танцю «Первоцвіт» (кер. Юрій Сидорович) Палацу культури ім. І. Білозора; доктор історичних наук, професор, письменник Петро Шкрабʼюк; аматорський вокальний ансамбль «Гроно калинове» (кер. Леся Стельмахович) храму пророка Іллі с. Єлиховичі; аматорський жіночий хор «Берегиня» (керівник Неля Мельник) Чесного і животворящого Хреста с. Єлиховичі; солісти Марічка Фурсенко, Артем Плотиця, Надія Твердохліб, Марія Квас та Володимир Посполита.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
Фото автора
