Новини Золочівщини
У нас немає ні права на помилки, ні часу на їх виправлення
Gazeta
Рік 2021 рік – рік 30-річного ювілею відновлення незалежності України – дуже знаковий для новоутвореної Золочівської територіальної громади. Фактично це рік формування громади, коли ще ліквідовуються колишні структури, формуються нові. І керівники, і працівники, і всі ми вчимося жити в нових умовах. Все це дуже непросто. А про справи у громаді розпитаємо голову нашої Золочівської територіальної громади Ігоря Гриньківа.
– Від підсумків місцевих виборів вже пройшло трохи часу. Твої думки з позиції керівника такої великої об’єднаної територіальної громади про децентралізацію, про плюси та мінуси реформи, про те, що нас чекає та як тобі вдається господарити, давати раду на такій значній території, оскільки з часу виборів не було твоїх інтерв’ю на сторінках нашого часопису?
– Дякую, я справді на деякий час замкнувся в собі і не писав публікацій в пресу – тут прошу вибачення у читачів. А розпочну з того, що ще раз подякую громаді за підтримку мене на виборах. Попри чисельні порушення, різні маніпуляції і підкуп правда взяла верх. Це зовсім не моя перемога. Цей результат виборів лише підтверджує, що попередніх 10 років ми всі разом відроджували Золочів і нам досить вдалося зробити. Це надія мешканців сіл на добрі зміни. Для мене це передусім величезна відповідальність за стан справ в кожному з 66 сіл та хуторів громади і м. Золочеві.
– Пройшов певний етап реформи децентралізації. Які твої враження від цього, твоя оцінка нинішньої ситуації?
– Реформа децентралізації, зміни, що відбуваються, потребують розуміння і зусиль кожного з нас.
Ці зміни вже давно були конче потрібні – ми це відчували усі і під цими змінами очікували передусім фінансову децентралізацію, тобто зрозумілі нам фінансові інструменти відносин з державним бюджетом. Окрім цього, ефективність у прийнятті управлінських рішень та, як наслідок, покращення якості життя мешканців громади. І що дуже важливо – цього мають хотіти люди. І самі зміни мають бути зрозумілі людям.
Для нас усіх реформа децентралізації розпочалась з примусу, оскільки добровільно ми не хотіли об’єднуватися і нас поставили перед фактом, що громада буде в таких межах. Чи таке рішення є правильним покаже час, бо думки були різні.
Але шукати винуватого тут не приходиться – наша байдужість тут зіграла не останню роль.
Тож, за результатами виборів ми створили наш головний орган управління – міську раду, яка складається з 34 депутатів від різних політичних партій. Хай не сприймають за зле депутати ради, але я вважав і моя думка незмінна, що на первинному рівні місцевого самоврядування – у сільських, міських територіальних громадах вибирати депутатів треба не з числа представників партій, а позапартійних. Цю тезу підтримують скрізь у громаді, можливо і законодавець згодом прислухається до цього. Але якщо говорити про депутатський корпус міської ради, то він, як на мене, дуже вдалий. Депутати Золочівської міської ради представляють різні професійні середовища, різні політичні партії, особисто докладають багато зусиль та вболівають за громадський інтерес.
Вся поточна робота лягла на апарат міської ради та виконавчий комітет, до складу якого за посадою входять старости, котрі координують роботу у селах. Вже декілька місяців триває рутинна паперова робота з ліквідації 18 сільських рад, як юридичних осіб, та передачі всіх матеріалів. Це дуже клопітка і дуже відповідальна річ, великий об’єм паперової документації, різне ставлення працівників колишніх сільських рад до впорядкування та зберігання документів. Практично старости та діловоди представляють сьогодні владу у селах. На них велике навантаження, адже у кожного по декілька сіл, великі території за площею. І раду даємо завдяки об'єднанню зусиль усіх – представників бюджетної сфери, громадськості та бізнесу. Я покладаю великі надії на наших старост і діловодів. В продовження цієї теми я хочу сказати про весь колектив службовців, котрі забезпечують потреби мешканців громади. У відділах міської ради найкращі фахівці за напрямами. Їх мало. Для прикладу, у кожній з 18 колишніх сільських рад працював землевпорядник. А сьогодні у земельному відділі міської ради лише 5 землевпорядників. Йде повна інвентаризація земель громади, маса роботи і щоденні звернення теж слід розглядати у визначений строк. На попередній сесії ми розглянули лише 309 земельних питань за зверненнями мешканців громади та різних юридичних осіб. Кожне з цих питань слід було опрацювати спеціалістам, обговорити з депутатами на засіданнях постійних комісій ради і лише тоді розглядати на сесії. Засідання земельної комісії тривало з 17:00 до 21:36 год. Депутати та спеціалісти міської ради детально розглядали кожне звернення мешканців з різних сіл та м. Золочева. Отакий, дуже напружений, але злагоджений режим роботи моїх колег.
– Що сьогодні тебе найбільше тривожить в роботі?
– Мабуть відчуття того, що ми усі є частиною експерименту. Бо жити завжди простіше, коли розумієш, як все відбувається. Для прикладу, держава загарантувала заробітну плату з державного бюджету педагогам наших шкіл. Це добре. Кожен вчитель має оформлені трудові відносини в тій чи іншій школі, але зарплата для всіх педагогів приходить у вигляді субвенції з Державного бюджету України місцевій громаді. І тут, увага, затверджуючи Державний бюджет України на 2021 рік, Золочівській міській раді зменшують на 19,8 мільйона гривень субвенцію на зарплату вчителям. Здоровий глузд каже, що такого бути не може, але так є. І це посеред навчального року. Чим завинили вчителі, котрим ми довіряємо найдорожче, що в нас є – наших дітей? На це немає чіткої відповіді до сьогодні. Причина в тому, що спеціалісти Міністерства освіти придумали зміни до формули розподілу освітньої субвенції на зарплату вчителям. Все населення громади рахують як міське, а наповненість класів дітьми у сільських школах звісно є меншою, ніж у міських школах Золочева. І нас ставлять перед фактом необхідності закриття малокомплектних шкіл і звільнення понад 100 педпрацівників. Я розумію, що коли в школі 3 дітей, як в Трудовачі – таку школу треба закрити. Ми закрили школу в с. Підгороднє, бо дітей підвозимо до опорної школи № 1 у Золочеві, а на базі школи в с. Підгороднє влаштуємо дитячий садок. Подібна ситуація в с. Тростянець, але слід негайно вирішувати, що робити з добротним приміщенням цієї школи. На жаль, в багатьох селах кількість дітей різко зменшується. Але 19,8 млн. грн. – це для нашого бюджету великі гроші. Щоб не допустити заборгованості по зарплаті, ми забираємо кошти з інших запланованих видатків – не робимо доріг, тротуарів, освітлення. Розумієте, яка дорога ціна помилки службовців Міністерства освіти чи Міністерства фінансів, як все взаємопов’язано і як ми залежні від усього, що відбувається в державі. 40 відсотків новостворених громад мають проблеми із недотриманням освітньої субвенції для педагогів, а для 3 % громад, до яких входить Золочівська, сума заборгованості (19,8 млн. грн.) є критичною і впливає на розвиток.
З інформації керівника Золочівської лікарні, на кінець року очікується значний борг по зарплаті працівників. Заробітна плата в цій галузі і так є низькою. Це може призвести до відтоку найкращих спеціалістів. Хіба не проблема? Яка відповідальність Національної Служби Здоров'я України та керівництва лікарні за таку ситуацію?
– Напередодні опалювального періоду 2021–2022 рр. в Україні та Європі мешканці шоковані ростом цін на російський газ та, як наслідок, на послуги з теплопостачання квартир. Як у Золочеві з альтернативною енергетикою?
– Ще в 2016 році ми дали дозвіл усім без винятку мешканцям міста влаштувати індивідуальне опалення у своїх квартирах. Тепер кожен вирішує, коли починати опалювальний період і які заходи енергозбереження застосувати. Утеплення фасадів багатоквартирних житлових будинків, заміна вікон та інше – цілком правильні рішення, які будуть економією коштів і збережуть тепло. Але якщо все ж відверто поговорити про альтернативу газу – дрова чи будь-яку іншу біомасу для опалення здебільшого бюджетних установ – тут є багато питань. Для нормального проходження опалювального періоду у Золочеві потрібно 16-17 тис. кубометрів дров. Ціни на дрова зараз стрімко виросли, а відсутність чітких повноважень органів місцевого самоврядування в сфері тарифної політики спричинила загрозу початку опалювального періоду. Чому ми мусимо купувати дрова для виробництва тепла для бюджетних установ за комерційною ціною? Це ж впливає на тариф і вимиватиме кошти з бюджетів громад. Вважаю, що громадам треба повернути забрані громадські і колгоспні ліси. Розумне господарювання точно призведе до кращих результатів в тепловій енергетиці і меншої залежності від необґрунтовано високої ціни на російський газ. Маю чітке бачення цього питання, але більш детально про це згодом.
– Попри все, тривають роботи на площі Вічевій. Чи вдасться завершити цей проєкт у цьому році?
– Цей рік для нас усіх особливий. Ми відсвяткували 30 річницю відновлення нашої державності. І, власне, 6 листопада святкуватимемо 210 річницю від Дня народження будителя Галичини і нашого славетного земляка – о. Маркіяна Шашкевича. Цей 2021 рік у Львівській області оголошено роком о. Маркіяна Шашкевича. Звичайно мені і усім нам, особливо тим, хто на реконструкцію Вічевої площі жертвував свої кошти, дуже хочеться бачити цей досконалий проєкт зреалізованим. Ще раз наголошу на тому, що реконструкція Вічевої площі фінансується трохи з нашого міського бюджету, а в основному з Державного фонду регіонального розвитку. Хід виконання будівельних робіт на пл. Вічевій перебуває на контролі особисто голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. Він та його заступник Андрій Годик неодноразово особисто були у Золочеві на пл. Вічевій, оглянули хід виконання робіт і загарантували підтримку Львівської обласної державної адміністрації і Уряду на завершення робіт. Під час перебування на Золочівщині народного депутата України Тараса Батенка отримав від нього запевнення, що за його зверненням Уряд також виділить додаткові кошти на завершення будівельних робіт на Вічевій. Так що маємо всі шанси завершити будівельні роботи.
Звісно, прикро, що невеличка частина площі Вічевої поки-що не повернена у комунальну власність громади, бо нема доброї волі особи, від котрої це залежить передусім. Хоча всі розуміємо, що це справа часу. Як не крути, як не затягуй розгляд справи в суді, а рішення суду повернути землю громаді буде.
Я все ж сподіваюсь на добру волю, на можливість позасудового мирного вирішення даної ситуації, здоровий глузд, на совість, на повагу до громади і, насамперед, повагу до самого себе. За жодні гроші цього не купити. Бо даремно будівничий будує, якщо Господь не будує…
– Як тобі вдається скрізь встигати, який режим роботи міського голови?
– Вся біда в тому, що фізично бракує часу на все. Хочеться бути скрізь: і на громадських роботах з мешканцями, і на міжнародному форумі, і обговорити проблеми кожного села з мешканцями, і мати хоч трошки більше часу для рідних та близьких. Але так не виходить. Здебільшого працюю допізна, до 22–23 год. Наразі так мусить бути.
Я багато планую, всі свої думки, плани обов’язково записую – це одна із звичок. До записів повертаюся згодом. Переосмислюю, раджуся з колегами по роботі, однодумцями, мешканцями. Приємно, коли навпроти запланованого можна поставити відмітку про те, що вже виконано. Отже, щоденний розпорядок, який базується на корисних звичках і постійний контроль – без цього ніяк.
– Ігоре, чи є в тебе чітке бачення розвитку громади?
– Це правильно, що ми говоримо про розвиток, але давайте говорити чесно – в громаді, особливо в селах, у нас зменшення кількості населення, зменшення кількості дітей у школах, а отже, занепад. Йде відтік населення до Львова та за кордон і ключовими критеріями тут є зайнятість населення та можливість отримання гідного доходу. Зараз працюємо над Стратегією розвитку громади. Намагаємося створити документ, в якому буде окреслене чітке бачення, що нам робити з огляду на перспективу Золочева та кожного нашого села. Чого хочуть люди – отримувати дохід від своєї праці і мати комфортні умови для проживання. Начебто все просто, але давайте глянемо на ринок праці, рівень заробітної плати, поміркуймо над причинами безробіття та міграції населення. У бюджетній сфері заробітна плата, окрім військових, низька. Через те педагоги шукають додаткової зайнятості, а молоді, працездатні, кваліфіковані медики думають, чи їхати в ближнє зарубіжжя на заробітки, чи будуть зміни в медицині і, як наслідок, можливість гідної платні. Для прикладу, керівник діагностичного відділення лікарні, у підпорядкуванні котрого є сотня медиків, отримує платню у розмірі трохи більше семи тисяч гривень із затримкою зарплати у часі на півтора місяця. І так майже всі.
Звісно, що ситуацію негайно треба змінювати. Добре все дослідити, зрозуміти, яка наша спільна кінцева мета. Бо той, хто намагається вирішити проблему не дослідивши її – створить ще більшу проблему. А в нас немає ні права на помилки, ні часу на їх виправлення. А час не цінує хіба що лінивий. Звичайно, що надважливим є створення додаткових робочих місць, чи як тепер модно називати – залучення інвестицій. Я впевнений, що саме зараз в нашій великій Золочівській громаді є найбільш сприятливий клімат для розвитку бізнесу, для можливості розпочинати власну справу. Звичайно, що для мене, службовців чи депутатів міської ради є важливими великі інвестиційні проєкти, як наприклад будівництво нових виробництв компаніями «Карпатська Джерельна» чи «Нові Продукти» в районі сіл Сасова, Хмелеви. Але не менш важливим є будівництво сучасного рибного господарства у Руді-Колтівській чи відновлення ферм та організація процесу відгодівлі курей у маленькому селі Стадня. Ми радіємо успіхам родини Шопських, бо йде розширення виробництва у с. Хильчиці із залученням іноземного капіталу. З Федором Шопським вже обговорюємо можливості створення нових інвестиційних проєктів у Золочеві. Приємно, що такі успішні бізнесмени, як Федір Шопський, Олександр Тютін та інші чітко розуміють – сплата податків та офіційна заробітна плата – це Закон. Але так є не у всіх – тут маємо ще над чим працювати. Дуже важливо, щоб бізнес був соціально відповідальним і якусь частину свого доходу скеровував на найбільш потрібне людям. Наведу приклад «Золочівагробуду» під керівництвом Йосипа Барабаша. На базі колишнього підприємства з мільйонними боргами сьогодні відбувається становлення успішної будівельної компанії, яка будує у Чернівцях, Львові, Гніздичеві, Золочеві та інших містах, а податки платить до нашого бюджету. Як багато значить роль кожної людини в житті громади, зокрема Йосипа Барабаша – успішного підприємця, патріота рідного краю, мецената. Саме в ньому, в його людяності і відповідальності секрет успіху справи, якій віддається сповна.
– Як складаються відносини з агробізнесом? Чи в цьому питанні є проблеми?
– Ми проводимо інвентаризацію землі. Як правильна влада, ми дбаємо за добро для усіх, передусім власників земельних паїв. Тут я бачу ряд проблем, які потребують негайного вирішення: низька нормативно-грошова оцінка землі, низькі процентні ставки за договорами оренди паїв і, як наслідок, мала плата людям за користування їх паєм. До цього можна додати виснаження землі, тобто недотримання сівозмін, а висівання культур, що виснажують землю, але дають добрі прибутки – кукурудза, соя, ріпак. А ще руйнування і так знищених комунальних доріг великогабаритним перевантаженим транспортом та небажання вкладати реальні гроші у комунальну інфраструктуру, використання земель по-чорному, тобто без правовстановлюючих документів, відсутність договорів на використання паїв померлих, використання польових доріг… Отже, чого-чого, а проблем в нас тут достатньо. В інтересах людей ці проблеми потрібно вирішувати чітко і принципово, і всі ми дуже сподіваємось на розуміння наших аграріїв, бо намагаємось вибудувати з ними чесні відносини.
– Ігоре, чи ти маєш ворогів?
– Щоб відповісти на це запитання, потрібно відповісти на інше – хто я? Відомий автор Джим Рон писав, що ви – це середня сума п'яти людей, з якими ви проводите велику частину свого часу. Я в оточенні гарних і світлих людей, маю на увазі і працівників міської ради, і найближчих друзів. Багатьма з них я захоплююсь, бо вони неймовірні. Я знаю точно, що всі ми на стороні добра, ми прагнемо правди і чітко розуміємо, що наш нинішній успіх відбувається завдяки спільним зусиллям, завдяки нашій наполегливості.
Отже, якщо служиш добру – людям, Господеві, то готуй свою душу на випробовування. Хочу, щоб нинішні труднощі, бо як без них, ми долали гідно. Не відвертали очей від потребуючих, а якщо і застосовували примус, то аргументовано пояснювали чому, адже Закон – один для всіх! Я не маю ворогів. Свою енергію я трачу на створення доброго. А зло треба виправляти, бо якщо цього не робити, то воно буде подвоюватися і становитиме небезпеку існуючому суспільному ладу, простим і чесним людям.
Якщо є особа чи декілька осіб, котра чи котрі до мене вороже ставляться – це нормально, це значить, що я, як міський голова, обстоюю інтереси громади, роблю те, що маю робити, чого від мене очікують люди.
– Попри усі нарікання, як ти оцінюєш спроможність нашої громади?
– Одними наріканнями наших проблем не вирішити. Як правило нарікають слабкі. Сильні детально вивчають проблеми, аналізують помилки і рухаються до перемоги. Саме це чекає нас, бо треба зрозуміти, що спроможність нашої громади з неба не впаде. Це важка повсякденна праця кожного з нас.
Я ще раз і ще раз повторю слова В’ячеслава Чорновола «Україна починається з тебе». Я точно вірю, ми не зменшимо темпів відродження Золочева, адже саме Золочів став центром великого Золочівського району і незабаром святкуватиме 600 років. Я вірю, що в кожному селі ми також зможемо втілити успішні розвиткові проєкти. Адже переконаний, що відродження сильної української держави має починатись із відродження українського села.
Розмовляла Леся ГОРГОТА
– Від підсумків місцевих виборів вже пройшло трохи часу. Твої думки з позиції керівника такої великої об’єднаної територіальної громади про децентралізацію, про плюси та мінуси реформи, про те, що нас чекає та як тобі вдається господарити, давати раду на такій значній території, оскільки з часу виборів не було твоїх інтерв’ю на сторінках нашого часопису?
– Дякую, я справді на деякий час замкнувся в собі і не писав публікацій в пресу – тут прошу вибачення у читачів. А розпочну з того, що ще раз подякую громаді за підтримку мене на виборах. Попри чисельні порушення, різні маніпуляції і підкуп правда взяла верх. Це зовсім не моя перемога. Цей результат виборів лише підтверджує, що попередніх 10 років ми всі разом відроджували Золочів і нам досить вдалося зробити. Це надія мешканців сіл на добрі зміни. Для мене це передусім величезна відповідальність за стан справ в кожному з 66 сіл та хуторів громади і м. Золочеві.
– Пройшов певний етап реформи децентралізації. Які твої враження від цього, твоя оцінка нинішньої ситуації?
– Реформа децентралізації, зміни, що відбуваються, потребують розуміння і зусиль кожного з нас.
Ці зміни вже давно були конче потрібні – ми це відчували усі і під цими змінами очікували передусім фінансову децентралізацію, тобто зрозумілі нам фінансові інструменти відносин з державним бюджетом. Окрім цього, ефективність у прийнятті управлінських рішень та, як наслідок, покращення якості життя мешканців громади. І що дуже важливо – цього мають хотіти люди. І самі зміни мають бути зрозумілі людям.
Для нас усіх реформа децентралізації розпочалась з примусу, оскільки добровільно ми не хотіли об’єднуватися і нас поставили перед фактом, що громада буде в таких межах. Чи таке рішення є правильним покаже час, бо думки були різні.
Але шукати винуватого тут не приходиться – наша байдужість тут зіграла не останню роль.
Тож, за результатами виборів ми створили наш головний орган управління – міську раду, яка складається з 34 депутатів від різних політичних партій. Хай не сприймають за зле депутати ради, але я вважав і моя думка незмінна, що на первинному рівні місцевого самоврядування – у сільських, міських територіальних громадах вибирати депутатів треба не з числа представників партій, а позапартійних. Цю тезу підтримують скрізь у громаді, можливо і законодавець згодом прислухається до цього. Але якщо говорити про депутатський корпус міської ради, то він, як на мене, дуже вдалий. Депутати Золочівської міської ради представляють різні професійні середовища, різні політичні партії, особисто докладають багато зусиль та вболівають за громадський інтерес.
Вся поточна робота лягла на апарат міської ради та виконавчий комітет, до складу якого за посадою входять старости, котрі координують роботу у селах. Вже декілька місяців триває рутинна паперова робота з ліквідації 18 сільських рад, як юридичних осіб, та передачі всіх матеріалів. Це дуже клопітка і дуже відповідальна річ, великий об’єм паперової документації, різне ставлення працівників колишніх сільських рад до впорядкування та зберігання документів. Практично старости та діловоди представляють сьогодні владу у селах. На них велике навантаження, адже у кожного по декілька сіл, великі території за площею. І раду даємо завдяки об'єднанню зусиль усіх – представників бюджетної сфери, громадськості та бізнесу. Я покладаю великі надії на наших старост і діловодів. В продовження цієї теми я хочу сказати про весь колектив службовців, котрі забезпечують потреби мешканців громади. У відділах міської ради найкращі фахівці за напрямами. Їх мало. Для прикладу, у кожній з 18 колишніх сільських рад працював землевпорядник. А сьогодні у земельному відділі міської ради лише 5 землевпорядників. Йде повна інвентаризація земель громади, маса роботи і щоденні звернення теж слід розглядати у визначений строк. На попередній сесії ми розглянули лише 309 земельних питань за зверненнями мешканців громади та різних юридичних осіб. Кожне з цих питань слід було опрацювати спеціалістам, обговорити з депутатами на засіданнях постійних комісій ради і лише тоді розглядати на сесії. Засідання земельної комісії тривало з 17:00 до 21:36 год. Депутати та спеціалісти міської ради детально розглядали кожне звернення мешканців з різних сіл та м. Золочева. Отакий, дуже напружений, але злагоджений режим роботи моїх колег.
– Що сьогодні тебе найбільше тривожить в роботі?
– Мабуть відчуття того, що ми усі є частиною експерименту. Бо жити завжди простіше, коли розумієш, як все відбувається. Для прикладу, держава загарантувала заробітну плату з державного бюджету педагогам наших шкіл. Це добре. Кожен вчитель має оформлені трудові відносини в тій чи іншій школі, але зарплата для всіх педагогів приходить у вигляді субвенції з Державного бюджету України місцевій громаді. І тут, увага, затверджуючи Державний бюджет України на 2021 рік, Золочівській міській раді зменшують на 19,8 мільйона гривень субвенцію на зарплату вчителям. Здоровий глузд каже, що такого бути не може, але так є. І це посеред навчального року. Чим завинили вчителі, котрим ми довіряємо найдорожче, що в нас є – наших дітей? На це немає чіткої відповіді до сьогодні. Причина в тому, що спеціалісти Міністерства освіти придумали зміни до формули розподілу освітньої субвенції на зарплату вчителям. Все населення громади рахують як міське, а наповненість класів дітьми у сільських школах звісно є меншою, ніж у міських школах Золочева. І нас ставлять перед фактом необхідності закриття малокомплектних шкіл і звільнення понад 100 педпрацівників. Я розумію, що коли в школі 3 дітей, як в Трудовачі – таку школу треба закрити. Ми закрили школу в с. Підгороднє, бо дітей підвозимо до опорної школи № 1 у Золочеві, а на базі школи в с. Підгороднє влаштуємо дитячий садок. Подібна ситуація в с. Тростянець, але слід негайно вирішувати, що робити з добротним приміщенням цієї школи. На жаль, в багатьох селах кількість дітей різко зменшується. Але 19,8 млн. грн. – це для нашого бюджету великі гроші. Щоб не допустити заборгованості по зарплаті, ми забираємо кошти з інших запланованих видатків – не робимо доріг, тротуарів, освітлення. Розумієте, яка дорога ціна помилки службовців Міністерства освіти чи Міністерства фінансів, як все взаємопов’язано і як ми залежні від усього, що відбувається в державі. 40 відсотків новостворених громад мають проблеми із недотриманням освітньої субвенції для педагогів, а для 3 % громад, до яких входить Золочівська, сума заборгованості (19,8 млн. грн.) є критичною і впливає на розвиток.
З інформації керівника Золочівської лікарні, на кінець року очікується значний борг по зарплаті працівників. Заробітна плата в цій галузі і так є низькою. Це може призвести до відтоку найкращих спеціалістів. Хіба не проблема? Яка відповідальність Національної Служби Здоров'я України та керівництва лікарні за таку ситуацію?
– Напередодні опалювального періоду 2021–2022 рр. в Україні та Європі мешканці шоковані ростом цін на російський газ та, як наслідок, на послуги з теплопостачання квартир. Як у Золочеві з альтернативною енергетикою?
– Ще в 2016 році ми дали дозвіл усім без винятку мешканцям міста влаштувати індивідуальне опалення у своїх квартирах. Тепер кожен вирішує, коли починати опалювальний період і які заходи енергозбереження застосувати. Утеплення фасадів багатоквартирних житлових будинків, заміна вікон та інше – цілком правильні рішення, які будуть економією коштів і збережуть тепло. Але якщо все ж відверто поговорити про альтернативу газу – дрова чи будь-яку іншу біомасу для опалення здебільшого бюджетних установ – тут є багато питань. Для нормального проходження опалювального періоду у Золочеві потрібно 16-17 тис. кубометрів дров. Ціни на дрова зараз стрімко виросли, а відсутність чітких повноважень органів місцевого самоврядування в сфері тарифної політики спричинила загрозу початку опалювального періоду. Чому ми мусимо купувати дрова для виробництва тепла для бюджетних установ за комерційною ціною? Це ж впливає на тариф і вимиватиме кошти з бюджетів громад. Вважаю, що громадам треба повернути забрані громадські і колгоспні ліси. Розумне господарювання точно призведе до кращих результатів в тепловій енергетиці і меншої залежності від необґрунтовано високої ціни на російський газ. Маю чітке бачення цього питання, але більш детально про це згодом.
– Попри все, тривають роботи на площі Вічевій. Чи вдасться завершити цей проєкт у цьому році?
– Цей рік для нас усіх особливий. Ми відсвяткували 30 річницю відновлення нашої державності. І, власне, 6 листопада святкуватимемо 210 річницю від Дня народження будителя Галичини і нашого славетного земляка – о. Маркіяна Шашкевича. Цей 2021 рік у Львівській області оголошено роком о. Маркіяна Шашкевича. Звичайно мені і усім нам, особливо тим, хто на реконструкцію Вічевої площі жертвував свої кошти, дуже хочеться бачити цей досконалий проєкт зреалізованим. Ще раз наголошу на тому, що реконструкція Вічевої площі фінансується трохи з нашого міського бюджету, а в основному з Державного фонду регіонального розвитку. Хід виконання будівельних робіт на пл. Вічевій перебуває на контролі особисто голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. Він та його заступник Андрій Годик неодноразово особисто були у Золочеві на пл. Вічевій, оглянули хід виконання робіт і загарантували підтримку Львівської обласної державної адміністрації і Уряду на завершення робіт. Під час перебування на Золочівщині народного депутата України Тараса Батенка отримав від нього запевнення, що за його зверненням Уряд також виділить додаткові кошти на завершення будівельних робіт на Вічевій. Так що маємо всі шанси завершити будівельні роботи.
Звісно, прикро, що невеличка частина площі Вічевої поки-що не повернена у комунальну власність громади, бо нема доброї волі особи, від котрої це залежить передусім. Хоча всі розуміємо, що це справа часу. Як не крути, як не затягуй розгляд справи в суді, а рішення суду повернути землю громаді буде.
Я все ж сподіваюсь на добру волю, на можливість позасудового мирного вирішення даної ситуації, здоровий глузд, на совість, на повагу до громади і, насамперед, повагу до самого себе. За жодні гроші цього не купити. Бо даремно будівничий будує, якщо Господь не будує…
– Як тобі вдається скрізь встигати, який режим роботи міського голови?
– Вся біда в тому, що фізично бракує часу на все. Хочеться бути скрізь: і на громадських роботах з мешканцями, і на міжнародному форумі, і обговорити проблеми кожного села з мешканцями, і мати хоч трошки більше часу для рідних та близьких. Але так не виходить. Здебільшого працюю допізна, до 22–23 год. Наразі так мусить бути.
Я багато планую, всі свої думки, плани обов’язково записую – це одна із звичок. До записів повертаюся згодом. Переосмислюю, раджуся з колегами по роботі, однодумцями, мешканцями. Приємно, коли навпроти запланованого можна поставити відмітку про те, що вже виконано. Отже, щоденний розпорядок, який базується на корисних звичках і постійний контроль – без цього ніяк.
– Ігоре, чи є в тебе чітке бачення розвитку громади?
– Це правильно, що ми говоримо про розвиток, але давайте говорити чесно – в громаді, особливо в селах, у нас зменшення кількості населення, зменшення кількості дітей у школах, а отже, занепад. Йде відтік населення до Львова та за кордон і ключовими критеріями тут є зайнятість населення та можливість отримання гідного доходу. Зараз працюємо над Стратегією розвитку громади. Намагаємося створити документ, в якому буде окреслене чітке бачення, що нам робити з огляду на перспективу Золочева та кожного нашого села. Чого хочуть люди – отримувати дохід від своєї праці і мати комфортні умови для проживання. Начебто все просто, але давайте глянемо на ринок праці, рівень заробітної плати, поміркуймо над причинами безробіття та міграції населення. У бюджетній сфері заробітна плата, окрім військових, низька. Через те педагоги шукають додаткової зайнятості, а молоді, працездатні, кваліфіковані медики думають, чи їхати в ближнє зарубіжжя на заробітки, чи будуть зміни в медицині і, як наслідок, можливість гідної платні. Для прикладу, керівник діагностичного відділення лікарні, у підпорядкуванні котрого є сотня медиків, отримує платню у розмірі трохи більше семи тисяч гривень із затримкою зарплати у часі на півтора місяця. І так майже всі.
Звісно, що ситуацію негайно треба змінювати. Добре все дослідити, зрозуміти, яка наша спільна кінцева мета. Бо той, хто намагається вирішити проблему не дослідивши її – створить ще більшу проблему. А в нас немає ні права на помилки, ні часу на їх виправлення. А час не цінує хіба що лінивий. Звичайно, що надважливим є створення додаткових робочих місць, чи як тепер модно називати – залучення інвестицій. Я впевнений, що саме зараз в нашій великій Золочівській громаді є найбільш сприятливий клімат для розвитку бізнесу, для можливості розпочинати власну справу. Звичайно, що для мене, службовців чи депутатів міської ради є важливими великі інвестиційні проєкти, як наприклад будівництво нових виробництв компаніями «Карпатська Джерельна» чи «Нові Продукти» в районі сіл Сасова, Хмелеви. Але не менш важливим є будівництво сучасного рибного господарства у Руді-Колтівській чи відновлення ферм та організація процесу відгодівлі курей у маленькому селі Стадня. Ми радіємо успіхам родини Шопських, бо йде розширення виробництва у с. Хильчиці із залученням іноземного капіталу. З Федором Шопським вже обговорюємо можливості створення нових інвестиційних проєктів у Золочеві. Приємно, що такі успішні бізнесмени, як Федір Шопський, Олександр Тютін та інші чітко розуміють – сплата податків та офіційна заробітна плата – це Закон. Але так є не у всіх – тут маємо ще над чим працювати. Дуже важливо, щоб бізнес був соціально відповідальним і якусь частину свого доходу скеровував на найбільш потрібне людям. Наведу приклад «Золочівагробуду» під керівництвом Йосипа Барабаша. На базі колишнього підприємства з мільйонними боргами сьогодні відбувається становлення успішної будівельної компанії, яка будує у Чернівцях, Львові, Гніздичеві, Золочеві та інших містах, а податки платить до нашого бюджету. Як багато значить роль кожної людини в житті громади, зокрема Йосипа Барабаша – успішного підприємця, патріота рідного краю, мецената. Саме в ньому, в його людяності і відповідальності секрет успіху справи, якій віддається сповна.
– Як складаються відносини з агробізнесом? Чи в цьому питанні є проблеми?
– Ми проводимо інвентаризацію землі. Як правильна влада, ми дбаємо за добро для усіх, передусім власників земельних паїв. Тут я бачу ряд проблем, які потребують негайного вирішення: низька нормативно-грошова оцінка землі, низькі процентні ставки за договорами оренди паїв і, як наслідок, мала плата людям за користування їх паєм. До цього можна додати виснаження землі, тобто недотримання сівозмін, а висівання культур, що виснажують землю, але дають добрі прибутки – кукурудза, соя, ріпак. А ще руйнування і так знищених комунальних доріг великогабаритним перевантаженим транспортом та небажання вкладати реальні гроші у комунальну інфраструктуру, використання земель по-чорному, тобто без правовстановлюючих документів, відсутність договорів на використання паїв померлих, використання польових доріг… Отже, чого-чого, а проблем в нас тут достатньо. В інтересах людей ці проблеми потрібно вирішувати чітко і принципово, і всі ми дуже сподіваємось на розуміння наших аграріїв, бо намагаємось вибудувати з ними чесні відносини.
– Ігоре, чи ти маєш ворогів?
– Щоб відповісти на це запитання, потрібно відповісти на інше – хто я? Відомий автор Джим Рон писав, що ви – це середня сума п'яти людей, з якими ви проводите велику частину свого часу. Я в оточенні гарних і світлих людей, маю на увазі і працівників міської ради, і найближчих друзів. Багатьма з них я захоплююсь, бо вони неймовірні. Я знаю точно, що всі ми на стороні добра, ми прагнемо правди і чітко розуміємо, що наш нинішній успіх відбувається завдяки спільним зусиллям, завдяки нашій наполегливості.
Отже, якщо служиш добру – людям, Господеві, то готуй свою душу на випробовування. Хочу, щоб нинішні труднощі, бо як без них, ми долали гідно. Не відвертали очей від потребуючих, а якщо і застосовували примус, то аргументовано пояснювали чому, адже Закон – один для всіх! Я не маю ворогів. Свою енергію я трачу на створення доброго. А зло треба виправляти, бо якщо цього не робити, то воно буде подвоюватися і становитиме небезпеку існуючому суспільному ладу, простим і чесним людям.
Якщо є особа чи декілька осіб, котра чи котрі до мене вороже ставляться – це нормально, це значить, що я, як міський голова, обстоюю інтереси громади, роблю те, що маю робити, чого від мене очікують люди.
– Попри усі нарікання, як ти оцінюєш спроможність нашої громади?
– Одними наріканнями наших проблем не вирішити. Як правило нарікають слабкі. Сильні детально вивчають проблеми, аналізують помилки і рухаються до перемоги. Саме це чекає нас, бо треба зрозуміти, що спроможність нашої громади з неба не впаде. Це важка повсякденна праця кожного з нас.
Я ще раз і ще раз повторю слова В’ячеслава Чорновола «Україна починається з тебе». Я точно вірю, ми не зменшимо темпів відродження Золочева, адже саме Золочів став центром великого Золочівського району і незабаром святкуватиме 600 років. Я вірю, що в кожному селі ми також зможемо втілити успішні розвиткові проєкти. Адже переконаний, що відродження сильної української держави має починатись із відродження українського села.
Розмовляла Леся ГОРГОТА
