Новини Золочівщини
Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів МАН
Gazeta
18-19 лютого 2021 року відбувся І етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів наукових товариств у 2020–2021 навчальному році. І-II етапи Конкурсу проводяться в рамках Всеукраїнського конкурсу- захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України з метою:
– залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності;
– популяризації наукової діяльності та розвитку наукового світогляду, пошуку й підтримки творчої учнівської молоді;
– духовного, творчого, інтелектуального розвитку учнівської молоді, формування навичок самостійного наукового дослідження, систематичної роботи у гуртках, наукових товариствах профільних секціях МАН;
– створення умов для розкриття творчого потенціалу учнів;
– залучення старшокласників до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької діяльності.
Основними завданнями Конкурсу є:
– забезпечення потреб творчої учнівської молоді щодо самореалізації, інтелектуального й духовного розвитку;
– формування та розвиток дослідницьких компетентностей;
– виховання відповідальності за результати власних досліджень;
– формування критичного мислення;
– підготовка учнів до активної громадської діяльності;
– виховання патріотизму й поваги до демократичних цінностей.
У конкурсі взяли участь учні-члени Малої академії наук учнівської молоді Золочівської міської ради. Конкурс відбувся у 9 секціях: секції фізики, хімії, географії, історії, історичного краєзнавства, психології, української літератури, фольклору, французької мови.
Юні дослідники представили на розсуд журі наукові роботи різноманітної тематики. Слід відзначити, що більшість робіт секцій гуманітарного напрямку базувались на місцевому матеріалі, що є особливо цінним. Свої дослідження юні науковці могли презентувати під час постерного захисту, який відбувався у дистанційному режимі (ZOOM-конференція).
Так вихованка секції української літератури Наталя Фірак представила свою дослідницьку роботу на тему: «Українська весільна обрядовість села Шпиколоси, що на Золочівщині, середини ХХ–ХХI століть». Учениця розповіла про традиційні весільні обряди, описані у творах класиків української літератури, та обряди, які побутували у селі Шпиколоси у минулому та теперішньому часі. Роботу доповнювала яскрава презентація, співавтором якої є вихованка цієї ж секції Тетяна Рибка. У роботі наведено приклади місцевих приспівок, примовлянь, обрядових дійств, ритуалів тощо, зібраних авторкою від місцевих старожилів – живих носіїв фольклору.
Софія Салабай (секція історії) грунтовно дослідила постать К. Трильовського, вихідця із села Богутин Золочівського району, який увійшов в історію насамперед як громадський діяч і організатор січового-стрілецького руху, з діяльністю якого були пов’язані найвідоміші події українського життя початку ХХ ст. Вихованка в своїй роботі показала вплив діяльності Кирила Трильовського на національно-патріотичне виховання молоді на початку ХХ ст.
Анастасія Ткач (секція історичного краєзнавства) на прикладі волонтерських організацій Золочівщини розкрила тему сучасного волонтерського руху як фундаменту громадянського суспільства, дослідила мотивацію, функції, завдання, напрямки та форми волонтерської діяльності в умовах збройного конфлікту на Сході країни та загалом.
Анастасія Віхаста (секція історичного краєзнавства) презентувала свою роботу на тему: «Роль жіноцтва у Революції Гідності (на прикладі Золочівщини)». Метою роботи учениця визначила наступне: показати місце та роль жіноцтва Золочівщини у Революції Гідності в Україні 2013–2014 рр. та після її завершення. У своїй роботі Анастасія розповіла про таких відомих золочів’янок – учасниць Майдану як Мирослава Бабінська, Ольга Кіс, Світлана Кудерявець, Наталія Сушанська та інших.
Вихованець секції історичного краєзнавства Віталій Ганусич провів дослідження на тему: «Репрезентація національної пам’яті: братське поховання часів Другої світової війни та могили героїв ОУН-УПА місцевого значення». Метою науково-дослідницької роботи є пошук достовірних фактів про життя героїв ОУН-УПА, збір та систематизація спогадів місцевих жителів, інформації з літературних джерел про мешканців села Плугів і навколишніх сіл, які були членами ОУН-УПА Золочівської округи. Адже саме історична пам'ять є основою національної самоідентичності, основою національно-патріотичного виховання молоді. Варто зазначити, що вихованці секції постійно доглядають та впорядковують могили героїв-патріотів.
У секції французької мови також були представлені три роботи. Підготовці та захисту проєктів передувала кропітка праця, що полягала у досліджені мовного матеріалу: словників, фільмів, пісень, реклами, інтернет ресурсів. Юні лінгвісти відкрили цікавий, безмежно багатий і різноманітний світ неформальної лексики, яку використовують в побуті французькі однолітки. «Верлан», «ляргонжі», «тронкасьйон», суфіксація, інтернет абревіація, англіцизми, сленг для позначення професій та національностей – ось не повний перелік типів арго! Ольга Гаврилів, Вікторія Інасарідзе, Артем Павлишин чудовою французькою мовою не лише описали способи сленготворення, навели приклади нелітературної лексики, а й уклали особисті словнички арготизмів. Для наочності використовували пісні французьких співаків Рено, Строме, Патрісії Каас, які активно вживають у своїх текстах сленгові слова.
Надзвичайно цікавими були роботи вихованців секції фольклору Марії Чепелюк та Катерини Берегулі. Юні дослідниці представили свої напрацювання щодо фольклорної обрядовості сіл Сновичі та Махнівці Золочівського району. Ці праці – результат «польових досліджень» – повністю автентичний місцевий матеріал, аналіз його особливостей, відтворення та збереження цієї прекрасної культурної спадщини нашого народу. Слід відзначити, що за роки функціонування секції вихованцями та керівником (Ольга Чепелюк) зібрано та опрацьовано величезний матеріал фольклору Золочівщини (це гаївки, віншування, колядки, щедрівки, обжинкові пісні, весільна обрядовість, поминальна обрядовість і т.д.). Пісенна частина цих досліджень поповнює репертуар фольклорного ансамблю «Древо» (ЦДЮТ). Безумовно, що варто задуматись над виданням збірки та аудіо записів зібраного матеріалу.
Вихованка секції психології Вікторія Волошин у своїй наукові роботі розкрила психологічні особливості спілкування підлітків. Базою для дослідження слугувало опитування серед однолітків. Результати опитування відображені у діаграмах та графіках, що додало роботі наочності та ґрунтовності. У майбутньому своє життя Вікторія планує пов’язати із психологією.
Приємно здивували членів журі вихованці секції хімії. Секція працює лише перший рік, а результат уже очевидний: три науково-дослідницькі роботи, які базувались на результатах вивчення вмісту діючих речовин ветеринарних препаратів, проведених у рамках онлайн-конференції працівників Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (з яким у Золочівської МАН підписана угода про співпрацю) разом з вихованцями секції. Анастасія Ткач, Христина Марусин та Денис Ганчук доповнили свої роботи аналізом результатів опитування, проведеного із власниками домашніх тварин щодо застосування досліджуваних препаратів.
Секцію фізики на конкурсі представляла Софія Боднар. Тема дослідження: «Визначення коефіцієнта поверхневого натягу». Софія довела, що така складна і водночас цікава наука як фізика піддається не тільки хлопцям (впродовж останніх років секцію представляли хлопці. Минулорічний переможець районного та обласного етапів конкурсу Назар Погончук став бронзовим призером Всеукраїнського етапу конкурсу у секції експериментальної фізики). Юнка вільно володіла матеріалом, впевнено, вичерпно і змістовно відповідала на запитання журі. Робота однозначно заслуговує на увагу.
І на завершення хочеться розповісти про наукову роботу Ярини Сербан (вихованки секції географії) на тему: «Дослідження каньйону Дністра». Об’єктом даного дослідження є каньйон Дністра, а саме відрізок річки від села Устечко Заліщицького району Тернопільської області до міста Хотин Чернівецької області, який Ярина пройшла на каное разом із друзями-пластунами. Предметом розгляду даної роботи є дослідження специфічної геологічної будови території Дністровського каньйону, тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії. Мета дослідження – розвинути уміння вивчати особливості фізичної географії України, досліджувати та екологічно доцільно використовувати природні ресурси, особистісно сприймати об’єкти дослідження, досліджуваний матеріал. А також отримати практичну компетентність та навички забезпечувати власну безпечну життєдіяльність у польових умовах, здійснювати дослідження географічних об’єктів Західної України та систематизувати результати досліджень. Робота написана грамотно і змістовно, наповнена цікавими фотографіями, які унаочнюють досліджуваний матеріал. Але найбільше членів журі захопила емоційність мови авторки, яка демонструє непідробну зацікавленість учениці темою роботи, захват та задоволення від практичної частини дослідження зокрема та від «книги геологічної історії нашої планети» загалом. Юна дослідниця стверджує, що каньйон Дністра – це «справжня геологічна енциклопедія, в якій зафіксовано еволюцію земної кори та органічного світу віком понад 400 мільйонів років тому». Так і хочеться прослідувати шляхом Ярини, відважившись на подібну науково-геологічну експедицію, щоб на власні очі побачити ці чарівні куточки України з унікальними явищами природи, печерами, водоспадами, скелями, заповідниками!
Загалом члени журі (а до складу журі увійшли найкращі педагоги-предметники району) відзначили самостійність і особистий внесок авторів у дослідження, вміння чітко і ясно викладати свої думки, доцільність, коректність методів дослідження, відповідність висновків поставленим завданням, презентаційні навички, культуру мовлення, вільне володіння матеріалом, вичерпність, змістовність та коректність відповідей учасників.
З нетерпінням очікуємо результатів.
Ольга КЛИМУК
– залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності;
– популяризації наукової діяльності та розвитку наукового світогляду, пошуку й підтримки творчої учнівської молоді;
– духовного, творчого, інтелектуального розвитку учнівської молоді, формування навичок самостійного наукового дослідження, систематичної роботи у гуртках, наукових товариствах профільних секціях МАН;
– створення умов для розкриття творчого потенціалу учнів;
– залучення старшокласників до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької діяльності.
Основними завданнями Конкурсу є:
– забезпечення потреб творчої учнівської молоді щодо самореалізації, інтелектуального й духовного розвитку;
– формування та розвиток дослідницьких компетентностей;
– виховання відповідальності за результати власних досліджень;
– формування критичного мислення;
– підготовка учнів до активної громадської діяльності;
– виховання патріотизму й поваги до демократичних цінностей.
У конкурсі взяли участь учні-члени Малої академії наук учнівської молоді Золочівської міської ради. Конкурс відбувся у 9 секціях: секції фізики, хімії, географії, історії, історичного краєзнавства, психології, української літератури, фольклору, французької мови.
Юні дослідники представили на розсуд журі наукові роботи різноманітної тематики. Слід відзначити, що більшість робіт секцій гуманітарного напрямку базувались на місцевому матеріалі, що є особливо цінним. Свої дослідження юні науковці могли презентувати під час постерного захисту, який відбувався у дистанційному режимі (ZOOM-конференція).
Так вихованка секції української літератури Наталя Фірак представила свою дослідницьку роботу на тему: «Українська весільна обрядовість села Шпиколоси, що на Золочівщині, середини ХХ–ХХI століть». Учениця розповіла про традиційні весільні обряди, описані у творах класиків української літератури, та обряди, які побутували у селі Шпиколоси у минулому та теперішньому часі. Роботу доповнювала яскрава презентація, співавтором якої є вихованка цієї ж секції Тетяна Рибка. У роботі наведено приклади місцевих приспівок, примовлянь, обрядових дійств, ритуалів тощо, зібраних авторкою від місцевих старожилів – живих носіїв фольклору.
Софія Салабай (секція історії) грунтовно дослідила постать К. Трильовського, вихідця із села Богутин Золочівського району, який увійшов в історію насамперед як громадський діяч і організатор січового-стрілецького руху, з діяльністю якого були пов’язані найвідоміші події українського життя початку ХХ ст. Вихованка в своїй роботі показала вплив діяльності Кирила Трильовського на національно-патріотичне виховання молоді на початку ХХ ст.
Анастасія Ткач (секція історичного краєзнавства) на прикладі волонтерських організацій Золочівщини розкрила тему сучасного волонтерського руху як фундаменту громадянського суспільства, дослідила мотивацію, функції, завдання, напрямки та форми волонтерської діяльності в умовах збройного конфлікту на Сході країни та загалом.
Анастасія Віхаста (секція історичного краєзнавства) презентувала свою роботу на тему: «Роль жіноцтва у Революції Гідності (на прикладі Золочівщини)». Метою роботи учениця визначила наступне: показати місце та роль жіноцтва Золочівщини у Революції Гідності в Україні 2013–2014 рр. та після її завершення. У своїй роботі Анастасія розповіла про таких відомих золочів’янок – учасниць Майдану як Мирослава Бабінська, Ольга Кіс, Світлана Кудерявець, Наталія Сушанська та інших.
Вихованець секції історичного краєзнавства Віталій Ганусич провів дослідження на тему: «Репрезентація національної пам’яті: братське поховання часів Другої світової війни та могили героїв ОУН-УПА місцевого значення». Метою науково-дослідницької роботи є пошук достовірних фактів про життя героїв ОУН-УПА, збір та систематизація спогадів місцевих жителів, інформації з літературних джерел про мешканців села Плугів і навколишніх сіл, які були членами ОУН-УПА Золочівської округи. Адже саме історична пам'ять є основою національної самоідентичності, основою національно-патріотичного виховання молоді. Варто зазначити, що вихованці секції постійно доглядають та впорядковують могили героїв-патріотів.
У секції французької мови також були представлені три роботи. Підготовці та захисту проєктів передувала кропітка праця, що полягала у досліджені мовного матеріалу: словників, фільмів, пісень, реклами, інтернет ресурсів. Юні лінгвісти відкрили цікавий, безмежно багатий і різноманітний світ неформальної лексики, яку використовують в побуті французькі однолітки. «Верлан», «ляргонжі», «тронкасьйон», суфіксація, інтернет абревіація, англіцизми, сленг для позначення професій та національностей – ось не повний перелік типів арго! Ольга Гаврилів, Вікторія Інасарідзе, Артем Павлишин чудовою французькою мовою не лише описали способи сленготворення, навели приклади нелітературної лексики, а й уклали особисті словнички арготизмів. Для наочності використовували пісні французьких співаків Рено, Строме, Патрісії Каас, які активно вживають у своїх текстах сленгові слова.
Надзвичайно цікавими були роботи вихованців секції фольклору Марії Чепелюк та Катерини Берегулі. Юні дослідниці представили свої напрацювання щодо фольклорної обрядовості сіл Сновичі та Махнівці Золочівського району. Ці праці – результат «польових досліджень» – повністю автентичний місцевий матеріал, аналіз його особливостей, відтворення та збереження цієї прекрасної культурної спадщини нашого народу. Слід відзначити, що за роки функціонування секції вихованцями та керівником (Ольга Чепелюк) зібрано та опрацьовано величезний матеріал фольклору Золочівщини (це гаївки, віншування, колядки, щедрівки, обжинкові пісні, весільна обрядовість, поминальна обрядовість і т.д.). Пісенна частина цих досліджень поповнює репертуар фольклорного ансамблю «Древо» (ЦДЮТ). Безумовно, що варто задуматись над виданням збірки та аудіо записів зібраного матеріалу.
Вихованка секції психології Вікторія Волошин у своїй наукові роботі розкрила психологічні особливості спілкування підлітків. Базою для дослідження слугувало опитування серед однолітків. Результати опитування відображені у діаграмах та графіках, що додало роботі наочності та ґрунтовності. У майбутньому своє життя Вікторія планує пов’язати із психологією.
Приємно здивували членів журі вихованці секції хімії. Секція працює лише перший рік, а результат уже очевидний: три науково-дослідницькі роботи, які базувались на результатах вивчення вмісту діючих речовин ветеринарних препаратів, проведених у рамках онлайн-конференції працівників Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (з яким у Золочівської МАН підписана угода про співпрацю) разом з вихованцями секції. Анастасія Ткач, Христина Марусин та Денис Ганчук доповнили свої роботи аналізом результатів опитування, проведеного із власниками домашніх тварин щодо застосування досліджуваних препаратів.
Секцію фізики на конкурсі представляла Софія Боднар. Тема дослідження: «Визначення коефіцієнта поверхневого натягу». Софія довела, що така складна і водночас цікава наука як фізика піддається не тільки хлопцям (впродовж останніх років секцію представляли хлопці. Минулорічний переможець районного та обласного етапів конкурсу Назар Погончук став бронзовим призером Всеукраїнського етапу конкурсу у секції експериментальної фізики). Юнка вільно володіла матеріалом, впевнено, вичерпно і змістовно відповідала на запитання журі. Робота однозначно заслуговує на увагу.
І на завершення хочеться розповісти про наукову роботу Ярини Сербан (вихованки секції географії) на тему: «Дослідження каньйону Дністра». Об’єктом даного дослідження є каньйон Дністра, а саме відрізок річки від села Устечко Заліщицького району Тернопільської області до міста Хотин Чернівецької області, який Ярина пройшла на каное разом із друзями-пластунами. Предметом розгляду даної роботи є дослідження специфічної геологічної будови території Дністровського каньйону, тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії. Мета дослідження – розвинути уміння вивчати особливості фізичної географії України, досліджувати та екологічно доцільно використовувати природні ресурси, особистісно сприймати об’єкти дослідження, досліджуваний матеріал. А також отримати практичну компетентність та навички забезпечувати власну безпечну життєдіяльність у польових умовах, здійснювати дослідження географічних об’єктів Західної України та систематизувати результати досліджень. Робота написана грамотно і змістовно, наповнена цікавими фотографіями, які унаочнюють досліджуваний матеріал. Але найбільше членів журі захопила емоційність мови авторки, яка демонструє непідробну зацікавленість учениці темою роботи, захват та задоволення від практичної частини дослідження зокрема та від «книги геологічної історії нашої планети» загалом. Юна дослідниця стверджує, що каньйон Дністра – це «справжня геологічна енциклопедія, в якій зафіксовано еволюцію земної кори та органічного світу віком понад 400 мільйонів років тому». Так і хочеться прослідувати шляхом Ярини, відважившись на подібну науково-геологічну експедицію, щоб на власні очі побачити ці чарівні куточки України з унікальними явищами природи, печерами, водоспадами, скелями, заповідниками!
Загалом члени журі (а до складу журі увійшли найкращі педагоги-предметники району) відзначили самостійність і особистий внесок авторів у дослідження, вміння чітко і ясно викладати свої думки, доцільність, коректність методів дослідження, відповідність висновків поставленим завданням, презентаційні навички, культуру мовлення, вільне володіння матеріалом, вичерпність, змістовність та коректність відповідей учасників.
З нетерпінням очікуємо результатів.
Ольга КЛИМУК
