Чуєш, коли приїдеш додому?

У світлий день понеділка, 17 червня, до Золочева завітала ластівка Юлія Сливка – відома в інтернет-просторах блогерка, яка підняла українську мережеву літературу на щабель вище, випустивши у світ свою першу книгу «Чуєш_коли_приїдеш_додому?». Це збірка історій, які народились в соціальній мережі, а тепер стали повноцінною книгою. Це історії, які нагадують про прості речі, вчать помічати те, що вже стало звичним, вчать пам’ятати і любити. Юлія пише щирі тексти про те, що коїться в її серці, приголомшує художньою майстерністю слова, щоразу викликаючи у читачів то сміх, то сльози. Із впевненістю можу сказати, що прочитавши хоч одну історію про #баба_Богдана чи #дідо_Богдан – ви не зможете зупинитись, і дуже скоро вони стануть рідними вашому серцю.
На вечір з Юлією Сливкою чекали чимало шанувальників її творчості. Сама ж зустріч відбулась в актовому залі при костелі Успіння Пресвятої Богородиці, що створило особливу атмосферу, без перебільшень.
Гостю представила організатор зустрічі Наталя Кондрацька, подякувавши усім присутнім, що залишились не байдужими до цього заходу. «Особисто для мене це дуже значимо, і зараз мене переповнюють емоції. Я, як і ви, довго чекала на цю зустріч, щоб побачити цю чарівну дівчину, почути усім знайомий голос з Instagram і познайомитись особисто з талановитою молодою письменницею Юлією Сливкою», – мовила Наталя, а зал радо підтримав бурхливими оплесками.
Юлія подякувала усім, хто знайшов час, аби прийти, послухати й поспілкуватись, адже, як зауважила сама письменниця, цю зустріч не назвеш презентацією книги, радше читаннями, так як книга «Чуєш_коли_приїдеш_додому?» уже пів року плаває просторами книгарень України й за кордоном. «Це збірка коротких історій, а саме їх 46, і вона народилась у суперечливій соціальній мережі Instagram, яку ми звикли асоціювати лише з фотографіями. Втім, я переконалась, що це не лише візуальна мережа. Тут можна писати. І от, власне, книжка «Чуєш_коли_приїдеш_додому?» – мій інстаграм-блог на папері», – розказала Юлія й взялась читати одну зі своїх історій про #дідо_старенький і його коричневу книжечку, яку він завжди носить із собою, яка вчить любити так, як тільки може полюбити людське серце, прощати і бути прихильним з ворогом. Потім – ще одна історія про #дідо_старенький, і, правду кажучи, ці історії найбільш зворушливі, принаймні для мене. Під час цих читань кожен згадав про своїх стареньких бабів і дідів, і тихо витер сльозу.
Юлія розказала про те, як народжувалась її збірка, як обирали назву, і чому зупинились на такому суперечливому і небезпечному йменні.
«Найважче було обрати назву для книжки, бо, як то кажуть, як книжку назвеш, так вона і попливе. Я радилась із читачами, і це ще одна особливість мережевого письма, і так читач стає співавтором, часто редагує, надихає на нові історії. Було багато ідей щодо назви, та якось моя партнерка з видавництва зателефонувала мені й запропонувала саме цю назву – «Чуєш_коли_приїдеш_додому?». У цей час я якраз була у Красному, моєму місці сили, а поруч – баба з дідом, і ось це «чуєш» дуже в мені відгукнулось, бо так часом до мене говорить баба. І ця назва здалась мені ідеальною».
Потім ще кілька вже веселих історій про #баба-Богдана, її телефонні дзвінки і обізнаність в Instagram-і, про квітки, які вона завжди просить Юлю опублікувати й життя з #дідо_Богдан.
«У мережі Instagram я звикла публікувати ці історії, які ви зараз чуєте, частинами, наче серії серіалу. Люди чекають на продовження, бо я навмисне завжди обриваю на найцікавішому місці. І це інтригує. Мені здавалось, що якщо ці історії опублікувати книжкою, то вони можуть втратити свій шарм. Ми навмисне використали у книзі білосніжний папір, ніби тло екрану телефону, підбирали відповідний шрифт, що найбільш наближений до Instagram-у, тут збережена вся авторська пунктуація, яку я використовую у мережі», – розказала гостя.
Особливо чуйними є історії про чоловіка Юлії – Ігоря. І тут, на зустрічі, вона прочитала одну з моїх улюблених історій – про молитву, знайдену в його телефоні. Я впізнала їз перших слів, адже, як і більшість, читала всі тексти на сторінці Юлії. І повірте, це дуже-дуже зворушлива історія. Така ж зворушлива як і ще одна моя улюблена оповідка – про те, як #баба-Богдана і #дідо_Богдан дізнались про правнучку. І було в радість почути її з уст авторки.
На завершення кожен мав нагоду поспілкуватись з Юлією, придбати книгу, отримати автограф й зробити фото на пам'ять. Дякуємо Юлії, що робить простори Інстаграму такими особливими, цікавими.




Мар‘яна БОЙКО
Фото автора