«КОХАНА» І «КОХАНКА» АНДРІЯ ЛЮБКИ

Gazeta

Фото: НУС

Сонце, наче знало, що цього дня відбудеться щось особливе, і зі всіх сил старалось зігріти кожного. Післяобідня пора, коли туристи роз’їхалися і, здавалось, важкі кам’яні мури замку можуть видихнути з полегшенням, залишившись на самоті, величні ворота палацу ввічливо приймають рідних городян.

У камінній залі горить вогонь, який додає затишку і тепла усім, хто прийшов на презентацію книги «Кімната для печалі» українського романіста, поета та перекладача Андрія Любки.

Творчу зустріч розпочала Галина Новосад, представивши усім присутнім літератора. Останній, в свою чергу, розказував про свої навчання, захоплення

та творчість.

«Перша моя збірка віршів вийшла, коли мені було на межі 17-18 років, на другому курсі університету. За неї я отримав премію «Дебют» і вона стала моєю путівкою у світ літератури. Потім були ще збірки віршів, а потім я почав загравати з прозою, писати перші оповідання. Виявилося, що поезія дуже ревнива коханка, вона не терпить зради з

іншими жанрами і, відповідно, чим більше я писав прозу, тим менше вірші. І ось «Кімната для печалі», яку я сьогодні презентую, зламала рахунок на користь прози», – розповів Андрій.

Сидячи у великій, просторій залі, письменник зачитав одне із оповідань своєї книги – «Жінка і сірники», яким якраз і розпочинається книга. Усі слухачі зачаровано слухали, аби не прогавити ні найменшої деталі. Чарівні описи Ріо-де-Жанейро одразу ж дають зрозуміти, що там ступала нога автора, легка для читання мова і поезія, яка додає своєрідної романтичної нотки.

Після читань було багато бажаючих задати Андрію питання. А він люб’язно, із гумором відповідав, не залишивши нікого

без уваги.

Дрова догоряли і нагадували, що презентація підходить до кінця. На завершення Андрій вирішив звернутись до «ревнивої коханки», зачитавши поезію «Ти прокинешся зранку і скажеш». У відповідь на знак вдячності голова районної організації «Просвіта» Ярина Сухецька на пам’ять подарувала письменнику книгу «Золочівщина».

Поціновувачі творчості Андрія Любка вишикувалися у чергу, щоб придбати книгу з автографом. «Книжки всі до останньої розкупили (навіть дві поцупили, але вкрадена книга – завжди комплімент для письменника)», – вже пізніше написав на своїй сторінці Facebook автор.

У піднесеному настрої, люди виходили з території замку – усміхнені та задоволені, тримаючи у руках не одну книжку.

Мар'яна БОЙКО

Фото автора