Відчуття причетності, до чогось особливого

Віра християнська єднає рід наш і народ український. Я щасливий, що віра ця освятила мій рід і світить, мов слово молитви, в поколіннях, і не загубиться у віках наша віра, як і скарби духовні, що зароджуються в її сяйливому ореолі.
Ці слова сказала людина з глибоким внутрішнім світом, де постійно кипить робота над осмисленням людського буття. Буття українського, що вийшло з загальноєвропейської історії і так дивно вплітається у світовий контекст. Ярема Гоян – журналіст, письменник, мистецтвознавець, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, належить до львівської школи майстрів слова. У Львові він закінчив університет, потім був журналістом у львівській «Вільній Україні». Звідти почав дописувати до київських газет, незабаром став власкором по Львівській області, а потім і завідуючим відділом газети «Радянська Україна» в Києві. За кілька років – головний редактор, а потім і директор видавництва «Веселка». Саме це видавництво відкрило Ярему Гояна як літературознавця і мистецтвознавця. Його книжки 70-80-х років «Посвята», «Вогні яворові», «Перстень верховинця», «Рушники», «Славичі» та ін. привели його у велику літературу уже в зрілому віці. Варто відзначити також, що непосильна робота була проведена для видання серії «Урок літератури», в якій вийшли адаптовані для дітей есеї про Івана Котляревського, Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського та Панаса Мирного. За повість «Таємниця Лесикової скрипки» Ярема Гоян отримав Шевченківську премію (1993 р.).
Ярема Гоян поряд зі Степаном Кубівим, Олександром Святоцьким, Миколою та Русланом Стефанчуками входить у групу авторів та керівників проекту, котрі зініціювали видання «Читанки» Маркіяна Шашкевича. Видання здійснено за підтримки Мистецького фонду імені короля Данила, Національної світлинотеки «Українська мить» та Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса. «Читанка» вийшла в трьох варіантах, перший – читанка у трьох томах, яка складається з «Читанки для діточок» – оригінал, тією мовою, якою була написана Маркіяном Шашкевичем, у другій книзі адаптована Яремою Гояном до сучасної живої української мови, версія тієї ж книги, третя книга – «Маркіян Шашкевич, апостол духа. Портрет». Ці три книги є унікальним благодійним виданням, котре передається виключно у бібліотеки та музеї  України. Другий варіант книги – одинарна «Читанка для діточок» адаптованою версією. Третій варіант – колекційне видання в «скрині», для людей, які долучилися до цього проекту. В цьому проекті Маркіян Шашкевич постає як людина, яка вперше зібрала весь комплекс матеріалів, для навчання дітей читанню. Попри це «Читанка» дає цілий комплекс світоглядних основ: про будову світу, про віру, про родину, про народ, про конкретний населений пункт. Це – перший шкільний підручник, укладений живою народною українською мовою (підготований до друку в грудні 1836 року, виданий у 1850 та 1853 роках). Пізніше назва «читанка» стала популярною в Україні, під її впливом навіть підручники для старших класів і гімназій аж до початку ХХ ст. називались читанками.
Відділ обслуговування Золочівської районної бібліотеки імені Івана Франка 29 квітня 2018 р. провів скайп-конференцію з Яремою Гояном, де присутні могли наживо поспілкуватися з людиною, яка стільки зробила для популяризації українського слова. Скайп-конференція була проведена в Читальному залі бібліотеки бібліотекарями Інною Джегур, Оксаною Кармазин та директором бібліотеки Іванною Марчак, зібравши небайдужих до української видавничої справи та українського книжкового життя золочів’ян. Корифей української літератури виявився дуже приємним поважного віку чоловіком, що пам’ятає мамину колискову і спільну сімейну молитву, згадує повоєнні роки свого дитинства, з ніжністю та любов’ю розповідає про свою кохану дружину, переймається долею України. Разом з тим, коли пан Ярема говорить про свою роботу у видавництві «Веселка» та про творчі доробки, прослідковується чіткість і безкомпромісність: «Слово. Спочатку було слово. Ось і за те українське слово воюють вже триста років. Шашкевич був державник, соборник. Так, Шашкевич був делікатним чоловіком, був священиком, але він ні чим не поступається Наливайку, Підкові, адже в душі він українець. І така в нього література, вірші і така його «Читанка».
Неймовірні відчуття залишились в  учасників скайп-конфренції – причетності, до чогось особливого, значно більшого, ніж буденні клопоти, до того, що прив’язує тебе до цієї такої рідної землі, що говорить в тобі з глибин твого роду, те, що називається в тобі – українець.
Якщо людина винесла з дитинства молитву і казку, і несе їх через усе життя аж до високих своїх літ, – ця людина щаслива, бо в ній живе пам’ять Роду.