На небеса через випробування

У цю дощову неділю, 29 жовтня, у Золочівському районному Народному домі відбулась Урочиста Академія «В’язень «Христа Ради»» на честь 125-ої річниці від дня народження Мученика і Сподвижника Української Греко-Католицької Церкви та 100-ліття від часу посвячення в священичий сан Патріарха Йосифа Сліпого.
Розповіддю про роки його життя і боротьбу, патріотизм та могутню силу віри в Бога розпочала вечір кандидат історичних наук, доцент кафедри церковної історії УКУ, науковий співробітник Інституту історії Світлана Гуркіна:
– «Perasperaadastra» у трактуванні Йосифа Сліпого (17 лютого 1892 – 7 вересня 1984рр.) – «на небеса через випробування». І саме такою стала його доля.
У грудні 1944 року, намагаючись отримати від радянського уряду  прийняття позиції Української Греко-Католицької Церкви, а натомість, почувши у відповідь настійливі рекомендації комуністичної влади примусити українців припинити боротьбу за незалежність, він відмовився та не зрадив ні Україну, ні свій народ. І з цього моменту починаються його переслідування. 11 квітня 1945 року Йосиф Сліпий був заарештований радянською владою разом з іншими Єпископами.
За короткий період свого перебування на митрополичому престолі (всього 5 місяців) Йосиф Сліпий встиг зробити дуже багато: займався налагодженням внутрішнього церковного життя, в межах м. Львова здійснив ряд важливих канонічних візитацій (відвідав ряд парохій, що було дуже непросто у військовий час), організував школу дяків при Митрополичих палатах, написав ряд пасторських послань про необхідність катехизації молоді, незважаючи на важкі часи, намагався налагодити відносини з радянською владою.
Проходячи через страшне фізичне знущання та приниження у тюрмах протягом 18 років (1945–1963 рр.), він був надзвичайно сильним вірою та духом і переймався найбільш долею Церкви та пастви. А коли, унаслідок численних заходів впливових осіб, на клопотання папи Івана XXIII митрополита Йосифа Сліпого було звільнено з ув'язнення, його першим запитанням після отримання документа про свободу було: «А чи стала вільною Церква?».
На сцені Народного дому був показаний документальний фільм у фотографіях про Кардинала Йосифа Сліпого, виступила народна капела бандуристок «Червона калина» (кер. І. Варянко, солістка Л. Крамарова) з композиціями «Аве Марія» та «Благослови всім», Оксана Квас співала «Ми до тебе прибігаємо, Матінко Небесна», «Моїй Україні», Ігор Войтович виконав пісню на слова В. Підгірного «Україно, молюся за тебе».
Продовжив вечір народний жіночий вокальний ансамбль «Пори року» (кер. І. Весна, музичний супровід І. Войтовича) піснями «Наш отче небесний» та «Молитва», а поет-пісняр Теодор Кукуруза виконав авторські композиції «Монахи», «Щоб врешті Україна вже справді українською була» та у супроводі ансамблю «Перлина» – композицію «Українці».
Потім на сцені виступив народний хор «Возненсіння» (кер. Л. Мурин) із молитвою «Отче наш». Учасники районного театру «Слово» та композитор Андрій Гнатишин виконали пісенний твір «Надії зірниця».
Завершальне слово виголосив декан Золочівський о. Михайло Сукмановський, який щиро подякував організаторам, всім учасникам і присутнім за вшанування пам’яті Патріарха. Завершилася академія виконанням пісні-молитви України «Боже великий, єдиний».
В холі Золочівського РНД  також відбулася виставка дитячих художніх робіт арт-гуртка «Палітра» Золочівського ЦДЮТ, арт-гуртка «Сонечко» БФ «Милосердний самарянин для дітей з особливими потребами», керівником яких є золочівська художниця Галина Гевко. Також були представлені художні  роботи самої мисткині.

Єва ТОЦЬКА
Фото автора