Закулісні ігри. Куди поділась Червоненська об'єднана територіальна громада?

Відсутність часу. Брак інформації на місцях. Протидія політичних партій. Спекуляції. Острах місцевих еліт через кардинальну зміну правил гри. Ризик узурпації влади... Йдеться про децентралізацію. Адже скоро місцеве самоврядування здійснюватимуть громади. Їм віддадуть 80 відсотків усіх повноважень. Усе, що зароблять, витрачатимуть на свій розсуд. Захочуть – дороги нові прокладуть, захочуть – лікарню або школу відремонтують. А ось витрачатися на чиновників не будуть.
Громади хочуть брати на себе відповідальність і самим визначати пріоритети розвитку. Однак, бажання сприяти громаді чиновники схоже таки не мають. На чергову сесію Золочівської районної ради було запропоновано винести на розгляд питання про хід реформи децентралізації у районі. Частина депутатів хотіли знати, що чекає їхніх виборців, інтереси котрих вони відстоюють. Голова райдержадміністрації Володимир Недзельський запропонував зняти питання з порядку денного. Після тривалої дискусії питання було перенесено у «Різне». Тут вже мали змогу наговоритись усі. Як виявилось із виступу голови райдержадміністрації, вже внесено зміни до Перспективного плану і Золочівський район з чотирьох отримує три громади. Отож, отримуємо Золочівську, Глинянську та Поморянську громади. А куди ж поділася четверта – Червоненська? Одним розчерком пера хтось, і з чиєїсь ініціативи «приєднав» Червоненську ОТГ до Глинянської об‘єднаної територіальної громади. Про те, як сприйняла звістку громада села Червоне, спілкуємось із депутатом Золочівської районної ради від ПП «Об‘єднання «Самопоміч» Михайлом Олексівим:
– 20 вересня 2016 року під сесії Золочівської районної ради я дізнався від голови Золочівської райдержадміністрації Володимира Недзельського, що є новий проект Перспективного плану об‘єднаних територіальних громад району, згідно з яким нашу громаду с. Червоне мають намір об‘єднати в Глинянську об‘єднану територіальну громаду. Звичайно, що громада обурена. Що ж тут добровільного? Хто веде ці закулісні ігри? Чому ніхто не запитує людей, чому не ведуться громадські обговорення? Насамперед маємо питати у людей, чого вони хочуть? Попри політику Уряду та Президента, їхні представники на місцях, замість того, аби допомагати громадам, вставляють їм палки в колеса. Ми всі на словах так прагнемо у Європу, а починати жити по-європейськи не хочемо.  Здається все б складалось дуже вдало і з реформою не було б проблем, якби щодо реформи не було стільки спротиву та спекуляцій. Сподіваюся, що нам все ж вдасться побороти такий спротив. Громада насамперед прагне формувати свій бюджет з чесно зароблених громадою коштів, і, нарешті, приймати рішення, які вигідні простим людям, а не окремим політиканам.