Хочу, щоб Червоне розвивалось

– Наше село Червоне є одне з найбільших у Золочівському районі. Маємо велику і активну громаду. Маємо багату історію. Про це можна говорити дуже довго. Проте є ряд проблем, що турбують мешканців: це збір та вивезення сміття,  потреба у дитячому садочку, збереження місцевих пам'яток історії та культури, зайнятість мешканців, тощо. На деяких я хотів би загострити увагу.  
У селі понад сто дітей дошкільного віку. Давно проситься збудувати чи реконструювати якусь із існуючих будівель під дитячий садочок. Саме по цьому питанню до мене звертаються батьки дошкільнят. У радянський період дитячий садочок був. Ця будівля під час ліквідації колгоспу передана на паї, а на даний час знаходиться в аварійному стані – впав дах. Хоча стіни цієї будівлі дуже добротні, земельна ділянка велика. Один з варіантів відновити дитсадок саме тут – викупити у власників розвалену будівлю та провести її реконструкцію. Можливо є інші думки. Маємо дійти до згоди і з відділом освіти райдержадміністрації.
Маємо дуже гарну місцину, котра потребує уваги громади. Адже тут на наших червоненських схилах розташована капличка Успіння Пресвятої Богородиці. Як розповідають старші люди, вона побудована на початку минулого століття. Це – місце об‘явлення Матері Божої у 30-х роках двадцятого століття. Спочатку це була дерев‘яна капличка, а згодом, за якусь ніч, тут було споруджено уже муровану. Прикро, що про цю святиню мало хто знає. У радянські часи замовчували про об‘явлення Пресвятої Богородиці, а тепер уже мало хто пам‘ятає цю історію. А дуже хочеться, щоб про цю християнську святиню знало більше людей. Звісно, що потрібно дбати і про саму капличку, і про місцину, де вона знаходиться.  
З метою розвитку сільських громад в області стартував проект «500 успішних сімейних господарств». До нього можуть долучитися всі охочі. Мова йде про вирощування ягідних культур – малини, полуниці, вишні. Нам треба садити великі ягідники у Червоному. За основу брати досвід Польщі, та, навіть, сусідньої Тернопільщини. Люди в селі потерпають від безробіття. А якщо в сезон з червня до жовтня-листопада працівник за день  зможе заробити 300-400 гривень, таку ініціативу треба вітати. На заваді питання стартового капіталу. Для прикладу, щоб закласти два гектари сортової полуниці відповідно до технології (із капельним зрошуванням) потрібно 700 тисяч гривень. Чи готовий до цього селянин?! А чи буде предметна допомога від держави тим, хто захоче ризикнути? Хотілось би більше конкретики. Годі гнути спини в Польщі та деінде. Маємо брати найкращі технології і вирощувати продукцію тут, в Україні, в Червоному та інших селах.
В єдності – сила! Серйозні проблеми мусимо вирішувати тільки спільно, громадою, і для цього є всі передумови. Щиро дякую військовослужбовцями Навчального центру Національної гвардії України та їх керівнику Михайлу Кулику за допомогу нашій громаді.