Здоров'я дитини і комп'ютер

Сьогодні інформаційні технології органічно вписуються в будь-яку сферу людської діяльності. Комп'ютеризація досить значуща й актуальна. Але, як кожен новий етап, несе з собою і нові проблеми. Серед безлічі проблем використання комп'ютера слід виділити проблему впливу комп'ютера на здоров'я людини.

Чи шкідливий комп'ютер для здоров'я людини? Однозначної відповіді на це питання не існує: одні фахівці вважають, що комп'ютер завдає непоправної шкоди здоров'ю і краще, щоб діти за ним не проводили свій вільний час. Інші ж, навпаки, вважають, що шкода від комп'ютера, при дотриманні основних правил безпеки, нітрохи не небезпечніше, ніж від іншої побутової техніки.

Безумовно, комп'ютер робить негативний вплив на здоров'я людини. Вже давно визнано, що робота за комп'ютером одна з найбільш напружених і втомлюючих. А про здоров'я дитини дорослі зобов'язані подумати ще задовго до того, як вона сіла за комп'ютер.

Комп'ютер настільки стрімко й потужно увійшов у наше життя, що на тих, хто не вміє бути з ним на «ти», вже дивляться скоса. Суперечки щодо користі чи шкоди від комп'ютера ведуться на всіх соціальних рівнях. Вчені проводять дослідження про вплив комп'ютера на людину. Діти сперечаються з батьками, батьки – з вчителями, і так далі… Сподіваюсь, що наведені нижче факти допоможуть вам зробити правильний вибір. Отже, комп'ютер – друг чи ворог?

Комп'ютер – це добре. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини: швидкість реакції, дрібну моторику рук, візуальне сприйняття об'єктів, пам'ять та увагу, логічне мислення, зорово-моторну координацію. Комп'ютерні ігри вчать дитину: класифікувати і узагальнювати, аналітично мислити в нестандартній ситуації, добиватися своєї мети, удосконалювати інтелектуальні навички.

Дитина, котра з дитинства орієнтується в комп'ютері, почувається значно впевненіше, тому що їй відкритий світ сучасних технологій.

Ігри на комп'ютері – це ті ж заняття. Граючи в комп'ютерні ігри, дитина потрапляє в чарівну казку, де існує свій світ. Цей світ надзвичайно схожий на справжній!

То що ж тут поганого? А погано те, що при не дотриманні режиму комп'ютер перетворюється з найвірнішого друга і найкращого помічника на найлютішого ворога. Не можна забувати про те, що все добре в міру. Добрі чудові розвиваючі ігри, настільки корисні для дітей, можуть стати дуже шкідливими для них.

Отже, ми сіли працювати за комп'ютер. Сучасні монітори стали безпечнішими для здоров'я. Але... навіть найсучасніше устаткування не допоможе уникнути захворювань, якщо використовувати його неправильно.

Але ж є неформальні «ЗолотІ правила», які допоможуть від роботи за комп'ютером отримати максимум задоволення і запобігти захворюванням.  Відразу мушу обмовитися, що ці правила не допоможуть, якщо не виконувати їх у системі всім членам сім'ї. Просто потрібно пам'ятати, що наші діти – це найкраще, що є у нас.

«Золоті правила» при роботі за комп'ютером.

Правило перше: перед роботою за комп'ютером обов'язково зроби розминку.

Розминка може бути спільна, танцювальна, для очей.

Вивчити розминки не складно, складніше контролювати їх самостійне застосування.

Правило друге: коли працюєш – сиди розслаблено.

Правило третє: частіше міняй позу, роби перерву в роботі.

Часові рамки роботи за комп'ютером залежать від віку дитини. Крім того, від довгого сидіння за комп'ютером виникає так званий грудний синдром.

Правило четверте: пальці повинні бути легкими й розслабленими.

Щоб тривала робота на комп'ютері не привела до появи захворювання, досить дотримуватись простих рекомендацій щодо організації робочого місця та режиму роботи, зокрема робити короткі перерви, під час яких виконувати комплекс вправ для рук.

Правило п'яте: піклуйся про зір при роботі за комп'ютером. Погіршення зору у дітей наростає від 4 % у 1 класі до 25 % на виході зі школи. Це явище отримало назву «комп'ютерний зоровий синдром». Робоче місце має бути достатньо освітлене. Потрібен хороший монітор, правильне його налаштування і використання якісних програм. Спеціальне харчування для очей. Гімнастика, розминки для очей.

Правило шосте: закінчив заняття – зроби розминку. Крім перерахованих вище шкідливих чинників при роботі за комп'ютером і правил їх профілактики, в даний час з'явилися терміни «синдром комп'ютерного стресу» і «комп'ютерна залежність».

Відзначаються порушення пам'яті, безсоння, погіршення зору, головний біль, хронічна втома, депресивний стан, проблеми у спілкуванні.

Як протистояти такому негативному впливу? Треба дотримуватися гігієнічних норм і правил. Своєчасно робити перерви в роботі. Провітрювати приміщення, робити вологе прибирання.

Методики зняття стресу.

– Подивіться у вікно і рахуйте до 20, помийте обличчя холодною водою.

– Переведіть увагу на спогад про приємне.

– Більше проводьте часу на природі.

– Фізичні навантаження, музична терапія – знімають нервову напругу.

– Настій лікарських рослин: валеріани, пустирника, шавлії, розмарину, м'яти, півонії (1 столову ложку однієї з трав залити склянкою кип'яченої води, настояти 30 хвилин. Дорослим – 0,5 склянки 2 рази на день, дітям ¼ склянки. Можна додати 1 ч. ложку меду).

Сучасна дитина рано знайомиться з комп'ютером. Ми радіємо, дивлячись, як спритно маля натискає на кнопки домашньої техніки. Багатьом батькам подобається, що діти не бавляться, не гасають надворі, а мирно сидять вдома за комп'ютером. У результаті, дорослі часом не підозрюють, яку інформацію черпає їх дитина з комп'ютера. Вони не здогадуються, що машина не тільки стає для дитини іграшкою або джерелом знань, але починає емоційно замінювати їй батьків, особливо батьків, котрі багато працюють. Поступово дитина проводить за комп'ютером все більше й більше часу…

Окремо розрізняють психологічну залежність від Інтернету (сетеголізм) і комп'ютерних ігор (кибераддикція). Кожна з них має свої причини та наслідки і поширюється на різні вікові групи. Іграми, як правило, захоплюються молоді люди у віці від 10 до 18 років. Сетеголіки – нерідко є представниками старшого покоління. Приміром, нещодавно проведені в США дослідження виявили, що більше часу в Інтернеті проводять пенсіонери і домогосподарки, ніж школярі або студенти.

Сетеголіками називають залежних від Інтернету людей. Їм необхідно знову й знову бути в Мережі. Вони запросто можуть витратити 12–14 годин на добу, безперервно скачуючи музику, програми, спілкуючись у чатах і на форумах. Вони заводять нескінченні віртуальні знайомства, не прагнучи при цьому перенести їх у реальність.

Поради батькам щодо запобігання розвитку комп'ютерної залежності у дітей.

Лікування комп'ютерної залежності – складна проблема, яка вимагає злагодженої роботи фахівців різних галузей медицини. Головну роль у лікуванні комп'ютерної залежності відіграє соціальна реадаптація пацієнта, яка можлива тільки за участю кваліфікованих спеціалістів психологів і психотерапевтів.

Часто причинами виникнення комп'ютерної залежності у дітей і підлітків стають невпевненість у собі і відсутність можливості самовираження. У таких випадках батьки повинні підтримати дитину і допомогти їй розібратися з проблемами, що виникли. Абсолютно неправильно критикувати дитину, яка проводить занадто багато часу за комп'ютером. Це може тільки поглибити проблему і віддалити дитину від батьків.

Якщо дитина страждає ігровою залежністю, потрібно постаратися зрозуміти її і в якійсь мірі розділити її інтерес до комп'ютерних ігор. Це не тільки зблизить дитину з батьками, але й збільшить її довіру до них. А значить, дитина з більшою упевненістю і надалі буде дотримуватися порад батьків і з великою довірою ділитися з ними своїми проблемами. Критика сприймається дитиною, як відмова батьків зрозуміти її інтереси і тому викликає замкнутість і в деяких випадках агресію.

Основним заходом запобігання виникнення залежності будь-якого типу у дітей є правильне виховання дитини. При цьому важливо не обмежувати дітей у їх діях (наприклад, забороняти ті чи інші ігри), а пояснювати, чому те або інше заняття або захоплення для неї не бажане.

Рекомендується обмежувати доступ дітей до ігор та фільмів, що базуються на насильстві. Але, якщо дитина все ж зустрілась з такою інформацією, потрібно в доступній формі пояснити їй, чому ця інформація для неї небезпечна і чому вона не повинна прагнути пізнати її. Категорична заборона того чи іншого виду інформації без жодних пояснень тільки збільшить інтерес дитини до цієї інформації, а існування заборони зробить неможливим обговорення проблеми між батьками і дитиною.

Діти та підлітки мають потребу в самовираженні. За браком інших засобів вираження своїх думок та енергії вони звертаються до комп'ютера і комп'ютерних ігор, які створюють ілюзію реальності безмежних можливостей, позбавленої відповідальності. Така ілюзія чинить руйнівну дію на психіку.

Говорячи про профілактику комп'ютерної залежності у дітей, слід звернути увагу на те, що виховання дитини має зводитися здебільшого до того, що комп'ютер – це лише частина життя, а не головний подарунок за хорошу поведінку.

 Єдиним перевіреним способом не дати дитині опинитися в залежності від комп'ютера – це залучити її до участі в процесах, не пов'язаних з комп'ютерною діяльністю, щоб електронні ігри та процеси не стали заміною реальності. Показати маленькій людині, що існує безліч цікавих розваг, крім комп'ютера, які не лише дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й нормалізують психологічний стан. А в цьому допоможе наша батьківська культура, «знання ворога в обличчя», самоосвіта в цій галузі.

Галина МИЦКО,

лікар Золочівського міжрайонного

відділу лабораторних досліджень 

ДУ«ЛОЛЦ Держсанепідслужби

України»