Новини Золочівщини
Змінюємо наше місто разом
Gazeta
Напередодні Дня місцевого самоврядування я знову іду до міського голови
Ігоря Гриньківа, засипаю його безліччю питань, відповідей на котрі чекають наші
читачі. Розумію, що ситуація не проста, що в нинішніх умовах, коли люди знову
втрачають надії на швидкі якісні зміни, у міського голови також може.
Але розмова складається так, що я врешті переконуюсь: наш міський голова Ігор Гриньків – невиправний мрійник. І його мрія – комфортний, ошатний, розкішний Золочів. Громада міста активно впрягається у кожну справу: чи то толоки, чи реконструкція Вічевої площі, створення громадського простору, чи створення ОСББ, реконструкція підпірної стінки, висадження живоплоту, заміна аварійних дахів… То ж читаємо і готуємо нашому голові нові питання, бо незабаром закінчується рік, а це чудова нагода підсумувати зроблене.
– Місяць грудень багатий на різні свята: професійні, народні, релігійні, календарні. В народі кажуть: «від Романа до Йордана…».
Але 7 грудня для тебе – особливий день. Адже це День місцевого самоврядування, з яким настроєм ти та колектив Золочівської міської ради зустрічає своє професійне свято?
– Свято – це завжди добре і святкувати хочеться. Але кожен свідомий українець зараз будь-яке свято сприймає через призму війни на сході України.
Місцеве самоврядування об'єднує величезну кількість фахівців різних спеціальностей, що працюють у радах на постійній основі, обраних депутатів різних рівнів, членів виконавчих комітетів, що здійснюють управління в громадах на громадських засадах. А оскільки основою місцевого самоврядування є територіальні громади сіл, селищ та міст, а тепер ще й об'єднаних територіальних громад – то це свято кожного з нас, хто проживає в тому чи іншому селі, селищі чи місті та бере участь в самоврядуванні, обираючи чи то депутатів, чи сільських, селищних, міських голів, інші органи місцевого самоврядування. А щодо настрою колективу міської ради – настрій є, якщо добре йдуть справи. Золочів'яни бачать наші старання. Разом усі ми змінюємо наше місто на краще. Активно допомагає бізнес.
Отже, настрій в нас добрий. Святкуватимемо скромно, але з відчуттям того, що кожен з нас в роботі виклався на всі сто.
– Чи можеш виділити індивідуально найкращих працівників міської ради?
– Про кожного із своїх колег я можу говорити багато доброго, однак роботу в місцевому самоврядуванні неможливо вимірювати якимось кількісними показниками. Щоб добитись успіху – потрібно працювати на результат і пам'ятати, що основне в нашій роботі – це служіння людям, це задоволення як колективних, так і індивідуальних інтересів мешканців міста. Це колективна гра і роль кожного працівника міської ради, члена виконавчого комітету, депутата ради у загальному результаті є дуже і дуже важливою. Знаєте, змінюється час, змінюється депутатський корпус, виконком, але багато з цих людей, що перейнялися проблемами міста, навіть по завершенні своєї каденції, донині продовжують бути у цьому незримому строю управлінців міста та допомагають чи то доброю порадою, чи своєю активністю. І якщо повернутись до питання про найкращих, то можу відповідально казати, що нинішній колектив міської ради є одним з найбільш професійних серед подібних в Україні.
– Наскільки твої фах і досвід допомагають в роботі? Шляхом виборів до найвищих посад в місцеве самоврядування приходять різні люди. Чи насправді в місцевому самоврядуванні важливі професіонали і якими, на твою думку, вони мають бути?
– 18 років я працюю в місцевому самоврядуванні. Починав з юриста районної ради. 8 років працював заступником міського голови. З 2010 року очолюю громаду Золочева. Маю декілька спеціальностей – бухгалтер-фінансист, юрист, магістр державного управління. Це дуже серйозний фундамент для щоденної праці. Але життя ставить невідкладні завдання, які ми не проходили у вузах. Приходиться вчитись новому, приймати рішення, пояснювати, чому саме так, а не інакше, нести відповідальність за свої дії, бути сильним. І ця сила не вимірюється розміром ваших біцепсів. Ця сила в єднанні з людьми, єднанні, яке виростає з людських сподівань і довіри, які по суті своїй є найважливішим, як в місцевому самоврядуванні, так і в будь-яких відносинах між людьми. Дуже неправильно вважати, що в місцевому самоврядуванні може працювати будь-хто. Працювати будь-як може і зможе, але коли ти хочеш доброї роботи, то наймаєш доброго фахівця. В таких випадках я завжди даю порівняння з медициною, запитуючи, чи довіриш хірургічну операцію випадковій людині без спеціальних знань і досвіду. Переконаний, що ті, котрі матимуть цю проблему, шукатимуть найкращого хірурга з досвідом, а не випадкову людину, котра поставить перед собою мобільний телефон і згідно з інформацією з соціальних мереж буде видаляти вам апендицит. Смішно? То чому в декого панує думка, що здійснювати місцеве самоврядування можуть випадкові люди – ні, ні і ще раз ні!
– Що думаєш про нашу золочівську громаду, про активність людей, чи ми позбулися радянської ментальності?
– Коли я чую, як хтось з моїх колег нарікає на своїх мешканців, що люди нічого не хочуть робити, чекають, що влада все зробить за них, а це нереально, неможливо, то розумію, що проблема не в людях, а в ньому. Але якщо говорити про Золочів – я спостерігаю, як за попередній десяток років ми усі виросли. Для прикладу – в 150 багатоквартирних житлових будинках створено об'єднання співвласників (ОСББ). Можливо, у цих спільнотах не все ідеально, але люди усвідомлюють, що саме від них залежить стан справ у будинку. А влада на поміч. А допомагають завжди тим, хто щось хоче, хто домагається, а не вичікує, що може мене мине. Нещодавно, 29 листопада 2019 року, завершився час подачі проєктів на обласний конкурс місцевих ініціатив або, як ми їх називаємо – мікропроєктів. Працівники міської ради допомагали усім, хто подавав проєкти, оформляти їх. Уявіть собі, понад 60 проєктів пройшли через їх руки, в т. ч. багато ОСББ, де в першу чергу треба невідкладно робити дахи. Дуже хочу, щоб ця найкраща програма обласної ради мала якомога більше фінансування на 2020 рік. Чому? Бо саме через підтримку місцевих ініціатив ми розбиваємо радянське мислення, що хтось прийде і нам все зробить, а ми маємо сидіти на канапі і говорити – якось буде. Саме такі ініціативи відкривають нам нові можливості та вимагають тяжкої праці. І влада у цьому випадку є прекрасним способом служити людям. «Зуміти використати владу на добро, не забути про Боже помазання і ту відповідальність, яка за нею стоїть, це велике благословення», – говорив блаженніший Любомир Гузар.
Окремо хочу сказати за наших підприємців. Велика їм шана за постійну допомогу, за жертовність, за підтримку проєктів, які змінюють місто. Цьогоріч листи про допомогу на проєкти я починав з Біблійного: «Більше щастя в тому, щоб давати». Хоча усі стосунки між людьми – це рівновага між давати та отримувати. Закон простий – прагнете уваги і поціновування – навчіться приділяти увагу іншим і цінувати інших, жадаєте матеріального достатку – допоможіть іншим.
– Вчора представлено нового голову Золочівської районної державної адміністрації. Якою бачиш співпрацю? Що хочеш побажати йому на цій посаді.
– Влада – це велика спокуса і разом з тим – велика відповідальність. Це випробовування для кожного, хто отримує повноваження, а, отже, довіру. Ні для кого не секрет, що із попереднім головою районної державної адміністрації в мене та моїх колег не було доброї співпраці. Я щирий і відвертий у відносинах, і завжди сподіваюся на розуміння. Василя Маркевича знаю як скромного та освіченого чоловіка. Розумію, що навіть нині, поки ще не завершено процес децентралізації, не створено об'єднаних територіальних громад, разом із районною радою, райдержадміністрацією, сільськими громадами зможемо зробити більше. Потрібно лише використовувати можливості, а не ставити один одному палки в колеса. Отже, бажати новому голові нічого не буду, краще задекларую свою повагу та підтримку, а все решту час покаже.
– Вільний час: чи він є і як його проводиш?
– Болюча тема, бо вільного часу чомусь катастрофічно не вистачає. Чи навалив на себе забагато справ, чи повільно працюю? Треба переосмислити. Моє захоплення ще з дитинства – це сад. Вдома, разом з дітьми, вирощуємо все, що тільки можна з фруктів та ягід. Старшим синам, Михайлові та Володимиру, можна вже будь-що довірити, вони зовсім дорослі і працелюбиві. Найменший Богданчик хоче працювати з нами на рівних і вимагає лопатки відповідно до свого росту. І як тут його не уважити?
В кабінеті маю багато вазонів, черенкую та укорінюю щепки, а потім малі вазони роздаю друзям та знайомим. Дуже люблю вудити рибу та збирати гриби, але цього року часу на це не стало.
– І на завершення про плани надалі?
– Незважаючи ні на що, я трохи мрійник. Про Золочів моєї мрії можу говорити дуже багато. Важливо не дозволити полум'ю своєї мрії згаснути. Я вірю, що все, чого прагну, можна зробити, але треба спішити. Марк Аврелій, римський імператор, дуже давно сказав прекрасні слова. Я дарую їх Вам, усім, в кого стало терпцю дочитати це інтерв'ю: «Не треба жити так, ніби у Вас ще десять тисяч років попереду. Ваша доля висить над Вами. Поки Ви живі, поки Ви існуєте на цій землі, прагніть бути справді чудовою людиною».
Вітаю усіх з Днем місцевого самоврядування!
Розмовляла Леся ГОРГОТА
Але розмова складається так, що я врешті переконуюсь: наш міський голова Ігор Гриньків – невиправний мрійник. І його мрія – комфортний, ошатний, розкішний Золочів. Громада міста активно впрягається у кожну справу: чи то толоки, чи реконструкція Вічевої площі, створення громадського простору, чи створення ОСББ, реконструкція підпірної стінки, висадження живоплоту, заміна аварійних дахів… То ж читаємо і готуємо нашому голові нові питання, бо незабаром закінчується рік, а це чудова нагода підсумувати зроблене.
– Місяць грудень багатий на різні свята: професійні, народні, релігійні, календарні. В народі кажуть: «від Романа до Йордана…».
Але 7 грудня для тебе – особливий день. Адже це День місцевого самоврядування, з яким настроєм ти та колектив Золочівської міської ради зустрічає своє професійне свято?
– Свято – це завжди добре і святкувати хочеться. Але кожен свідомий українець зараз будь-яке свято сприймає через призму війни на сході України.
Місцеве самоврядування об'єднує величезну кількість фахівців різних спеціальностей, що працюють у радах на постійній основі, обраних депутатів різних рівнів, членів виконавчих комітетів, що здійснюють управління в громадах на громадських засадах. А оскільки основою місцевого самоврядування є територіальні громади сіл, селищ та міст, а тепер ще й об'єднаних територіальних громад – то це свято кожного з нас, хто проживає в тому чи іншому селі, селищі чи місті та бере участь в самоврядуванні, обираючи чи то депутатів, чи сільських, селищних, міських голів, інші органи місцевого самоврядування. А щодо настрою колективу міської ради – настрій є, якщо добре йдуть справи. Золочів'яни бачать наші старання. Разом усі ми змінюємо наше місто на краще. Активно допомагає бізнес.
Отже, настрій в нас добрий. Святкуватимемо скромно, але з відчуттям того, що кожен з нас в роботі виклався на всі сто.
– Чи можеш виділити індивідуально найкращих працівників міської ради?
– Про кожного із своїх колег я можу говорити багато доброго, однак роботу в місцевому самоврядуванні неможливо вимірювати якимось кількісними показниками. Щоб добитись успіху – потрібно працювати на результат і пам'ятати, що основне в нашій роботі – це служіння людям, це задоволення як колективних, так і індивідуальних інтересів мешканців міста. Це колективна гра і роль кожного працівника міської ради, члена виконавчого комітету, депутата ради у загальному результаті є дуже і дуже важливою. Знаєте, змінюється час, змінюється депутатський корпус, виконком, але багато з цих людей, що перейнялися проблемами міста, навіть по завершенні своєї каденції, донині продовжують бути у цьому незримому строю управлінців міста та допомагають чи то доброю порадою, чи своєю активністю. І якщо повернутись до питання про найкращих, то можу відповідально казати, що нинішній колектив міської ради є одним з найбільш професійних серед подібних в Україні.
– Наскільки твої фах і досвід допомагають в роботі? Шляхом виборів до найвищих посад в місцеве самоврядування приходять різні люди. Чи насправді в місцевому самоврядуванні важливі професіонали і якими, на твою думку, вони мають бути?
– 18 років я працюю в місцевому самоврядуванні. Починав з юриста районної ради. 8 років працював заступником міського голови. З 2010 року очолюю громаду Золочева. Маю декілька спеціальностей – бухгалтер-фінансист, юрист, магістр державного управління. Це дуже серйозний фундамент для щоденної праці. Але життя ставить невідкладні завдання, які ми не проходили у вузах. Приходиться вчитись новому, приймати рішення, пояснювати, чому саме так, а не інакше, нести відповідальність за свої дії, бути сильним. І ця сила не вимірюється розміром ваших біцепсів. Ця сила в єднанні з людьми, єднанні, яке виростає з людських сподівань і довіри, які по суті своїй є найважливішим, як в місцевому самоврядуванні, так і в будь-яких відносинах між людьми. Дуже неправильно вважати, що в місцевому самоврядуванні може працювати будь-хто. Працювати будь-як може і зможе, але коли ти хочеш доброї роботи, то наймаєш доброго фахівця. В таких випадках я завжди даю порівняння з медициною, запитуючи, чи довіриш хірургічну операцію випадковій людині без спеціальних знань і досвіду. Переконаний, що ті, котрі матимуть цю проблему, шукатимуть найкращого хірурга з досвідом, а не випадкову людину, котра поставить перед собою мобільний телефон і згідно з інформацією з соціальних мереж буде видаляти вам апендицит. Смішно? То чому в декого панує думка, що здійснювати місцеве самоврядування можуть випадкові люди – ні, ні і ще раз ні!
– Що думаєш про нашу золочівську громаду, про активність людей, чи ми позбулися радянської ментальності?
– Коли я чую, як хтось з моїх колег нарікає на своїх мешканців, що люди нічого не хочуть робити, чекають, що влада все зробить за них, а це нереально, неможливо, то розумію, що проблема не в людях, а в ньому. Але якщо говорити про Золочів – я спостерігаю, як за попередній десяток років ми усі виросли. Для прикладу – в 150 багатоквартирних житлових будинках створено об'єднання співвласників (ОСББ). Можливо, у цих спільнотах не все ідеально, але люди усвідомлюють, що саме від них залежить стан справ у будинку. А влада на поміч. А допомагають завжди тим, хто щось хоче, хто домагається, а не вичікує, що може мене мине. Нещодавно, 29 листопада 2019 року, завершився час подачі проєктів на обласний конкурс місцевих ініціатив або, як ми їх називаємо – мікропроєктів. Працівники міської ради допомагали усім, хто подавав проєкти, оформляти їх. Уявіть собі, понад 60 проєктів пройшли через їх руки, в т. ч. багато ОСББ, де в першу чергу треба невідкладно робити дахи. Дуже хочу, щоб ця найкраща програма обласної ради мала якомога більше фінансування на 2020 рік. Чому? Бо саме через підтримку місцевих ініціатив ми розбиваємо радянське мислення, що хтось прийде і нам все зробить, а ми маємо сидіти на канапі і говорити – якось буде. Саме такі ініціативи відкривають нам нові можливості та вимагають тяжкої праці. І влада у цьому випадку є прекрасним способом служити людям. «Зуміти використати владу на добро, не забути про Боже помазання і ту відповідальність, яка за нею стоїть, це велике благословення», – говорив блаженніший Любомир Гузар.
Окремо хочу сказати за наших підприємців. Велика їм шана за постійну допомогу, за жертовність, за підтримку проєктів, які змінюють місто. Цьогоріч листи про допомогу на проєкти я починав з Біблійного: «Більше щастя в тому, щоб давати». Хоча усі стосунки між людьми – це рівновага між давати та отримувати. Закон простий – прагнете уваги і поціновування – навчіться приділяти увагу іншим і цінувати інших, жадаєте матеріального достатку – допоможіть іншим.
– Вчора представлено нового голову Золочівської районної державної адміністрації. Якою бачиш співпрацю? Що хочеш побажати йому на цій посаді.
– Влада – це велика спокуса і разом з тим – велика відповідальність. Це випробовування для кожного, хто отримує повноваження, а, отже, довіру. Ні для кого не секрет, що із попереднім головою районної державної адміністрації в мене та моїх колег не було доброї співпраці. Я щирий і відвертий у відносинах, і завжди сподіваюся на розуміння. Василя Маркевича знаю як скромного та освіченого чоловіка. Розумію, що навіть нині, поки ще не завершено процес децентралізації, не створено об'єднаних територіальних громад, разом із районною радою, райдержадміністрацією, сільськими громадами зможемо зробити більше. Потрібно лише використовувати можливості, а не ставити один одному палки в колеса. Отже, бажати новому голові нічого не буду, краще задекларую свою повагу та підтримку, а все решту час покаже.
– Вільний час: чи він є і як його проводиш?
– Болюча тема, бо вільного часу чомусь катастрофічно не вистачає. Чи навалив на себе забагато справ, чи повільно працюю? Треба переосмислити. Моє захоплення ще з дитинства – це сад. Вдома, разом з дітьми, вирощуємо все, що тільки можна з фруктів та ягід. Старшим синам, Михайлові та Володимиру, можна вже будь-що довірити, вони зовсім дорослі і працелюбиві. Найменший Богданчик хоче працювати з нами на рівних і вимагає лопатки відповідно до свого росту. І як тут його не уважити?
В кабінеті маю багато вазонів, черенкую та укорінюю щепки, а потім малі вазони роздаю друзям та знайомим. Дуже люблю вудити рибу та збирати гриби, але цього року часу на це не стало.
– І на завершення про плани надалі?
– Незважаючи ні на що, я трохи мрійник. Про Золочів моєї мрії можу говорити дуже багато. Важливо не дозволити полум'ю своєї мрії згаснути. Я вірю, що все, чого прагну, можна зробити, але треба спішити. Марк Аврелій, римський імператор, дуже давно сказав прекрасні слова. Я дарую їх Вам, усім, в кого стало терпцю дочитати це інтерв'ю: «Не треба жити так, ніби у Вас ще десять тисяч років попереду. Ваша доля висить над Вами. Поки Ви живі, поки Ви існуєте на цій землі, прагніть бути справді чудовою людиною».
Вітаю усіх з Днем місцевого самоврядування!
Розмовляла Леся ГОРГОТА
