НАЙПЕРШЕ – РОЗУМІННЯ ГРОМАДИ

Сасівська сільська рада одна із найбільших у Золочівському районі, а сільський голова Михайло ГЕТЬМАНЧИК на своїй посаді уже працює третю каденцію. Незадовго до Нового 2014 року редакція газети «НАША УКРАЇНСЬКА СПРАВА» запросила до розмови Михайла Антоновича, щоб розпитати, що вдалося реалізувати за ці роки, і що хотілося б ще зробити, над чим сільська громада працює зараз.
– Працюю на посаді сільського голови третю каденцію, тому за дванадцять років багато зроблено. Ми мали проблеми з Народним домом, костелом, який практично розвалювався на очах. Проводили роботи з телефонізування, газифікування. Проблем було багато, але, дякувати Богові, більшість з того, що заплановано, вже виконано. Маємо негазифіковане ще одне село – Гутище. Чому? Село має складний рельєф, дуже горбиста місцевість, будинки один від одного розташовані далеко (за 200-300 метрів), а населення переважно похилого віку. На газифікацію Гутища складно віднайти кошти.
– Над чим працюєте сьогодні?
– Зараз на часі – вуличне освітлення. Тут маємо проблеми із проходженням коштів через державну казначейську службу. Також затягує процес виготовлення документації. Колись, за часів колгоспу, вулиці освітлювались, але ми не можемо віднайти технічну документацію, що значно спростило б роботу.
Також займаємось водопостачанням. Це важливо, адже комфортні умови мають бути у всіх.
Кожен, хто поважає себе, має пам‘ятати і про тих, кого з нами нема. Зараз проводимо реконструкцію та впорядкування сільських кладовищ. На території сільської ради їх є чотири. Сасівське кладовище практично завершуємо. Роботи ведуться в Ушні і Побочі. Невпорядкованим залишається кладовище в Гутищі. На разі, як кажуть, туди руки не дійшли. Але це те, що маємо зробити, що конче потрібно завершити.
– Що найбільше важить для Вас у роботі?
– Найперше – розуміння громади. Дуже багато у моїй роботі залежить від людей, від їхньої ініціативи, наполегливості і бажання змінити хоч щось на краще. Самі розумієте, коштів у місцевого самоврядування нема, тому у реалізації більшості проектів опираюсь на громаду. Наша громада активна, ініціативна. Що б не починали робити, чи то телефонізування, чи то газифікацію, водопостачання, благоустрій території, чи нещодавнє відкриття НВК – громада організовується, вирішує проблемні питання, підтримує, допомагає.
– Підприємців на території Сасівської сільської ради працює багато?
– Є фермери, є дві пилорами, є кілька приватних підприємців. У перспективі – відкриття хлібзаводу. Зараз проводиться реконструкція приміщення. Вважаю, що все ж має відбутися децентралізація влади. Проблемними питаннями має займатись сільська рада, бо це – робочі місця, податок. Але підтримувати, сприяти в нинішніх умовах сільська рада не має можливості. Тому, думаю, це є актуальним.
– Що вважаєте у місцевому самоврядуванні таким, що потребує змін?
– Проблемних питань багато. Можу говорити з огляду на свою територію. До Сасівської сільської ради входить дев‘ять сіл – Сасів, Ушня, Побіч, Бір, Гутище, Хомець, Грабово, Папірня, Пісок. На території сільської ради проживає 1700 жителів. Населення різне, а тому і проблеми різні. От, скажімо, дорожнє покриття вкрай погане, хоча чимало зробили й у плані ремонту доріг. А в кожному селі по декілька вулиць. Закон говорить про те, що кількість депутатів має бути пропорційною кількості населення. Тобто, якщо Сасів має сім депутатів, то Бір – лише два. Відповідно, шанси відстояти інтереси більшого села зростають. Думаю, має бути по одному від кожного села.
– Михайле Антоновичу, ми розмовляємо за декілька днів до завершення 2013 року. Тому логічним буде на закінчення розмови коротко підсумувати зроблене і висловити побажання нашим читачам на рік прийдешній.
– Рік, що минає, був непростим, але дуже багато змінив у нашому ставленні до світу. Ми маємо бути єдиними. До виборів час ще є (Сміється – авт.). Думаю, що встигну, спільно з громадою, вирішити ряд проблемних питань. Бажаю в майбутньому всім небайдужого ставлення до громадських справ, достатньо коштів на досягнення задуманого, міцного здоров‘я для втілення мрій і завжди гарного настрою.