Українська і польська громада обмінялись храмами

nus.in.ua, 25 квітня 2014, 02:34
0
423
Роздрукувати
Українська і польська громада обмінялись храмами

Доля наших храмів співмірна з долею наших міст, нашого народу. Їх будували й освячували наші поневолювачі, виступаючи благодійниками. Приходили інші завойовники, палили, нищили, руйнували… Історія золочівської церкви Воскресіння Господнього сягає першої половини ХVІІ століття. В той час Золочів належав Якубу Собєському, котрий вшанував народження своїх дітей заснуванням нового парафіяльного Воскресенського костелу. Згодом були турецькі набіги, пожежі, що знищували місто… Мінялися і польські магнати – власники Золочева. З 1772 року на зміну полякам на наші землі прийшла Австро-Угорщина. У ці часи українська і польська громади обмінялися церквами: поляки забрали собі новий храм (Успенський костел), натомість українці одержали храм Воскресіння Господнього. У підвальному приміщені церкви покояться три труни з прахом Маріани Вишневецької та її дочок. На дзвоні, який було вилито у Гданську сином Якуба Собеського (Якуб помер в 1646 р.), королем Яном ІІІ у 1693 р., вибито королівський герб і дві медалі з портретами короля Яна ІІІ, його дружини Марії Казимири з латинськими написами та контурами ангелів над ним.

Також цікаві свідчення про підземні ходи читаємо у книзі «Золочівщина: минуле і сучасне»: «Біля церкви Воскресіння Господнього, в центрі міста, під час копання фундаментів під будову дому відкопано підземні ходи. Одні – в сторону магістрату, інші – в напрямку польського костьола. Робітники при світлі свічки перейшли тим переходом яких 50 м в сторону магістрату, але далі неможливо було дістатися, бо хідник був засипаний…». (Володимир Демків. Золочів у легендах, переказах і дійсності//Золочівщина: минуле і сучасне. ІІ видання. Упорядник і редактор Микола Дубас. «Мс». Львів, 2006.).

Церква Воскресіння Господнього стала духовним прихистком для української громади міста і підтримувала своїх прихожан в усі нелегкі часи нашої історії. Парафіяни ж віддячують дому Господньому любов‘ю і турботою. Храм оновлюється, молодіє, територія навколо церкви стає зразком облаштування завдяки міській владі та небайдужим золочів‘янам-спонсорам.

Ми ж розуміємо, що церква Воскресіння Господнього має перевагу, бо розташована в центрі Золочева. А саме з центру своє оновлення розвиває наш рідний Золочів. Прагнемо пришвидшити події і впевнені, що роботи, які розпочались на Валах, на вулиці Сковороди… дадуть нове дихання, нові обличчя церкві Святого Миколая, костелу Успіння Пресвятої Богородиці… У вірі, надії і любові працюймо, будуймо, створюймо наше місто попри всі негаразди життя. Бо в усі часи українцям було непросто, але ми знали, що все так не буде, що після суворої, холодної зими приходить квітуча, переповнена почуттями красуня весна. І кожен, хто навесні посіє – влітку і восени буде збирати щедрий урожай.

Ірина ДОМАРЕЦЬКА

ТЕГИ: храмам, газета, №21
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Читайте також

0 Коментарів
Увійдіть, щоб залишити коментар.

Залишаючи коментар, будь ласка, пам'ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано мають відношення до даної новини. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.

Користувачі, які порушують ці правила грубо або систематично, будуть заблоковані.

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Введіть код:

ПОПУЛЯРНІ

Читані Коментовані Соціальні

Ми в соцмережах

ОПИТУВАННЯ

Як ви зберігаєте свої заощадження?
у доларах
у гривні
в євро
в іншій валюті
в різних валютах
у золоті
у цінних паперах
вкладаю у дорогі речі і нерухомість
мені немає чого відкладати, звожу кінці з кінцями

 
Реклама