Новини Золочівщини
13:48, 20 листопада 2023
87
0

МИШОПОДІБНІ ГРИЗУНИ - ВОРОГИ ПОСІВІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

МИШОПОДІБНІ  ГРИЗУНИ - ВОРОГИ ПОСІВІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
Gazeta
Фото: НУС
Мишоподібні гризуни – дрібні шкідливі гризуни з класу ссавців. До них належать шкідники з родини мишей та хом’якоподібних. В Україні налічується 38 видів гризунів – ховрахи, пацюки, миші і полівки. Всі вони харчуються рослинною їжею і характеризуються дуже високою плодючістю та здатністю мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі, завдаючи значних збитків сільськогосподарському виробництву. Мишоподібні гризуни є надзвичайно ненажерливими, багатоїдними шкідниками.
На території нашого регіону створились сприятливі умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів. Тепла та помірно-волога погода, достатня кормова база стимулюють активне розмноження мишоподібних гризунів. Збір врожаю кукурудзи та соняшнику змусив шкідників поступово мігрувати на розміщені поряд посіви озимих культур. На озимих культурах виявлено заселення та живлення мишоподібних гризунів за чисельності 1 колонія/га.
Серед мишоподібних гризунів найбільш поширеними та шкідливими у посівах сільськогосподарських культур є полівка звичайна. Зустрічаються також миші: хатня та польова. Ці шкідники харчуються понад 200 видами рослин та характеризуються дуже високою плодючістю. Протягом року самки дають від 3 – 4 до 7 і більше приплодів по 3–8 і більше малят у кожному. За добу вони можуть з’їсти таку кількість корму, що становить 25–40% їхньої маси, а молоді особини ще більше. За наявності 5-6 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному захисті посівів втрати врожаю зернових можуть становити 35-40%. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів. Мишоподібні шкідники не лише завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а є також переносниками багатьох хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин – лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Застосовуючи хімічні методи, слід враховувати видовий склад гризунів. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Проте ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не харчуються і тому зернової принади уникають. Не слід використовувати зернових отруєних принад у боротьбі з польовою мишею, бо польова миша (і лише вона) поїдаючи зерно (зокрема пшеницю) завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути.
Фахівці наголошують, що застосування навіть найефективнішого хімічного засобу не врятує від повторного заселення мишоподібними гризунами. Тому для досягнення бажаного результату у зниженні чисельності гризунів слід чітко дотримуватися рекомендованих методів, важливо визначити домінуючий вид та чисельність гризунів на конкретній площі, фазу розвитку популяції і щільність заселення, а вже потім вдаватися до дій. Регулярні обстеження та вчасний захист дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану та сприятимуть успішній перезимівлі сільськогосподарських культур.
Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні : дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервації гризунів ( у лісосмугах та на узбіччях доріг), своєчасне і без втрат збирання врожаю, своєчасна і якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.
За наявності 3 і більше жилих колоній гризунів на гектарі озимини необхідно терміново вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби –родентициди , які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» у 2023 році. Хімічні препарати слід застосовувати обережно з обов’язковим дотриманням техніки безпеки. Важливо знати, що лише оригінальні препарати відповідальних та авторитетних виробників можна безпечно використовувати за умови дотримання регламентів їх застосування. Надзвичайно важливо правильно внести препарат – безпосередньо у нори гризунів та притоптати, уникнувши розсипання принади.
Альтернативою хімічному методу є біологічний – безпечний для навколишнього середовища та в рази дешевший за хімічні препарати. На сьогодні одним із найперспективніших препаратів є бактероденцит, його ефективність на рівні з хімічними препаратами. Основу препарату складає зерно, оброблене в лабораторних умовах бактеріями мишачого тифу. При поїданні принади гине до 95 % гризунів протягом 5-14 днів. На відміну від хімічних препаратів, при застосуванні бактероденциду для зараження здорового гризуна достатньо просто контакту з вже хворим звірком, що призводить до загибелі всієї колонії гризунів. Жоден препарат хімічного походження такими властивостями не володіє. Препарат найдоцільніше застосовувати проти мишоподібних гризунів на полях, пасовищах, лісосмугах, скиртах, складах, також можна застосовувати в домогосподарствах, оскільки він є безпечний для домашніх тварин.
Бактероденцид – біологічний препарат, який надійно захищає врожай та безпечний для людей та довкілля, дає можливість уникнути отруєння птахів та тварин.
Під час проведення захисних заходів від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни, виконувати інструкції по застосуванню препаратів.

Марія КУЗЬМЕНКО, провідний спеціаліст відділу захисту рослин,
фітосанітарної діагностики та прогнозування
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.