ОДПІ
Про новації в застосуванні РРО - йшлося на «гарячій лінії»
Gazeta
Про порядок застосування реєстраторів
розрахункових операцій та новий
механізм реєстрації та обліку розрахункових операцій, який стане альтернативою
традиційним касовим апаратам розповіли в Золочівському відділенні Буської ОДПІ
під час проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія». На
запитання платників відповідала головний
державний інспектор відділення Ірина
Лазорчик.
Які зміни передбачає реалізація пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Що таке електронний касовий чек?
Використання касових апаратів є важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету, збільшення податкових надходжень. Наразі процес реєстрації реєстраторів розрахункових операцій займає час і коштує гроші для підприємців. Мінфін України напрацював рішення, які спрощують використання касових апаратів, та ініціював пілотний проект реєстрації й експлуатації новітніх моделей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Проект передбачає вивчення та дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, зокрема розробка та впровадження інноваційної системи e-Receipt (електронний чек) та дозволить: найперше – це застосовувати платниками податків для реєстрації розрахункових операцій пристроїв широкого вжитку, таких як персональні комп`ютери, планшети, смартфони; значно спростити процедуру реєстрації - он-лайн реєстрація; скоротити витрати на придбання та обслуговування пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій. Учасники пілотного проекту можуть подавати до Мінфіну та ДФС пропозиції щодо функціонування новітніх моделей.
Після завершення пілотного проекту буде прийнято рішення щодо доцільності впровадження таких моделей у промислову експлуатацію та подальшого застосування підприємцями поряд з традиційними моделями РРО.
Е-Receipt (або електронний касовий чек) — інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яку можна встановити на будь-який сучасний настільний або мобільний пристрій — комп'ютер, планшет або смартфон. Система складається з програмного забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також інтегрована з Електронним кабінетом платника. Для внесення своїх мобільних пристроїв до бази e-Receipt, підприємцям не потрібно буде подавати до контролюючих органів паперові документи або платити за це абонентську плату. Реєстрація пристроїв відбуватиметься он-лайн і безкоштовно.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій — смартфон або планшет.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Що передбачають зміни, внесені до порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій?
Кабінет Міністрів постановою від 13.06.2018 року №496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування.
Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.
Також вводиться реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, порядок ведення якого визначить Мінфін.
Реєстр екземплярів РРО ведеться з метою узагальнення, зберігання і надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної і програмної документації реєстраторів, які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг і включені в Державний реєстр РРО.
Виробники не пізніше за день постачання реєстратора повинні будуть прислати ДФС інформацію про такий екземпляр реєстратора. Інформація повинна містити дані про найменування моделі (модифікації) реєстратора, сферу його застосування і версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО), унікальний (серійний) номер реєстратора, дату виготовлення, гарантійний термін зберігання, гарантійний термін експлуатації, термін служби реєстратора, складові частини реєстратора згідно з сертифікатом відповідності і конструкторсько-технологічною документацією виробника, комплект постачання.
На підставі вказаної інформації ДФС веде реєстр екземплярів РРО.
Який порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень ?
У зв’язку з прийняттям Правлінням Нацбанку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.
В яких випадках підприємці – платниками єдиного податку другої і третьої груп можуть не застосовувати РРО?
Відповідно до ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться до платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Cектор організації роботи Буської ОДПІ
Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та новий механізм реєстрації та обліку розрахункових операцій, який стане альтернативою традиційним касовим апаратам розповіли в Золочівському відділенні Буської ОДПІ під час проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання платників відповідала головний державний інспектор відділення Ірина Лазорчик.
Які зміни передбачає реалізація пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Що таке електронний касовий чек?
Використання касових апаратів є важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету, збільшення податкових надходжень. Наразі процес реєстрації реєстраторів розрахункових операцій займає час і коштує гроші для підприємців. Мінфін України напрацював рішення, які спрощують використання касових апаратів, та ініціював пілотний проект реєстрації й експлуатації новітніх моделей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Проект передбачає вивчення та дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, зокрема розробка та впровадження інноваційної системи e-Receipt (електронний чек) та дозволить: найперше – це застосовувати платниками податків для реєстрації розрахункових операцій пристроїв широкого вжитку, таких як персональні комп`ютери, планшети, смартфони; значно спростити процедуру реєстрації - он-лайн реєстрація; скоротити витрати на придбання та обслуговування пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій. Учасники пілотного проекту можуть подавати до Мінфіну та ДФС пропозиції щодо функціонування новітніх моделей.
Після завершення пілотного проекту буде прийнято рішення щодо доцільності впровадження таких моделей у промислову експлуатацію та подальшого застосування підприємцями поряд з традиційними моделями РРО.
Е-Receipt (або електронний касовий чек) — інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яку можна встановити на будь-який сучасний настільний або мобільний пристрій — комп'ютер, планшет або смартфон. Система складається з програмного забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також інтегрована з Електронним кабінетом платника. Для внесення своїх мобільних пристроїв до бази e-Receipt, підприємцям не потрібно буде подавати до контролюючих органів паперові документи або платити за це абонентську плату. Реєстрація пристроїв відбуватиметься он-лайн і безкоштовно.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій — смартфон або планшет.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Що передбачають зміни, внесені до порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій?
Кабінет Міністрів постановою від 13.06.2018 року №496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування.
Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.
Також вводиться реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, порядок ведення якого визначить Мінфін.
Реєстр екземплярів РРО ведеться з метою узагальнення, зберігання і надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної і програмної документації реєстраторів, які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг і включені в Державний реєстр РРО.
Виробники не пізніше за день постачання реєстратора повинні будуть прислати ДФС інформацію про такий екземпляр реєстратора. Інформація повинна містити дані про найменування моделі (модифікації) реєстратора, сферу його застосування і версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО), унікальний (серійний) номер реєстратора, дату виготовлення, гарантійний термін зберігання, гарантійний термін експлуатації, термін служби реєстратора, складові частини реєстратора згідно з сертифікатом відповідності і конструкторсько-технологічною документацією виробника, комплект постачання.
На підставі вказаної інформації ДФС веде реєстр екземплярів РРО.
Який порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень ?
У зв’язку з прийняттям Правлінням Нацбанку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.
В яких випадках підприємці – платниками єдиного податку другої і третьої груп можуть не застосовувати РРО?
Відповідно до ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться до платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Cектор організації роботи Буської ОДПІ
Які зміни передбачає реалізація пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Що таке електронний касовий чек?
Використання касових апаратів є важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету, збільшення податкових надходжень. Наразі процес реєстрації реєстраторів розрахункових операцій займає час і коштує гроші для підприємців. Мінфін України напрацював рішення, які спрощують використання касових апаратів, та ініціював пілотний проект реєстрації й експлуатації новітніх моделей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Проект передбачає вивчення та дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, зокрема розробка та впровадження інноваційної системи e-Receipt (електронний чек) та дозволить: найперше – це застосовувати платниками податків для реєстрації розрахункових операцій пристроїв широкого вжитку, таких як персональні комп`ютери, планшети, смартфони; значно спростити процедуру реєстрації - он-лайн реєстрація; скоротити витрати на придбання та обслуговування пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій. Учасники пілотного проекту можуть подавати до Мінфіну та ДФС пропозиції щодо функціонування новітніх моделей.
Після завершення пілотного проекту буде прийнято рішення щодо доцільності впровадження таких моделей у промислову експлуатацію та подальшого застосування підприємцями поряд з традиційними моделями РРО.
Е-Receipt (або електронний касовий чек) — інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яку можна встановити на будь-який сучасний настільний або мобільний пристрій — комп'ютер, планшет або смартфон. Система складається з програмного забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також інтегрована з Електронним кабінетом платника. Для внесення своїх мобільних пристроїв до бази e-Receipt, підприємцям не потрібно буде подавати до контролюючих органів паперові документи або платити за це абонентську плату. Реєстрація пристроїв відбуватиметься он-лайн і безкоштовно.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій — смартфон або планшет.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Що передбачають зміни, внесені до порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій?
Кабінет Міністрів постановою від 13.06.2018 року №496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування.
Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.
Також вводиться реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, порядок ведення якого визначить Мінфін.
Реєстр екземплярів РРО ведеться з метою узагальнення, зберігання і надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної і програмної документації реєстраторів, які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг і включені в Державний реєстр РРО.
Виробники не пізніше за день постачання реєстратора повинні будуть прислати ДФС інформацію про такий екземпляр реєстратора. Інформація повинна містити дані про найменування моделі (модифікації) реєстратора, сферу його застосування і версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО), унікальний (серійний) номер реєстратора, дату виготовлення, гарантійний термін зберігання, гарантійний термін експлуатації, термін служби реєстратора, складові частини реєстратора згідно з сертифікатом відповідності і конструкторсько-технологічною документацією виробника, комплект постачання.
На підставі вказаної інформації ДФС веде реєстр екземплярів РРО.
Який порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень ?
У зв’язку з прийняттям Правлінням Нацбанку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.
В яких випадках підприємці – платниками єдиного податку другої і третьої груп можуть не застосовувати РРО?
Відповідно до ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться до платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Cектор організації роботи Буської ОДПІ
Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та новий механізм реєстрації та обліку розрахункових операцій, який стане альтернативою традиційним касовим апаратам розповіли в Золочівському відділенні Буської ОДПІ під час проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання платників відповідала головний державний інспектор відділення Ірина Лазорчик.
Які зміни передбачає реалізація пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Що таке електронний касовий чек?
Використання касових апаратів є важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету, збільшення податкових надходжень. Наразі процес реєстрації реєстраторів розрахункових операцій займає час і коштує гроші для підприємців. Мінфін України напрацював рішення, які спрощують використання касових апаратів, та ініціював пілотний проект реєстрації й експлуатації новітніх моделей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Проект передбачає вивчення та дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, зокрема розробка та впровадження інноваційної системи e-Receipt (електронний чек) та дозволить: найперше – це застосовувати платниками податків для реєстрації розрахункових операцій пристроїв широкого вжитку, таких як персональні комп`ютери, планшети, смартфони; значно спростити процедуру реєстрації - он-лайн реєстрація; скоротити витрати на придбання та обслуговування пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій. Учасники пілотного проекту можуть подавати до Мінфіну та ДФС пропозиції щодо функціонування новітніх моделей.
Після завершення пілотного проекту буде прийнято рішення щодо доцільності впровадження таких моделей у промислову експлуатацію та подальшого застосування підприємцями поряд з традиційними моделями РРО.
Е-Receipt (або електронний касовий чек) — інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яку можна встановити на будь-який сучасний настільний або мобільний пристрій — комп'ютер, планшет або смартфон. Система складається з програмного забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також інтегрована з Електронним кабінетом платника. Для внесення своїх мобільних пристроїв до бази e-Receipt, підприємцям не потрібно буде подавати до контролюючих органів паперові документи або платити за це абонентську плату. Реєстрація пристроїв відбуватиметься он-лайн і безкоштовно.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій — смартфон або планшет.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Що передбачають зміни, внесені до порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій?
Кабінет Міністрів постановою від 13.06.2018 року №496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування.
Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.
Також вводиться реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, порядок ведення якого визначить Мінфін.
Реєстр екземплярів РРО ведеться з метою узагальнення, зберігання і надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної і програмної документації реєстраторів, які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг і включені в Державний реєстр РРО.
Виробники не пізніше за день постачання реєстратора повинні будуть прислати ДФС інформацію про такий екземпляр реєстратора. Інформація повинна містити дані про найменування моделі (модифікації) реєстратора, сферу його застосування і версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО), унікальний (серійний) номер реєстратора, дату виготовлення, гарантійний термін зберігання, гарантійний термін експлуатації, термін служби реєстратора, складові частини реєстратора згідно з сертифікатом відповідності і конструкторсько-технологічною документацією виробника, комплект постачання.
На підставі вказаної інформації ДФС веде реєстр екземплярів РРО.
Який порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень ?
У зв’язку з прийняттям Правлінням Нацбанку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.
В яких випадках підприємці – платниками єдиного податку другої і третьої груп можуть не застосовувати РРО?
Відповідно до ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться до платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Cектор організації роботи Буської ОДПІ