Ви запитували – ми відповідаємо

В Золочівському відділенні Буської ОДПІвідбувся сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо порядку декларування доходів громадян. На запитання платників відповідав завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб Олег Сембай.

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи у разі отримання спадщини чи подарунку?

Відповідно до ст. 174 Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини чи подарунку застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб: нульова ставка, 5%, а також 18%.

За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності, отриманої від члена сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Ставка податку 5% застосовується для будь-якого майна, отриманого від осіб, що не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.

Якщо ж спадщину отримує спадкоємець від спадкодавця-нерезидента або спадкоємець-нерезидент від спадкодавця-резидента, ставка податку становить 18%.

У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за одною із вказаних ставок та військового збору 1,5%.

Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Кому обов’язково слід подати декларацію про майновий стан і доходи?

Платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо протягом календарного року він отримав доходи, зокрема:

- від осіб, які не є податковими агентами (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи);

- від надання рухомого майна або нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар та орендодавець фізичні особи;

- інвестиційний прибуток;

- будь-які іноземні доходи;

- нецільову благодійну допомогу, якщо її загальна сума протягом 2016 року перевищує 1930 грн.;

- доходи у вигляді спадщини та подарунків, які підлягають обов’язковому декларуванню та при нотаріальному посвідченні яких податок не сплачувався;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду тощо.

За якою податковою адресою потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, якщо прописана фізична особа в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Чи виконує орган, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, функції податкового агента у разі здійснення фізичною особою продажу транспортного засобу?

Згідно з абзацом другим п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу України у разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до абзацу сьомого п. 173.4 ст. 173 ПКУ органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Cектор організації роботи Буської ОДПІ

В Золочівському відділенні Буської ОДПІвідбувся сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо порядку декларування доходів громадян. На запитання платників відповідав завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб Олег Сембай.

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи у разі отримання спадщини чи подарунку?

Відповідно до ст. 174 Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини чи подарунку застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб: нульова ставка, 5%, а також 18%.

За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності, отриманої від члена сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Ставка податку 5% застосовується для будь-якого майна, отриманого від осіб, що не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.

Якщо ж спадщину отримує спадкоємець від спадкодавця-нерезидента або спадкоємець-нерезидент від спадкодавця-резидента, ставка податку становить 18%.

У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за одною із вказаних ставок та військового збору 1,5%.

Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Кому обов’язково слід подати декларацію про майновий стан і доходи?

Платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо протягом календарного року він отримав доходи, зокрема:

- від осіб, які не є податковими агентами (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи);

- від надання рухомого майна або нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар та орендодавець фізичні особи;

- інвестиційний прибуток;

- будь-які іноземні доходи;

- нецільову благодійну допомогу, якщо її загальна сума протягом 2016 року перевищує 1930 грн.;

- доходи у вигляді спадщини та подарунків, які підлягають обов’язковому декларуванню та при нотаріальному посвідченні яких податок не сплачувався;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду тощо.

За якою податковою адресою потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, якщо прописана фізична особа в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Чи виконує орган, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, функції податкового агента у разі здійснення фізичною особою продажу транспортного засобу?

Згідно з абзацом другим п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу України у разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до абзацу сьомого п. 173.4 ст. 173 ПКУ органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Cектор організації роботи Буської ОДПІ