ОДПІ
16:31, 19 вересня 2016
346
0

Актуальні питання оподаткування ПДВ - на «гарячій лінії»

Актуальні питання оподаткування ПДВ -  на  «гарячій лінії»
Gazeta
Фото: НУС

В Золочівському відділенні Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість. На запитання платників відповідав завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб Сергій Рибась. Пропонуємо відповіді на поставлені запитання.

 

Як оподатковуються ПДВ операції з надання в оренду нерухомого майна?

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ у разі постачання товарів/послуг регулюється статтею 188 Податкового кодексу України.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключеннямсуми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/абосуми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

При цьому, якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії, не включаються орендодавцем до бази оподаткування податком на додану вартість.

Якщо орендодавець - небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість.

Разом з тим у випадку, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті (відшкодуванню, компенсації), зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів (електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, віднесені до категорії товарів) чи послуг та розглядаються як окремий об'єкт оподаткування.

З роз‘ясненням щодо порядку застосування норм податкового законодавства в частині податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з надання в оренду нерухомого та рухомого майна більш детально можна ознайомитися улистіДержавної фіскальної служби України від 04.08.2016 р. №26595/7/99-99-15-03-02-17 «Про податок на додану вартість».

Чи є підставою для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту заява зі скаргою на постачальника?

 

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за вказаною операцією.

При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено.

 

Який порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок?

У разі наявності у платника перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку у такому звітному періоді, повернення зайво зарахованих коштів платнику не відбувається, незалежно від суми таких зайво зарахованих коштів.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення електронного рахунку в системи електронного адміністрування ПДВ з поточного рахунку платника (SПопРах).
Для відповідного перерахування зайво зарахованих коштів Державна фіскальна служба України надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру Казначейство протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Така сума коштів включається ДФС України до відповідного реєстру, який направляється Казначейству. Казначейство на підставі отриманого реєстру не пізніше п’ятого робочого дня, після закінчення граничного строку для сплати податкових зобов’язань з ПДВ, перераховує такі кошти до бюджету або на поточний рахунок платника (в залежності від напряму, вказаному платником у заяві).

 

Cектор організації роботи Буської ОДПІ
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.