Будемо запозичувати найкраще і впроваджувати у Золочеві

17 грудня міський голова Золочева Ігор Гриньків з робочим візитом відвідав Австрію. Отож, сьогодні спілкуємось з Ігорем Михайловичем про мету та враження від поїздки.

– Відвідав Австрію на запрошення австрійського посла Вольфа Дітріха Хайма. Надзвичайний та повноважний посол Республіки Австрії був у Золочеві. Він відвідав сміттєсортувальний комплекс та котельні, з цікавістю знайомився з нашим досвідом заміни російського газу альтернативним видом палива – дровами. Саме тоді, під час нашого спілкування з ним у Золочеві, посол сказав мені, що Австрія має більш як двадцятирічний досвід роботи з біомасою (дрова, брикети, щепа) в тепловій енергетиці та запропонував, при бажанні, пізнати їх досвід. Був визначений час, 17 грудня, коли австрійській стороні було зручно прийняти нас. Не дивлячись на те, що я перебував у відпустці, вирішив не відкладати поїздку в Австрію в надії побачити та перейняти кращий досвід європейських міст у сфері теплової енергетики.

– Ігоре Михайловичу, що з побаченого вас вразило найбільше?

– Ми відвідали дві великі теплоцентралі у містах Оберварт та Гюссінг. Звичайно, враження дуже хороші, поїздка цікава і потрібна. Теплоцентралі цих міст працюють також на дровах. Однак, технологічний процес у них суттєво інший – досконаліший. У свій час австрійці також починали, як ми, використовуючи дрова виключно як паливо. З 2006 року вони спільно з науковцями розробили нові технології і сьогодні подрібнюють деревину на дрібну щепу. На теплоцентралях ми побачили величезні кагати щепи, яка знаходилась там і під накриттям, і без накриття. Цю дерев‘яну щепу вони подають у сушку та підсушують її. У подальшому подають її в реактор (так називають елемент теплоцентралі), де при температурі близько 850 градусів відбирають газ. Далі газ охолоджують і гарячу воду подають для обігріву будівель та споруд. Вироблений газ перетворюють в електроенергію. Австрійці ефективніше використовують сировину завдяки кращим, більш досконалим, технологіям. Розмовляючи з ними, я почув, що це найбільш стабільний вид енергії, оскільки по черзі нам презентували, окрім теплової, ще й вітрову та сонячну енергію.

В Австрії багато вітряків і вони перебувають на 3-й фазі розбудови своїх вітрових електростанцій. Цього року в цей проект вони інвестували 1 млрд. євро. Також вони розвиваються в напрямку виробництва сонячної енергії. Однак, її частка у загальній масі відносно мала. Австрійці використовують сонячні панелі для виробничих потреб та для власного споживання. А якщо є надлишок, то його продають у мережу.

І в Оберварті, і в Гюссінгу відбулась дуже ділова, конструктивна розмова, цікаві презентації. Я мав можливість спілкуватись з бургомістром Оберварта Георгом Роснером, різного рівня керівниками, котрі, незважаючи на стислий термін перебування, намагались надати нам максимум корисної інформації. Сама поїздка відбулась у доброзичливій атмосфері.

Австрійці розуміють, що ми активно шукаємо альтернативу дорогому російському газу. Та, зважаючи на події, які відбуваються в Україні, вони люб'язно намагалися розповісти про свої досягнення і готові до співпраці.

– Як ви вважаєте, досвід Австрії сьогодні можна впроваджувати в Україні, конкретно у Золочеві та інших містах?

– Саме таке питання я задавав австрійській стороні. Чи ми можемо впроваджувати їхній досвід в Україні? І отримав відповідь, що вони готові до співпраці. Але для цього на законодавчому рівні мають бути вирішені ряд питань: економічних, екологічних та юридичних. Йдеться про недосконалість нашого законодавства. Звісно, потрібні інвестиції, гарантії та прозорі відносини. На сьогоднішній день їх технології слід обговорити з нашими науковцями, законодавцями. Мене вразило те, що їх теплоцентралі знаходяться на значній відстані від споживачів. Скажімо, в Оберварті відстань до населеного пункту 5 км, але втрат на транспортування теплової енергії майже немає завдяки ідеальним теплотрасам. А у нас через зношеність систем теплопостачання втрати сягають понад 35 відсотків і ми з сумом констатуємо при затвердженні тарифу, що 200–300 гривень від кожної гігакалорії –  це наші втрати. Адже це бюджетні кошти, витрачені, в прямому розумінні, на вітер, на зелену траву, яку ми бачимо у місті посеред зими.

– До речі про тарифи на тепло для населення та бюджетної сфери. Вони, на вашу думку, низькі чи високі?

– Основний критерій, яким ми керувались, приймаючи рішення про затвердження тарифів, це їх економічна обгрунтованість. Бо законодавець сьогодні так ставить питання, що якщо міськвиконком затвердить тариф нижчий за економічно обгрунтований, то з бюджету міста за рахунок коштів територіальної громади, тобто усіх нас, мешканців, ми повинні компенсовувати різницю у тарифах виробникам тепла. Всі ми бачимо, як важко приймається державний бюджет. Зі слів прем‘єр-міністра та інших високопосадовців розумію, що видатки як державного, так і місцевого бюджетів будуть суттєво обмежені. Саме через це, я не впевнений, що ми з міського бюджету у 2015 року зможемо виділяти кошти для компенсації різниці в тарифах для бюджетних установ та інших споживачів. Інша справа населення, малий відсоток якого є споживачами центрального теплопостачання. Питання затвердження тарифу далось нам дуже важко. Вважаю, що ми захистили мешканців, прийнявши нижчий за економічно обгрунтований тариф з ризиком того, що з міського бюджету повинні компенсувати підприємствам-виробникам теплової енергії різницю в тарифах близько 300 тис. гривень. Це відповідальне рішення і ми мали з цього приводу тривале обговорення на засіданнях виконкому, постійних депутатських комісій, громадських обговореннях тощо.

– Чи можливе зростання тарифу на теплову енергію?

– Ми затвердили тариф на бюджетний рік для можливості бюджетним установам планувати свої видатки, а для населення – до кінця опалювального сезону. Чи  будуть  надалі зростати ціни, в тому числі і на сировину, електрику й інші складові тарифу, годі передбачити. Знаю одне, будемо діяти залежно від ситуації з метою забезпечення задовільного проходження опалювального періоду як для підприємства, так і для усіх споживачів.

До міської ради знову надходять поодинокі звернення від мешканців щодо облаштування систем індивідуального опалення у багатоквартирних будинках. Я не спонукаю нікого із мешканців до влаштування індивідуального опалення в квартирах. Та не знаю, чи будемо мати можливість з наступного бюджетного року компенсовувати різницю у тарифах. Це буде вирішено спільно із депутатами міської ради при формуванні міського бюджету. Хоча всі розуміємо, що подавати тепло лише у декілька квартир багатоквартирного будинку є збитковим. Але, якщо повернутись до досвіду Австрії, то навіть  у приватних будинках там користуються послугами центрального теплопостачання. Очевидно, воно їм вигідне. Напрошується питання: чи правильним шляхом ми йшли останні 10 років, влаштовуючи системи індивідуального опалення у багатоквартирних будинках? Чи нам потрібно було думати про технології та здешевлення вартості центрального теплопостачання, бо саме це було основним чинником при вирішенні питання влаштування систем індивідуального опалення? Ми всі хотіли платити менше за тепло.

– Чи мали ви можливість ознайомитись із досвідом Австрії у поводженні із твердими побутовими відходами.

– Частково. Це дуже цікавило і мене, і директора ТзОВ "Еко Баланс Золочів" Богдана Бундза, котрий разом зі мною брав участь у цій поїздці.

Перетнувши кордон з Угорщиною, одразу впали в око різнокольорові контейнери для побутових відходів, навіть у сільських населених пунктах. В Австрії біля Оберварта ми відвідали логістичний центр, котрий реалізовує місцеву політику поводження з відходами. Був приємно здивований, коли побачив такі ж по суті машини для збирання відходів, як і в нас у Золочеві від "Еко Балансу Золочів". У логістичному центрі звернув увагу на те, що машини привозять вже відсортовані відходи: окремо – пластик, окремо – папір, окремо – деревину. В розмові із керівником наглядової ради цього підприємства зауважив, що першим етапом у поводженні із відходами є їх сортування у квартирах, будинках. Цієї умови дотримуються всі без винятку австрійці. Це дає можливість лише малий відсоток захоронювати на сміттєзвалищах, які є убезпечені від зараження ґрунту та води. Розумію, що ми розпочали йти цим шляхом, і це правильно. Звісно, що один день робочого візиту –  це надто мало для того, щоб детально ознайомитись із повним циклом поводження з відходами в Бургерланді, оскільки потрібно активно вивчити і досвід інших земель Австрії. Цей досвід є доволі різноманітним. Думаю, що з початком наступного року випаде можливість більш детально вникнути в суть наявних в Австрії технологічних процесів у поводженні із побутовими відходами. Будемо запозичувати в них усе найкраще, що на думку громади можна адаптувати у Золочеві.

– Скільки коштів було затрачено на Вашу поїздку в Австрію із міського бюджету?

– У бюджеті міської ради не закладено видатки на подібного роду відрядження, зустрічі іноземних делегацій тощо. Через те з міського  бюджету не затрачено жодної копійки. Це приватні кошти. Від себе хочу подякувати Олександру Тютіну за надання допомоги в організації цієї поїздки.

Розмовляла

Леся ГОРГОТА