Спас Медовий, Спас Яблучний, Спас Горіховий

Серпень найбагатший місяць року. Багатий він і релігійними святами. У цей місяць відзначаємо три чудові свята – три Спаси, кожен з яких має своє значення в житті віруючих. Об'єднує їх одне: всі вони пов'язані зі Спасителем, на честь якого і названі.
Перший Спас — Медовий, другий називають Яблучним, третій, останній Спас — Горіховий. Яблучним Спасом в народі називають свято Преображення Господнього. Відзначають його православні віруючі 19 серпня. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день Ісус Христос узяв апостолів Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке Преображення Сина Божого мається на увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.
Також вважається, що з настанням Яблучного Спаса закінчується літо і приходить пора осені. Після цього свята, дійсно, стає прохолодно.
Традиційно на свято необхідно святити яблука, а опісля обов'язково слід віднести декілька на могили родичів. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Це колосся і насіння зберігають до наступної сівби. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя. Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останнє незжате колосся, яке просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди.
Раніше до свята відбувався «обряд засівання полів», який полягав у тому, що на прохання господарів священик окроплював зорану землю свяченою водою. Саме з цього свята в полях починалися жнива ярих культур, а також сівба озимих. А народні цілителі в цей час вели заготівлю лікарських трав. У народі ж на ці дні припадали масові гуляння.