Пам’яті двох

«Ти, Брате, любиш Русь*,
Як хліб і кусень сала, –
Я ж гавкаю раз в раз,
Аби Вона не спала».
Іван ФРАНКО

6 листопада, з різницею у 31 рік, народилися два українці, яким долею судилося вплинути не тільки на своїх сучасників, а й на весь подальший розвиток української нації. Маркіян Шашкевич та Данило Танячкевич – два велетні українського духу. Коли історія в темну ніч першої половини XIX ст. поставила питання «Бути?» чи «Не бути?» нашому народу, саме вони своїм чином, своєю працею, своїм прикладом сказали: «Так, бути!»
Про Маркіяна Шашкевича знаємо багато, про Данила Танячкевича значно менше, бо ним, за винятком праці науковиці Ольги Збожної, практично ніхто не займався. А шкода.
Сьогоднішню статтю, до чергових уродин наших земляків, хочу присвятити темі: а кого бачили в постатях М. Шашкевича та Д. Танячкевича наші попередники і як вшановували їх?
Маркіян ШАШКЕВИЧ: Уже до столітнього ювілею з дня народження М. Шашкевича в 1911 році, завдяки просвітницькій діяльності патріотичних громадських організацій краю, культ отця Маркіяна був піднесений на високий рівень. Цей культ був поширений на широкі народні маси і разом із цим поглибив у цих масах ідейний зміст творчості Будителя Галицької Землі. Саме тоді в Золочеві започатковано товариство ім. Маркіяна Шашкевича. Організатори цього товариства на чолі з отцем Володимиром Кальбою поставили собі за мету «Зберігати і збирати пам’ятки, що відносяться до життя та творчості Маркіяна, берегти його пам’ятник на Білій горі і влаштовувати там щорічне Крайове Маркіянове Свято.
Також стараннями цього товариства організовано в Золочеві гімназію ім. М. Шашкевича, де першим директором став о. Михайло Хмільовський. Тут учителювали визначні педагоги-патріоти Михайло Бараник, Іван Винар, Дмитро Бурка. З цієї гімназії вийшли сотні випускників, що зайняли передові позиції в культурному та громадському житті України.
Особливе місце пошанування М. Шашкевича займала Біла Гора с. Підлисся, що стала другим українським Каневом, місцем традиційних народних прощ. Крім Пам’ятного Хреста, тут планували побудувати величаву церкву, Народний дім, бібліотеку-читальню, будинок для перестарілих та немічних, дитячий садочок, пластунські табори, спортивні майданчики і концертний зал просто неба для зведених хорів. І збудували б, якби не Друга світова війна.
Усі ці плани – як зреалізовані так і незреалізовані – свідчать про одне: велику людину бачили в М. Шашкевичу наші попередники сто років тому.
Данило ТАНЯЧКЕВИЧ: Це той, хто очолив та продовжив справу Шашкевича – справу українського національного відродження, вже за нових умов та за нових викликів. Вже згадувана вище науковиця Ольга Збожна зазначила: «Є чимало спільного, навіть дещо містичного між Танячкевичем та Шашкевичем: в один день народилися, кожен із них народився в хаті свого діда по матері, вчилися в одній і тій же духовній семінарії. Їхня громадсько-політична діяльність почалася саме там і була майже ідентична: Гурток Шашкевича і Громада Танячкевича – були це таємні студентські організації патріотичної галицької молоді».
Саме організовані Д. Танячкевичем «Громади», що стали школою виховання свідомої української еліти, його ініціатива щодо встановлення Пам’ятного Хреста на Білій Горі с. Підлисся та перепоховання у 1893 році М. Шашкевича у Львові – це три основні складові патріотичного чину отця Данила для України. Він користувався великим авторитетом серед наукової спільноти, а також серед простого українського люду. Свого часу Кирило Трильовський висловив думку, що прийде час і пам’ятник цьому великому народолюбові і патріоту Д. Танячкевичу буде встановлено у славному княжому Львові. Вірю, що так і буде.
І Маркіян Шашкевич, і Данило Танячкевич, як представники справжньої української еліти, люди з європейською освітою, усе робили для духовного розвитку і матеріального достатку рідного народу. Вони ще чекають на свого освіченого, патріотичного та відважного дослідника.
Адже від того, як ми розуміємо та шануємо таких, як Маркіян Шашкевич і Данило Танячкевич сьогодні, залежить в якій Україні ми будемо жити завтра.
Примітка: * Тут «Русь» в розумінні Україна.