Новини Золочівщини
Золочівська громада з глибоким сумом прощалася з нашим земляком, Героєм Петром Трояном
Gazeta
Сьогодні, 6 травня 2025 року, ми з болем у серці прощаємося з нашим земляком, Героєм, солдатом Петром Богдановичем Трояном. Він поклав своє життя за Україну, за кожного з нас, за наше право жити вільно на рідній землі.
Петро був сином золочівської землі, народився і виріс у нашому місті, навчався у Золочівській школі № 4 ім. Василя Вишиваного, здобував фах у Золочівському професійному ліцеї, пізніше – у Львівському інституті фізичної культури. Його знали як добру, чесну, працьовиту людину. Він працював на будівництві, грав за юнацький склад золочівського «Сокола», за місцеві команди на першість Золочівського району. Любив спорт, любив життя, любив Україну.
Коли над Батьківщиною нависла загроза, Петро став до лав Збройних Сил України. З жовтня минулого року він проходив службу у складі аеромобільного батальйону військової частини А0284 як стрілець-зенітник. Він був вірний присязі й до останнього подиху виконував свій обов’язок. 1 травня 2025 року, поблизу населеного пункту Садки, на Сумщині, під час бойових дій Петро загинув, прикривши своїх побратимів.
Ми ніколи не зможемо віддячити сповна родині, яка виховала такого сина. Ми схиляємо голови перед мамою, татом, братом, сестрою, племінниками, похресниками. Ваш біль – наш спільний біль. Уся громада сьогодні разом із вами.
Смерть Петра – це непоправна втрата. Але його подвиг, його ім’я, його шлях – назавжди залишаться в пам’яті Золочівщини. Бо Герої не вмирають. Вони живуть у серцях, у вільному небі над нами, у кожному нашому кроці до Перемоги.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Петро був сином золочівської землі, народився і виріс у нашому місті, навчався у Золочівській школі № 4 ім. Василя Вишиваного, здобував фах у Золочівському професійному ліцеї, пізніше – у Львівському інституті фізичної культури. Його знали як добру, чесну, працьовиту людину. Він працював на будівництві, грав за юнацький склад золочівського «Сокола», за місцеві команди на першість Золочівського району. Любив спорт, любив життя, любив Україну.
Коли над Батьківщиною нависла загроза, Петро став до лав Збройних Сил України. З жовтня минулого року він проходив службу у складі аеромобільного батальйону військової частини А0284 як стрілець-зенітник. Він був вірний присязі й до останнього подиху виконував свій обов’язок. 1 травня 2025 року, поблизу населеного пункту Садки, на Сумщині, під час бойових дій Петро загинув, прикривши своїх побратимів.
Ми ніколи не зможемо віддячити сповна родині, яка виховала такого сина. Ми схиляємо голови перед мамою, татом, братом, сестрою, племінниками, похресниками. Ваш біль – наш спільний біль. Уся громада сьогодні разом із вами.
Смерть Петра – це непоправна втрата. Але його подвиг, його ім’я, його шлях – назавжди залишаться в пам’яті Золочівщини. Бо Герої не вмирають. Вони живуть у серцях, у вільному небі над нами, у кожному нашому кроці до Перемоги.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Читайте також:
