Гарного Великодня у колі рідних

Коронавірус у світі став причиною того, що багато країн пішли в ізоляцію. В Європі люди дотримуються карантину і намагаються виходити на вулицю лише за крайньої необхідності. Сьогодні ми запросили до розмови уродженку Золочева Олену Томашкович (з роду Градових), котра проживає у Хорватії.
– Олено, як Хорватія живе на карантині через коронавірус?
– З 16 березня в Хорватії всі навчальні заклади відправили на карантин. А з 19 березня в Хорватії було введено посилений карантинний режим. Зараз у Хорватії 1704 особи інфіковано. На жаль, 31 людина померла. Це дуже великі цифри для Хорватії, адже населення держави становить трохи більше чотирьох мільйонів осіб. У зв’язку з введеним карантинним режимом закрилися бари, ресторани, кафе, спортзали тощо. Закриті школи, дитячі садочки. Всі заняття проходять онлайн. Працюють лише торгові центри, маленькі продуктові магазини, заклади, які торгують випічкою, аптеки. Обмежено вхід до торгових центрів. Можна заходити не більше п’яти осіб. Обов’язковим є дотримання безпечних відстаней, рукавички, маски, деззасоби. В маленькі магазини впускають по одному. Також зачинені перукарні, масажні салони, відпочинкові та оздоровчі комплекси. Припинили свою роботу бари та ресторани. Працюють лише ті, що готують їжу на винос. Заборонено збиратись людям у великі групи, обмежено кількість людей на похоронах та весіллях, заклади реєстрації не проводять офіційних весільних церемоній. Щодо медичних установ, то можна записатись лише на прийом до сімейного терапевта. Решта спеціалістів приймають лише у дуже критичних випадках. Якщо, наприклад, потрібно скористатись послугою лікаря з іншого міста, то має бути обов’язково дозвіл на виїзд з міста від сімейного терапевта. При вході в магазини, аптеки потрібно дезінфікувати руки. Деззасоби є у всіх магазинах та установах. Обов’язково потрібно носити маски. Маски тут не є дефіцитом. Фірми, котрі займаються пошиттям масок та виготовленням медичних засобів захисту, працюють понаднормово. Постійно на телебаченні запрошують працівників на роботу, котрі зможуть шити різні види масок. За недотримання умов карантину діють суворі покарання: штрафи в розмірі від 8 000 до 120 000 кун (від 1100 євро до 15 000 євро).
– А як щодо громадського транспорту?
– Найперше, що зробила Хорватія, це закрила кордони. Це дуже болісно б’є по економіці, бо Хорватія туристична країна. Громадський транспорт не працює. Призупинено рух трамваїв, автобусів. Є лише спеціальні рейси, котрі довозять на роботу медичних працівників. Виїзд з міста в інше місто також обмежений. Поліція дуже строго все контролює. Міста фактично є закритими. Можна виїхати з одного населеного пункту в інший, якщо є спеціальний робочий дозвіл або з інших причин, чіткий перелік котрих є дуже контрольований.
– Олено, а як щодо забезпечення магазинів, аптек? Чи відчувається нестача чогось, паніка?
– Спочатку трохи було відчутно, що люди панікують. Зараз все в нормі, нестачі у продуктах харчування немає. Попри обмежене міжміське сполучення, продукти з інших міст доставляють вчасно. Звісно, люди купують продукти в більших кількостях, ніж зазвичай, бо стараються рідше виходити з дому. Але працівники магазинів постійно поповнюють полички магазинів новим товаром.
– Нещодавно у Хорватії стався потужний землетрус. Які його наслідки?
– Епіцентр землетрусу припав на столицю Загреб. Ми живемо у Самоборі за двадцять кілометрів. Землетрус стався вночі. Десь за пів години до цього наша кицька Дорка почала дуже дивно поводитись, буквально дерлась у двері нашої спальні. Потім, коли поштовхи мали повторитись, ми зрозуміли по її поведінці, що вона нас попереджає. Землетрус був амплітудою 5,3 бала. Внаслідок землетрусу одна людина загинула, ще 17 постраждало. Землетрус також зруйнував лікарню Святого Петра, яка спеціалізується на жіночих хворобах. Завалив хрест та шпиль на катедральному соборі у Загребі. Було завдано багато збитків. Щоб все відновити, потрібно декілька років. Звісно, що в той час люди менше думали про карантин і дистанції, бо рятувались від землетрусу.
– Як вплинув карантин на тебе особисто, на твою сім’ю?
– Спочатку було незвично. Звикла працювати, то ж звикнути до того, щоб сидіти вдома, було важко. У нас власна садиба, то ж робота знайдеться. Та все ж… Я людина творча і доволі непосидюча. За цей час пригадала всі свої захоплення. Виплела гарний великодній вінок, зайнялась декором, виставила на сторінці у Фейсбуку і цим зацікавилась місцева газета. То ж паралельно з вашою газетою відповідаю на запитання хорватських журналістів.
А ще карантин – це час для переосмилення багатьох речей. Ми стали більше часу проводити в колі найрідніших, зникла метушня і на багато речей тепер дивимось іншим поглядом.
– З огляду на те, що відбувається у Хорватії, що б ти побажала золочів’янам?
– Щодо побажань, то найперше здоров’я і гарного Великодня у колі рідних. І тут доречно хочу наголосити, що лише у колі рідних. Бережіть себе, дотримуйтесь тих обмежень, які впроваджені в Україні, бо вони врятують не одне життя.