Новини Золочівщини
19:07, 11 квітня 2020
330
0

Перед епідемією усі рівні, усім надають допомогу

Перед епідемією усі рівні, усім надають допомогу
Gazeta
Фото: НУС
Увесь світ слідкує за тим, як поширюється коронавірус. Сьогодні до розмови про карантинні заходи у Польщі ми запросили золочів’янку, журналістку Соломію КУЛІШКО, яка працює в сфері логістики і заочно навчається у Варшаві.
– Соломіє, розкажи про статистику захворюваності на коронавірус у Польщі.
– Статистика станом на 6 квітня (дані Міністерства охорони здоров’я)
4201 підтверджених випадків зараження, 98 осіб померло, 162 вилікувано.
Серед тих, хто помер, наймолодшій особі було 32 роки, найстаршій – 94.
Варшава знаходиться у Мазовецькому воєвудстві (воєвудство можна прирівняти до області в Україні). Тут найбільше випадків зараження: 967 підтверджених випадків, 20 летальних.
– Польща з 1 квітня запровадила чергові обмежувальні заходи з метою запобігання поширення коронавірусу у країні. Розкажи, що це за обмеження і чи дотримуються поляки цих заходів?
– День перед тим, як ввели обмеження, я отримала СМС-сповіщення на свій телефон, про те, що від 1квітня вступатимуть в дію нові заходи безпеки із посиланням на державний портал Польщі, де можна було дізнатись про нововедення детальніше. Такі СМС приходять кожному, чий номер зареєстрований в державній базі даних. Це зручно, бо якщо, наприклад, є десь загроза життю, скажімо, низька якість повітря чи насувається буревій – такі застереження приходять відразу і знаєш, до чого себе готувати. Якщо говорити про безпеку громадян, то у Польщі дуже про це дбають.
Щодо нових обмежень, то вже від 1 квітня кожна особа, котра не досягла віку 18-ти років, не має права виходити із дому без опіки дорослого.
Надалі діють обмеження щодо переміщення осіб. Не можна виходити з дому за винятком доїзду на роботу, волонтаріату (боротьба з COVID-19), вирішення справ «необхідних для щоденного життя» (купівля ліків, продуктів, опіка над близькими, прогулянки з собакою).
Категорично заборонено перебувати в парках, на бульварах, у зелених зонах, тощо. За це можна отримати чималий штраф у розмірі від 5 до навіть 30 тис. злотих. Це у гривневому еквіваленті близько 30–190 тис. грн.
Щодо мого власного досвіду, то краще справді утриматись від такого «задоволення». Декілька днів тому я присіла в парку на лавочці, щоб відпочити. Каталась перед тим на велосипеді (до речі, дозволено на своєму і самому), до мене через декілька хвилин підійшло двоє поліцейських, зробили попередження, побажали гарного дня і не хворіти. Після таких попереджень і справді хочеться якось бути уважнішим до нових правил, якими б вони не видавались «божевільними».
Ще одне нововедення: встановлено так званий ліміт клієнтів у магазинах, поштових відділеннях, банках і т.п.
До прикладу, якщо у магазині є 5 кас, то одночасно може знаходитись в приміщенні 15 клієнтів. З ринками інакше. Якщо на ринку, до прикладу, 20 торгових пунктів, то одночасно на його території може знаходитись 60 клієнтів.
На щастя, напередодні Великодня, деякі великі супермаркети будуть відкритими 24/7, то ж усі повинні встигнути зробити святкові покупки.
Однак, і тут є правила. Від 2 квітня усі клієнти повинні робити покупки в одноразових рукавичках. У магазинах при вході вони є всюди і за цим слідкує персонал. Як правило, це охорона, але у деяких великих супермаркетах є навіть спеціально призначені для цього особи. Маски на разі не є обов’язковими, однак все більше людей їх одягає. Я вважаю, що це правильно.
Цікаво, що від 10 до 12 години дня усі магазини і пункти обслуговування можуть приймати та обслуговувати лише осіб, віком від 65 років. Сьогодні, до речі, забула про це нововедення, то ж мене чемно попросили прийти після 12.
 
Сьогодні також не зробиш зачіски у салоні, не підеш на масаж чи не відвідаєш інші косметичні процедури. Це заборонено. Усюди, куди підеш, чи поїдеш, діє правило 2-метрів. Це мінімальна дистанція між людьми, якої потрібно дотримуватись (виняток батьки із дітьми до 13 років, особи з інвалідністю, які не можуть пересуватись самостійно).
 
Нові «ліміти» діють і у громадському транспорті. Може одночасно їхати половина пасажирів від загальної кількості місць. Особливо бережуть водіїв. Передні місця перемотані стрічками та виключені із користування – так власне створюють «безпечну зону» між пасажирами та водіями.
 

 

 

 


– Соломіє, як вплинули карантин на твоє життя, роботу, навчання?
– Усі університети, багато офісних центрів, переформатувались зараз на роботу з дому. Я теж працюю зі своєї кімнати. На щастя, моя робота – це більше і-нет спілкування, аніж живого, хоч і в домашніх тапочках робити це ну дуже незвично.
До речі, багато закладів, в яких контакт з клієнтом – це основа, наприклад, ресторани чи кафе переформатовують свою діяльність. До прикладу, один досить відомий варшавський ресторан з високою кухнею, в якому працює мій знайомий, тепер випікає хліб за власним рецептом. Якби не коронавірус, то і не було б, мабуть, такого смачного хліба.
Взагалі, на світі стільки речей, цікавих занять, до яких ніколи не доходили руки, але завжди дуже хотілось. Почала ще більше любити свій велосипед – для мене це зараз ковток свіжого повітря і у прямому, і в переносному значенні. Найбільше не вистачає, звісно, людей поряд, а особливо найближчих. Все-таки, ми соціальні істоти і і безлюдні острови – це не про наш спосіб життя.
– Як польська медицина справляється потоком пацієнтів?
– Мабуть, доречно сказати, що в Польщі не малюють світлих картинок щодо ситуації, яка склалась. За прогнозами пік епідемії має відбутись десь в середині травня, то ж зараз є час, аби все підготувати. Помічаю, що «швидких» на вулиці стає більше. Звісно, неправильно думати, що вони поспішають рятувати когось, хто заразився. Але факт є фактом.
Багато медзакладів із початком березня стали виконувати функції інфекційних госпіталів. Наприклад, у Мазовецькому воєвудстві працює 10 інфекційних лікарень.
Щодо надання допомоги українцям, чи взагалі іноземцям, то немає різниці, з якої ти країни. Перед епідемією усі рівні, усім надають допомогу. Серед підтверджених випадків зараження, є до речі, також українці.
– На чому б ти хотіла наголосити, звертаючись до золочів’ян?
– Мені насправді «болить» вся ця ситуація із епідемією в Україні і за українськими новинами слідкую, мабуть, більше, ніж за польськими. Зізнаюсь, я тут у комфорті. Я знаю, куди мені телефонувати, у випадку, якщо зі мною чи з кимось із моїх близьких тут людей щось станеться. Чітко знаю про те, що можна тут і чого не можна. У мене достатньо офіційної інформації, щоб не впадати у крайнощі і оцінювати ситуацію з холодним розумом. Мені приємно, що хтось затримається на вулиці, щоб пропустити мене вперед, хочеться зробити таке й іншій незнайомій людині у відповідь.
Мені приємно, що мені ввічливо роблять зауваження не заходити за лінію, коли я стою в черзі і автоматично забуваю, що ми живемо у непростий час сьогодні.
Приємно, що можу комусь пошити маску чи хтось зі знайомих поділиться зі мною одноразовими рукавичками, без котрих на вулицю тепер не можна. Хотілось би, щоб і у нас люди більше дбали один про одного.
Скажу, що епідемія вже навчила нас мити руки з милом. Навчить, думаю, і більш поважніших речей, наприклад, бути уважними і свідомими, поважати особисті кордони, цінувати час, маленькі дрібнички…
Розмовляла Ірина ДОМАРЕЦЬКА
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.