Новини Золочівщини
Всі рівні, коли попадають в шпиталь чи на кладовище
Gazeta
Ми продовжуємо серію публікацій про життя золочів‘ян в умовах пандемії
за межами нашої держави. Сьогодні про те, як живе Іспанія в умовах надзвичайної
ситуації розповідає золочів‘янка Олена Бомк:
– Тішить, захворюваність за останні дні іде на спад. Через карантин громадяни можуть залишати свої помешкання лише у виняткових випадках. До них уряд відніс покупку продуктів, відвідування аптеки або лікарні, роботу та інші невідкладні дії, як-то догляд за особами з обмеженими можливостями. І ще – вигулювання песиків. Зазначу, всі заходи щодо карантину обговорюються урядом у відкритому доступі. Перш за все йдуть консультації зі спеціалістами-епідеміологами. Далі – перемовини між партіями. Оцінку дають і юристи. Всі три хвилі карантину, а це по 15 днів, погоджуються, а тоді затверджуються парламентом. Цього вимагає Конституція. Ні один політик не приймає одноосібного рішення! В Україні все з ніг на голову... В Іспанії вже зараз уряд напрацьовує подальші дії щодо виходу з карантину, про це говорять, обговорюють і громадяни розуміють як це буде виглядати. Де є хоч якесь порушення прав людини, працюють юристи, йдуть онлайн консультації. Суспільство не мовчить. Головне – людям пояснюють.
Втім, варто враховувати місцевий менталітет. Так, для іспанців зібратися з родиною або друзями в барі – це святе. Можна тільки уявити, наскільки приголомшливою для населення стала вимога щодо самоізоляції. Тому не дивно, що спочатку рішення влади не було сприйнято всерйоз.
Вже коли ситуація почала погіршуватись і люди почали усвідомлювати, що відбувається, почали запроваджувати, окрім загальнодержавних, місцеві обмеження. Вважаю це цікавим досвідом. Можливо, хтось вважає, що занадто, але люди підтримали. Деякі містечка, села перекрили дороги і не впускають чужих, навіть якщо є приватна власність на території громади. Чому? Щоб не привезли вірус на чисту територію з заражених. Ніяких відкритих церков. Моляться вдома, попри те, що іспанці дуже релігійні. Якщо десь був хоч один хворий, – миють територію, в будинках, двори, зупинки, обробляють все. При цьому задіяні різні служби: армія, гвардія, муніципалітет, пожежники.
Це виправдано. Головне, щоб без дикунства і під контролем. Поліція, армія, пожежники залучені як допомога, спасіння, а не каральні загони. Це принципово.
– Як відбувається самоізоляція?
– Тут слід врахувати, що в Іспанії у людей є де жити з запасом – дві резиденції. В Україні таких умов немає, в нас немає куди дітись. Тобто люди живуть в великому місті, працюють, а відпочивають в селі, десь на природі чи коло океану. Тим, хто не має де самоізолюватись, надають готель для тимчасового проживання і ізоляції, потім можна – додому. Не можна втікати, переїжджати. Усі повинні перебувати на місці, не розносити заразу. Бо це вже було в Італії на початку. Якщо хтось каже, що десь мовляв все окей – неправда. Я про країни Євросоюзу. Всюди різна стадія пандемії, залежить наскільки швидко уряди зреагували. Уряди закликали добровольців лікарів, медперсонал, які не працюють чи на пенсії, прийти на допомогу. І люди відгукнулись, не дивлячись навіть на вік. На жаль, це не про Україну, де медики масово почали звільнятись. Це зараз в Іспанії лікарні нарешті вдалось забезпечити захисними матеріалами, навіть трохи з запасом і уряд продовжує закупки. Вже зараз готують масове тестування. Планують за результатами тестів виводити людей з карантину.
– Яких правил дотримуєтесь ви особисто?
– Мити все – це не параноя, а життя! Вхідні двері – обов'язково. Ми раз в тиждень покупки робимо, то чоловік не заходить зразу в хату. Я зустрічаю в рукавицях. Все обробляю розчином води і хлорки, зразу протираю. Купуємо тільки запаковане, овочі теж мию з милом, картоплю на балкон виставляю. Непотрібні упаковки зразу сортую і виставляю за двері, щоб винести. Чоловік роззувається в коридорі, вітрівку лишає в машині, нижню куртку знімає в коридорі, а тоді йде в душ. Я то все згортаю і – в пральну машинку, капці лишаємо в коридорі, або на балкон виставляємо. У нас це рекомендовано! Зазначу, тут не роззуваються в квартирі як у нас, так не прийнято. Прийнято мити підлоги. Підлоги тут в основному викладені плиткою, дерев'яні – це розкіш, дорого. Вдома маска не потрібна і рукавиці також, хіба є хтось хворий... У таких країнах, як Італія, Іспанія, Португалія житло має стільки вбиралень, скільки є спалень. Навіть орендоване.
– До речі, про маски. Їх можна придбати?
– Масок в продажу нема, хоча держава закуповує у великих обсягах.
– Як відбувається саме лікування? Якщо хворіє іноземець, як бути?
– Зараз в руках іспанських лікарів – не тільки життя пацієнтів, але й економічний добробут країни. Попри заборону масових заходів, іспанці знайшли спосіб подякувати медичному персоналу за його працю. Вони запустили новий флешмоб, відомий у соцмережах як AplausoSanitario. Щодня о 8 вечора вони виходять на балкони та аплодують лікарям за їхню важку щоденну боротьбу з пандемією.
На жаль, хвороба завжди вражає найслабших. Найбільший ризик вірус несе для осіб похилого віку. Епідемія різниці в національностях не робить. Лікарі однаково ставляться до всіх. Всіх лікують на однакових умовах.
Якщо симптоми легкі, лікують вдома. Важких хворих забирають в лікарню. Іспанія – це країна, де купують нерухомість зі всього світу. Тут багато туристів, переселенців. Якщо ти – вірусний, все, будь добрий приймати лікування і пройди всі тести.
– Як відбуваються поховання тих, хто помер від коронавірусу?
– Тема поховань – болюча тема... Там свої правила, теж жорсткі. Ніяких похоронів, ніяких прощань... Герметичні труни, черга на поховання чи кремацію, родичів повідомляють телефоном, коли прибути. Можна тільки близьким, одній чи двом особам. Всі інші присутні онлайн... Священник відправляє коротку службу… хвилин шість... Це величезний стрес для людей... Крематорії працюють цілодобово... Не всі залишають урни на кладовищах, там є спеціальні стіни з нішами і номерами, де закладають прах... Багато людей забирають урни додому, оскільки не мають можливості зараз оплатити місце... Виключень немає ні для багатих, відомих, заслужених, ні для бідних. Всі рівні, коли попадають в шпиталь чи на кладовище... Отака реальність.
– Як вирішують справи з документами, здійснюють оплати?
– Всі справи з документами вирішуються онлайн. От що мене вразило, то навіть на пошті електронна черга за номерами. В усіх держустановах, банках, пошті…, електроенергія, вода все віддалено, онлайн, з дотриманням вимог карантину.
– Якщо говорити про заходи, вжиті в Україні, вважаєте вони правильні?
– Так. Потрібно дотримуватись карантину, щоб максимально знизити ризик поширення хвороби. Всі повинні розуміти, що в Європі люди мають більші шанси вижити і це має ще більше всіх застерігати і спонукати до дотримання санітарних норм. Ви особисто зараз ризикуєте найбільше. Але є плюс. Золочів поки ще чистий, принаймні дуже сподіваюсь. Керівництво в місті адекватне, головне, щоб реагували швидко. Захист має бути обов‘язково і за всіма правилами. І не встидатись. Де чітко дотримуються правил, масових захворювань немає. Обов‘язково мають бути рукавиці, маски, дезінфектор. Бережіть себе і будьте всі здорові.
– Тішить, захворюваність за останні дні іде на спад. Через карантин громадяни можуть залишати свої помешкання лише у виняткових випадках. До них уряд відніс покупку продуктів, відвідування аптеки або лікарні, роботу та інші невідкладні дії, як-то догляд за особами з обмеженими можливостями. І ще – вигулювання песиків. Зазначу, всі заходи щодо карантину обговорюються урядом у відкритому доступі. Перш за все йдуть консультації зі спеціалістами-епідеміологами. Далі – перемовини між партіями. Оцінку дають і юристи. Всі три хвилі карантину, а це по 15 днів, погоджуються, а тоді затверджуються парламентом. Цього вимагає Конституція. Ні один політик не приймає одноосібного рішення! В Україні все з ніг на голову... В Іспанії вже зараз уряд напрацьовує подальші дії щодо виходу з карантину, про це говорять, обговорюють і громадяни розуміють як це буде виглядати. Де є хоч якесь порушення прав людини, працюють юристи, йдуть онлайн консультації. Суспільство не мовчить. Головне – людям пояснюють.
Втім, варто враховувати місцевий менталітет. Так, для іспанців зібратися з родиною або друзями в барі – це святе. Можна тільки уявити, наскільки приголомшливою для населення стала вимога щодо самоізоляції. Тому не дивно, що спочатку рішення влади не було сприйнято всерйоз.
Вже коли ситуація почала погіршуватись і люди почали усвідомлювати, що відбувається, почали запроваджувати, окрім загальнодержавних, місцеві обмеження. Вважаю це цікавим досвідом. Можливо, хтось вважає, що занадто, але люди підтримали. Деякі містечка, села перекрили дороги і не впускають чужих, навіть якщо є приватна власність на території громади. Чому? Щоб не привезли вірус на чисту територію з заражених. Ніяких відкритих церков. Моляться вдома, попри те, що іспанці дуже релігійні. Якщо десь був хоч один хворий, – миють територію, в будинках, двори, зупинки, обробляють все. При цьому задіяні різні служби: армія, гвардія, муніципалітет, пожежники.
Це виправдано. Головне, щоб без дикунства і під контролем. Поліція, армія, пожежники залучені як допомога, спасіння, а не каральні загони. Це принципово.
– Як відбувається самоізоляція?
– Тут слід врахувати, що в Іспанії у людей є де жити з запасом – дві резиденції. В Україні таких умов немає, в нас немає куди дітись. Тобто люди живуть в великому місті, працюють, а відпочивають в селі, десь на природі чи коло океану. Тим, хто не має де самоізолюватись, надають готель для тимчасового проживання і ізоляції, потім можна – додому. Не можна втікати, переїжджати. Усі повинні перебувати на місці, не розносити заразу. Бо це вже було в Італії на початку. Якщо хтось каже, що десь мовляв все окей – неправда. Я про країни Євросоюзу. Всюди різна стадія пандемії, залежить наскільки швидко уряди зреагували. Уряди закликали добровольців лікарів, медперсонал, які не працюють чи на пенсії, прийти на допомогу. І люди відгукнулись, не дивлячись навіть на вік. На жаль, це не про Україну, де медики масово почали звільнятись. Це зараз в Іспанії лікарні нарешті вдалось забезпечити захисними матеріалами, навіть трохи з запасом і уряд продовжує закупки. Вже зараз готують масове тестування. Планують за результатами тестів виводити людей з карантину.
– Яких правил дотримуєтесь ви особисто?
– Мити все – це не параноя, а життя! Вхідні двері – обов'язково. Ми раз в тиждень покупки робимо, то чоловік не заходить зразу в хату. Я зустрічаю в рукавицях. Все обробляю розчином води і хлорки, зразу протираю. Купуємо тільки запаковане, овочі теж мию з милом, картоплю на балкон виставляю. Непотрібні упаковки зразу сортую і виставляю за двері, щоб винести. Чоловік роззувається в коридорі, вітрівку лишає в машині, нижню куртку знімає в коридорі, а тоді йде в душ. Я то все згортаю і – в пральну машинку, капці лишаємо в коридорі, або на балкон виставляємо. У нас це рекомендовано! Зазначу, тут не роззуваються в квартирі як у нас, так не прийнято. Прийнято мити підлоги. Підлоги тут в основному викладені плиткою, дерев'яні – це розкіш, дорого. Вдома маска не потрібна і рукавиці також, хіба є хтось хворий... У таких країнах, як Італія, Іспанія, Португалія житло має стільки вбиралень, скільки є спалень. Навіть орендоване.
– До речі, про маски. Їх можна придбати?
– Масок в продажу нема, хоча держава закуповує у великих обсягах.
– Як відбувається саме лікування? Якщо хворіє іноземець, як бути?
– Зараз в руках іспанських лікарів – не тільки життя пацієнтів, але й економічний добробут країни. Попри заборону масових заходів, іспанці знайшли спосіб подякувати медичному персоналу за його працю. Вони запустили новий флешмоб, відомий у соцмережах як AplausoSanitario. Щодня о 8 вечора вони виходять на балкони та аплодують лікарям за їхню важку щоденну боротьбу з пандемією.
На жаль, хвороба завжди вражає найслабших. Найбільший ризик вірус несе для осіб похилого віку. Епідемія різниці в національностях не робить. Лікарі однаково ставляться до всіх. Всіх лікують на однакових умовах.
Якщо симптоми легкі, лікують вдома. Важких хворих забирають в лікарню. Іспанія – це країна, де купують нерухомість зі всього світу. Тут багато туристів, переселенців. Якщо ти – вірусний, все, будь добрий приймати лікування і пройди всі тести.
– Як відбуваються поховання тих, хто помер від коронавірусу?
– Тема поховань – болюча тема... Там свої правила, теж жорсткі. Ніяких похоронів, ніяких прощань... Герметичні труни, черга на поховання чи кремацію, родичів повідомляють телефоном, коли прибути. Можна тільки близьким, одній чи двом особам. Всі інші присутні онлайн... Священник відправляє коротку службу… хвилин шість... Це величезний стрес для людей... Крематорії працюють цілодобово... Не всі залишають урни на кладовищах, там є спеціальні стіни з нішами і номерами, де закладають прах... Багато людей забирають урни додому, оскільки не мають можливості зараз оплатити місце... Виключень немає ні для багатих, відомих, заслужених, ні для бідних. Всі рівні, коли попадають в шпиталь чи на кладовище... Отака реальність.
– Як вирішують справи з документами, здійснюють оплати?
– Всі справи з документами вирішуються онлайн. От що мене вразило, то навіть на пошті електронна черга за номерами. В усіх держустановах, банках, пошті…, електроенергія, вода все віддалено, онлайн, з дотриманням вимог карантину.
– Якщо говорити про заходи, вжиті в Україні, вважаєте вони правильні?
– Так. Потрібно дотримуватись карантину, щоб максимально знизити ризик поширення хвороби. Всі повинні розуміти, що в Європі люди мають більші шанси вижити і це має ще більше всіх застерігати і спонукати до дотримання санітарних норм. Ви особисто зараз ризикуєте найбільше. Але є плюс. Золочів поки ще чистий, принаймні дуже сподіваюсь. Керівництво в місті адекватне, головне, щоб реагували швидко. Захист має бути обов‘язково і за всіма правилами. І не встидатись. Де чітко дотримуються правил, масових захворювань немає. Обов‘язково мають бути рукавиці, маски, дезінфектор. Бережіть себе і будьте всі здорові.
Записала Леся ГОРГОТА
