Галицькі матері – захисникам
У
неділю, 28 вересня, у Золочеві, на Вічевій площі проходив завершальний етап
акції «Галицькі матері – захисникам України». Золочів‘яни збирали продукти та
речі першої необхідності для воїнів АТО, які передані на передову українським
воїнам. Матері, сестри та дружини учасників АТО на знак вдячності за
небайдужість пригощали усіх учасників акції кулішем та теплим чаєм із печивом.
Найменші золочів‘яни організували ярмарку, на якій торгували солодощами. За
короткий час дітвора зібрала 1200 грн., які також були передані на потреби
військових. Також дітки передали воїнам малюнки, щирі побажання миру, перемоги
та якнайшвидшого повернення додому живими і неушкодженими.
До
золочівської громади звернувся Юрій Береза,
командир батальйону «Дніпро»:
–
На Сході – дуже непросто. Проте наші воїни відчувають за собою правду. Завдяки
підтримці вашій, завдяки підтримці простих українців. Українська армія фактично
існує завдяки волонтерським рухам. Один з таких рухів очолює Народний депутат
України Лідія Котеляк. У нас там – війна. Мій батальйон у постійних боях, не
зважаючи на перемир’я. Тому підтримка для українських воїнів дуже важлива. Нас
б’ють із найважчої зброї, але ми виживаємо тільки завдяки вашій підтримці і
вашій вірі. І виживем заради вас і вашого майбутнього. Обіцяю, ми не осоромимо
вас. Це тільки початок. Ми з національною гвардією відновимо Україну у кордонах
1917 року. У мене є велика мрія – щоб у нас був спільний кордон з Грузією. І ще
– Крим все одно наш, а не їхній. Слава Україні!
Лідія
Котеляк, Народний депутат
України:
–
Сьогодні основне питання, яке хвилює жителя кожного міста, кожного села,
селища, це питання війни. Сьогодні тисячі наших синів, наших чоловіків пішли на
фронт. Сьогодні ті, хто має можливість долучаються до того, щоб допомогти тим,
хто бореться за наше завтра. Сьогодні роль держави на себе взяли волонтери,
громадські організації та прості українці, котрим небайдужа доля України. На
початку вересня стартувала акція
«Галицькі матері – захисникам України». Нам вдалося зібрати теплі речі,
продукти харчування, засоби гігієни. Так, сьогодні армії допомагають всі, але
особливість цієї акції в тому, що ці автомобілі з допомогою не будуть
розвантажуватись біля блокпостів, вони доставлять усі зібрані речі у
найгарячіші точки Луганської і Донецької областей. До колони вантажівок, яка
рушатиме із Львівщини приєднаються колони на кордоні Рівненської, Житомирської
та Полтавської областей. Сьогодні ті, хто зараз на фронті мають пишатися нами
так, як ми пишаємось ними. Сьогодні ми повинні бути разом, бути впевненими у
перемозі і зробити для цієї перемоги все.
–
У той час, коли українські чоловіки на фронті, ми, жінки, – в тилу, –
звернулась до громади координатор руху ГІ «Матері мобілізованих» Оксана Патрик. – І ми тримаємо іншу лінію фронту. Ми навчились
розбиратись у назвах військової техніки, почали розбиратись у тому, як виглядає
військова форма, тепер уже знаємо, яка форма міцніша… Хоча тоді, коли ми
одружувались, народжували синів, ми і гадки не мали, що настане мить, коли будемо
відправляти своїх синів, чоловіків на війну. Тепер наше завдання – підтримувати
їх, наскільки зможемо. Для того потрібно бажання допомогти. Не потрібно великих
коштів, щоб підтримати матір, дружину чи майбутню дружину і запевнити їх у
тому, що все буде добре. Маємо озброювати чоловіків вірою у Бога і в те, що все
буде добре. Я сьогодні звертаюсь до усіх, підтримати військових у міру своїх
можливостей. Хтось може допомогти грошима, а хтось сплести шкартпетки теплі чи
жилет…
Також
до присутніх звернулись матері учасників АТО, які дякували волонтерам,
школярам, вчителям і усім тим, хто допомагає їм у скрутну хвилину, підтримує.
Така
ж акція цього дня відбулась і у місті Перемишляни. Тут теж звучали теплі слова
підтримки для військових та їхніх рідних, діти дарували малюнки, підтримували
моральний та бойовий дух піснею, збирали кошти на армію. Теж був тут смачний куліш від матерів
мобілізованих у зону АТО. Та найважливіше, це розуміння того, що у цей складний
час війни є люди, які цінують подвиг українських солдатів, які підтримують їх
не лише словами, що їхня допомога є дієвою і значимою не лише для самих воїнів,
а й їхніх родин.
