«Скільки вовка не годуй…»
На сайті міста Кременець в понеділок прочитала наступне: «Путіну Володимиру від Кременця, Тернопільська область
Шановний пане Президенте Володимир Путін! Ми, мешканці старовинного міста Кременець просимо у вас допомоги у захисті мирного населення міста від банд, які погрожують нам і нашим родинам, знімають незаконно з посад людей, ставлять тих, хто сповідує націоналістичні ідеї, проти яких наші батьки і діди воювали у Другій світовій війні. На сьогоднішній день у біді опинилися не лише ваші співвітчизники, але й прості українці, які бояться під дулами автоматів за власне життя... Допоможіть нам, як наші батьки допомагали світові під час боротьби із Гітлером і формуваннями УПА, та бандерівцями, які сьогодні залякали усе наше населення, а ветерани бояться виходити в місто на 9 травня, тому що там збираються ті, хто кричить нацистські лозунги і ненавидить власних співвітчизників, не поважає ані вільного вибору людей, ані свободи, ані нашої спільної трагедії.
Із повагою до вас і любов'ю, кременчани і захисники Вітчизни від нацистської чуми.»
Ця інформація поставлена на сайт 3 березня 2014 року. І це всього лиш 100 км від Золочева?! Як таке можна оцінити, назвати? Кажуть: «Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.» Ось так і з нашими «братами-визволителями», бо із тексту звернення робимо висновок, що його автори – нащадки учасників Другої світової війни, представники «старшого брата». То це вони, їх батьки вже шістдесят років проживають у прекрасному історичному Кременці, а мріють про приєднання до Росії. Відразу зателефонувала до родичів, що мешкають там: хтозна, може й справді, якісь безчинства хтось творить на Тернопільщині. Та вони мене запевнили, що у місті все спокійно. Навіть запевнили, що сайтом займається СБУ. Як же займається коли його ще досі не закрили? Таку ж думку почула від сусідів моєї бабусі з Рівненщини, які в неділю побували в Кременці. Про спокій на Тернопільщині засвідчили знайомі з Чортківського району та родичі з Теребовлі.
Інакше, як зрада і провокація такі дії назвати не можна.
Але це ще раз засвідчує необхідність бути пильними, виваженими і об‘єднатись у боротьбі за єдину Україну.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
