МОВА – ЦЕ МИ!
З самого дитинства приходить до нас слово. Крок, крочок і ще раз крок, рік, рочок, і ми уже маємо на руках найдивовижніший дарунок, який тільки може подарувати природа – мову. Мелодійна, дзвінка, багата, а найголовніше – своя. Ми часто нехтуємо нею, не цінуємо, зневажаємо. Але згадати тільки, скільки років мова з кожним із нас, неначе мама, яка в будь-якій ситуації знайде словечко підтримки, захисту, радості, поради. Ніколи не відвертається, не відмовляється від нас, проте часто це робимо ми.
Для того, щоб підкреслити важливість і невід’ємність української мови, віддати їй належне за довгі століття знущань й тортур відзначаємо Міжнародний день рідної мови 21 лютого. Цьогоріч святкування в Ремезівцівському НВК пройшли досить насичено й цікаво. Тиждень почався з просвітницьких занять. На одному з них учні 7 класу ознайомили з тернистою історією нашої мови усіх присутніх, розповідали про її витоки і декламували вірші відомих поетів. На іншому – вчитель української мови і літератури Зоряна Ігорівна Лісова представила відеоуроки правильного говоріння і спілкування. Звичайно, не можна було не згадати останніх жахливих подій в нашій країні, у зв’язку з чим й перенесли святкування. Присутні переглянули кадри з Майдану, помолилися за загиблих і вшанували їх хвилиною мовчання. Також у школі проводилися різноманітні конкурси: стіннівок, рефератів, декламації віршів про мову. 26 лютого пройшов конкурс декламації віршів про мову 5–11 класів. Він підніс національний дух, розширив свідомість, а когось змусив замислитися. Учасники й аудиторія залишилися задоволеними. 27 лютого відбулися виховні заходи, які підготували початкові класи та старшокласники. Як зазвичай, учні декламували вірші, співали пісні, а також інсценізували важкі роки української мови. Надзвичайно вразив гостей стіл з українською кухнею, страви, які готували самі вихованці Ремезівцівського НВК. Там було все: пампушки, борщ, юшка, вареники та сало. Після виступів усі смачно поласували ними, і вчителі, і учні. Увесь шкільний колектив надовго запам’ятає таке оригінальне святкування Дня рідної мови.
Та все ж головнішим в житті залишається їжа не фізична, а їжа духовна. Тож збагачуймось, заповнюймо нашу сердечну спрагу з допомогою нашої мови!
Ірина БОЛЮБАШ,
