Жінка у кімоно повинна виглядати як свічка
Відомий французький митець Анрі Мішо стверджував, що від східної філософії у людей виростає нове волосся, а життя стає набагато довшим. Цю думку можна трактувати по-різному. Особливо нам, людям, для яких культура Сходу приносить чимало запитань, дивовижних традицій та безліч загадок. Ця частина планети справді вражає, адже є особливою у своєму роді. І якщо ж, потрапивши у якесь із європейських містечок, ми пригадаємо вулиці рідного Львова, то цього аж ніяк не скажеш про міста Китаю чи Японії. І саме остання з цих країн подарувала нам дивовижну поезію – «хоку», чудовий аромат сакури, мистецтво орігамі, головоломку «судоку», і найголовніше: принесла у наше, сповнене швидкого темпу життя, трішки спокою і внутрішньої гармонії.
Можливо, багато хто із золочів’ян зовсім не задумувався над тим, що і наше місто пов’язане з культурою Сходу, адже саме на території Золочівського замку знаходиться усім відомий Китайський палац, унікальний на всю Україну та один із трьох, що знані у світі. Саме там, у неділю 22 червня відбулась виставка «Японське мистецтво», присвячена 10-річчю музею Східних цивілізацій.
«Ми довго думали над темою дійства, враховуючи теперішню нелегку ситуацію в країні, – розповідає завідувач Китайським палацом Тетяна Олейнікова, – проте, дійшли до висновку, що японські мотиви допоможуть усім відвідувачам відпочити серцем». Теплими словами організатори відзначили працю та вклад Бориса Григоровича Возницького, адже «ця людина навчила втілювати мрії в реальність».
В основі експозиції – твори із Львівської галереї мистецтв. Більшість із речей експонувались вперше. Відвідувачам було представлено колекцію зброї, 4 картини «Пори року», весільне кімоно, фігурки «окімоно», що за японськими віруваннями – приносять удачу. Загалом, виставці був притаманний глибокий символізм та стриманість, що створили справжню атмосферу сходу. «Головна мета виставки – навчити людину, адже знання у японців в особливій пошані», – стверджує пані Тетяна.
Гостям також представили майстер-клас з одягання літнього кімоно «юката» – японського традиційного вбрання. Одягати його – ціле мистецтво, з яким ознайомила Тереза Галас. На відміну від традиційного європейського одягу, який підкреслює конструкцію тіла людини, кімоно виділяє лише плечі. Західний одяг акцентує на рельєфі, а японський — на рівномірності і площині. Це пов'язано з традиційним уявленням японців про ідеальну конструкцію — «чим менше опуклостей і нерівностей, тим красивіше». Цікавим є той факт, що у музеї в Токіо навіть існують спеціальні знижки для відвідувачів, що прийшли у японському строї. «Жінка у кімоно повинна виглядати як свічка, – зауважила пані Тереза, – вона повинна бути стриманою та витонченою водночас».
Важко уявити Японію без традиції пити чай, що бере свій початок ще з восьмого століття. Демонстрацію чайної церемонії для відвідувачів проводила Тетяна Муц. «Спершу традиція розповсюдилась у монастирях: чай пили в ім’я Будди, сьогодні – це мистецтво: такі церемонії зазвичай тривають близько п’яти годин, в атмосфері спокою, любові та поваги», – розповіла вона. Перше правило гостя, що прийшов на церемонію – одягти білі шкарпетки. Це свідчить про чистоту його намірів. Цікавим є і те, що тріщина на чашці – не означає, що посуд зіпсутий. Для японців – це цінний знак, вони вірять, що сама природа втрутилась у цей процес.
Теплі слова лунали цього дня із уст завідувача музеєм-заповідником Золочівський замок Надії Гупало та директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Лариси Разінкової-Возницької. Відома золочівська поетеса Ольга Кіс зачитала авторську поезію із вкрапленням східних мотивів на знак подяки організаторам виставки. Усіх присутніх частували чаєм та солодощами, кожен мав змогу спробувати схід ще й на смак.
Виставка справді допомогла відволіктись від щоденних і буденних справ. Тепла атмосфера, мотиви спокою, усмішки на обличчях... Погодьтесь, цього так не вистачає нам у сучасному світі.
Соломія КУЛІШКО
