У такий час біля військкоматів має стояти черга
Сьогодні Україна переживає надзвичайно складні випробування. Окупація Криму та зазіхання на інші території України зі сторони керівництва сусідньої Росії є непрощеним злочином. Інформаційна війна проти України в ефірі ворожих мас-медіа, зрада національних інтересів різношерстими високопосадовцями-лобістами московського Кремля, подвиг Небесної сотні та тисячі скалічених і сотні вбитих на Сході України, а також багато інших злочинів проти майбутнього України не тільки не зламали український народ, а об'єднали українців та національні меншини у спільній боротьбі за незалежну і цілісну Україну.
Для багатьох Україна стала на перше місце у житті, важливішою за сім’ю, родину, дітей. Бо ж хіба можна щасливим бути, коли рідна земля у небезпеці.
Такими принципами керується депутат Золочівської районної ради, батько двох дітей Андрій Піка, який зголосився добровільно їхати на Схід, захищати Україну.
– Вважаю, що у такий небезпечний для України час біля військкоматів має стояти черга, – каже Андрій Володимирович, – Україна в огні і кожен, хто в силі має стати на її захист, заради дітей, дружини, матері… Ті, хто зараз бере участь в АТО і ті, що повернулись справжні патріоти України, перед ними можна просто стати на коліна і пишатися ними як вояками, чоловіками з великої літери. Бо не всі ж хочуть їхати на фронт і ризикувати своїм життям.
Переконаний в тому, що це обов’язок бути там, де ти найбільше потрібен. Я готовий ризикувати життям, щоб вберегти цілісність своєї країни.
– А як віднеслись рідні до Вашого рішення?
– Моя дружина віднеслась так, як віднеслась би до цього кожна жінка. Довелось її переконувати. Розуміє, це вже обов’язок, відповідальність, виконання завдання до кінця... Їй страшно за мене, за дітей, за майбутнє… Каже: «Ти поїдеш, а що буде з нами?». Проте, що буде з ними, коли не поїду, коли всі разом не станемо на захист держави?..
– А Вам самому не страшно, це ж – війна?
– Страшно. Не за себе, а за долю держави, за майбутнє дітей, молоді. Я кажу дружині, що знаю, що за моєю спиною сім’я, яку маю захищати. Війна триватиме не тиждень-два, це не поїздка на декілька діб… Я це усвідомлюю. Часом плакати хочеться, що молоді хлопці мають їхати на фронт, захищати нашу землю від якоїсь невідомої навали бандитів, терористів замість того, щоб учитися, будувати сім'ї, народжувати дітей. Але вірю, що коли об’єднаємось, станемо стіною перед ворогом, ми здолаємо цю навалу. Перемога буде за нами. Я вірю в Україну, вірю в її перемогу.
Розмовляла Леся ГОРГОТА
