Хочемо жити краще!

«Слава Україні!» – скандує в один голос багатотисячний натовп. «Героям слава!» – лунає одноголосна відповідь... У цих голосах поєднались тисячі сердець, тисячі однодумців, тисячі тих, хто творить єдину українську історію. Їх не лякає ані погода, ані численні провокації з боку влади, ані те, що, на жаль, в нашій країні потрібно було завжди мовчати. Єдина мета – збереження незалежності, за яку боролись ще наші діди-прадіди... У сьогоднішній, здавалося б мирний, час ми повинні знову показати, хто такий український народ, захистити свою історію, свої права, та забезпечити світле майбутнє наступним поколінням, для того, аби їм не довелось бачити те, що зараз переживаємо ми. Український народ не може більше мовчати! Не може терпіти цього і молоде покоління: юнаки і дівчата, котрі формують сьогодні основу української нації. І якщо ще до недавнього часу сучасну молодь вважали недостатньо свідомою у національному питанні і нездатною до масового протесту, то сьогодні – цей міф розвіяно, бо саме молоді були першими, хто вийшов на Євромайдани в усіх куточках України і показали, що хочуть належати до Європи не лише географічно, а й політично.

Багато хто був за кордоном, бачив, як живуть люди, в інтересах яких першочергово зацікавлені керівники держав, вони ж і захищають своїх громадян та створюють для них комфортні умови. Ми були практично за крок до можливості реалізувати свою мету – жити краще, але думки українців проігноровані і фактично знищені. Проте це не зламало духу патріотичності, а навпаки, згуртувало тисячі молодих людей, котрі продовжили відстоювати свої права мирно... Молодь теж не може закривати очі на події, котрі стались вранці 30 листопада. Це досягнуло найвищої критичної межі, піку масового невдоволення. Чому до невинних людей, котрі не хочуть більше мовчати, котрі живуть у демократичній державі, застосовують силу? Чому нас обманюють? Хіба за те, що живемо в незалежній державі?! Невже ми, українці, заслуговуємо такого ставлення?! Я пишу це зі сльозами на очах, саме через те, що страшно спокійно спостерігати за діями української влади, бо під цим ховається жорстока диктатура!

Молодь підіймається масовіше і тепер це переросло у справжню революцію. Події, котрі зараз відбуваються у нашій країні довели, що ми здатні до великих переворотів, і найголовніше, боремось за спільну мету. Приємно визнавати, що завдяки молодому прогресивному українському суспільству, Україна заявила про свою незалежність не лише на словах, а й продемонструвала реальні дії. Ми, молодь, готові стояти до кінця, за честь, за волю, за народ. Ми не дозволимо сплюндрувати українське суспільство. Нам набридло схиляти голови і підкорятись тим, хто не любить нашої держави, хто не здатен гідно представляти наші інтереси. Ми не розчаровані – ми обурені і прагнемо справедливості, знаючи, що в єдності наша сила. Ми не можемо пробачити кровопролиття на нашій мирній землі. Настав час діяти. Тепер ми відчуваємо відповідальність захищати нашу Державу, як це робили наші батьки, діди, прадіди. Молодь вірить у відродження України! А тому не припинимо боротись за наш вибір – вільну Україну. Ми хочемо знати, що наші інтереси будуть захищеними і нашу думку будуть поважати.

Пам’ятаймо слова великого Кобзаря: «Борітеся, поборете!». Гуртуймося, єднаймося, бо коли усім народом дмухнути – ураган буде! Молодь – за майбутнє. А Ви?

Соломія КУЛІШКО