Новини Золочівщини
Громадою провели в останню земну дорогу воїна Олексія Зароченцева
Gazeta
Золочівська громада зібралася у скорботі та молитві, щоб провести в останню земну дорогу воїна, Захисника України – Олексія Івановича Зароченцева.
Олексій народився 18 жовтня 1985 року у місті Кремінна на Луганщині. Працював шахтарем – важкою, чесною працею заробляв хліб для своєї родини. Коли у 2022 році війна прийшла на його рідну землю, він був змушений залишити окуповану територію. Спершу доля привела родину до Рівного, а згодом – у Золочівську громаду, куди переїхала його дружина.
Та навіть у той час, коли серце чоловіка було поруч із сім’єю, війна покликала його до іншого служіння – захищати свою державу. Олексій був призваний до лав Збройних сил України. Пройшов навчання, а потім був направлений на бойові позиції.
25 квітня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу Старомайорського на Донеччині, Олексій загинув внаслідок мінометного обстрілу. Донедавна вважався безвісти зниклим.
Особливі слова співчуття сьогодні – рідним та близьким. Ваш біль важко осягнути словами. Але знайте: сьогодні разом із вами плаче і молиться вся громада, вся Україна.
Пам’ятаймо: Герої живі доти, доки живе пам’ять про них. Ім’я Олексія Зароченцева буде вписане не лише в історію цієї війни, але й у серця людей, які знали його, любили та шанували.
Вічна пам’ять Герою Олексію!
Олексій народився 18 жовтня 1985 року у місті Кремінна на Луганщині. Працював шахтарем – важкою, чесною працею заробляв хліб для своєї родини. Коли у 2022 році війна прийшла на його рідну землю, він був змушений залишити окуповану територію. Спершу доля привела родину до Рівного, а згодом – у Золочівську громаду, куди переїхала його дружина.
Та навіть у той час, коли серце чоловіка було поруч із сім’єю, війна покликала його до іншого служіння – захищати свою державу. Олексій був призваний до лав Збройних сил України. Пройшов навчання, а потім був направлений на бойові позиції.
25 квітня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу Старомайорського на Донеччині, Олексій загинув внаслідок мінометного обстрілу. Донедавна вважався безвісти зниклим.
Особливі слова співчуття сьогодні – рідним та близьким. Ваш біль важко осягнути словами. Але знайте: сьогодні разом із вами плаче і молиться вся громада, вся Україна.
Пам’ятаймо: Герої живі доти, доки живе пам’ять про них. Ім’я Олексія Зароченцева буде вписане не лише в історію цієї війни, але й у серця людей, які знали його, любили та шанували.
Вічна пам’ять Герою Олексію!
