Новини Золочівщини
01:20, 19 квітня 2014
1020
0

Працюймо щиро завжди заради україни

Працюймо щиро завжди заради україни
Admin
Фото: НУС

У переддень великого свята Воскресіння Христового думками про ситуацію у Золочівській міській раді, про реальні справи на користь громади міста, про кризу в Україні і надії на її подолання з читачами газети поділився міський голова Золочева Ігор ГРИНЬКІВ.

– Ігоре Михайловичу, вже вдруге протягом останнього часу не відбувається сесія Золочівської міської ради. Причина одна: депутати не приходять на сесію. Які питання повинні були вирішуватися на сесії і чому депутати не прийшли?

– На жаль, і це загальна тенденція в державі, у нас зараз багато політики, багато амбіцій, заяв і взаємних образ, а дуже мало конкретних справ. Результати такого стану справ очевидні – вони негативні.

На сесії, яка не відбулася, ми повинні були вирішувати багато важливих для життєдіяльності нашого міста питань. Необхідно також було внести зміни до міського бюджету, вирішити питання повернення заборгованості підрядникам за виконані роботи: капітальний ремонт вуличного освітлення, будівництва полігону ТПВ, каналізування масиву Заріччя тощо. Земельні питання громадян міста, згідно з законом, ми повинні вирішувати протягом одного місяця, але цього не можемо зробити. Отже, грубо порушуємо діюче законодавство України, права та інтереси громадян. А ще говоримо про законність і порядок. Дуже важливим у порядку денному сесії було прийняття до комунальної власності міста недобудованого корпусу пологового відділення ЦРЛ. Стосовно подальшої долі цього довгобуду вже давно слід приймати конкретне рішення. І перше, що треба зробити негайно, то це прийняти його до комунальної власності міста. Надіюсь, що на наступній сесії міськради ми це зробимо. У подальшому буду наполягати, щоб цей "монумент безгосподарності" було реконструйовано під житло для військових та соціально незахищених верств населення.

Причина, через яку депутати вже вдруге не приходять на сесію, мені невідома. На сесію прийшли 10 депутатів. А інші, можливо, образились, що міська громада не дозволила їм виявити мені недовіру на позаминулому засіданні, чи може є якісь інші установки?

Я б навіть не назвав це протистоянням. Це, швидше, амбіції окремих представників певних політичних сил, які в інтересах громади вартує відкинути. Розумію, що треба працювати, перш за все, для громади, відчуваю підтримку і всіляку допомогу від громадян. Це надихає та додає сил до щоденної праці задля реалізацію поставлених завдань.

– Ігоре Михайловичу, як вдається, незважаючи на внутрішні протистояння проводити в місті доволі масштабні роботи?

– Працювати треба завжди, незважаючи ні на що. Можна, звісно, сидіти й ображатися, чи переживати з приводу тих чи інших проблем, або особистих образ. Але чи личить нам йти таким шляхом? Тому допоки можемо і що можемо будемо в місті робити. Господарка міста – то окрема велика тема. Зараз я фрагментарно торкнуся тільки її окремих сторін. Дійсно масштабні роботи ведуться в міському парку відпочинку. Я вдячний активістам із Самооборони і Автомайдану, які взяли активну участь у наведенні в парку порядку. Вдячний військовим – офіцерам, прапорщикам, вільнонайманим працівникам в/ч 3007 за постійну працю на толоках з прибирання міста і насадження молодих дерев. Це добрий приклад консолідації зусиль громади в такий непростий для всіх нас час. З приємністю кажу, що вже найближчим часом, до Великодня ми завершуємо роботи з ремонту і реконструкції площі у центрі міста перед храмом Воскресіння Господнього УПЦ КП. На прохання церковного комітету і прихожан храму забрані старі підсохлі і підмерзлі високі туї, які були посаджені ще за радянських часів, з метою, як небезпідставно підозрюють багато прихожан, максимально закрити від людей фасад церкви. Найближчим часом посадимо на площі молоді деревця тису ягідного, ялівця колоновидного, декоративних райських яблунь – всіх тих порід дерев, які заплановано посадити згідно з планом реконструкції площі біля храму. А коли по периметру буде встановлено 10 лавок для відпочинку, то сама площа набуде естетичного, завершеного вигляду і стане улюбленим місцем для золочів’ян, як юних так і дорослих. Планів багато. Дай нам, Боже, тільки миру, спокою і здоров’я.

– Ситуація в державі з кожним днем стає все більше напруженою. Є реальна загроза громадянської війни і збройної атаки з боку Російської Федерації. Як виходити з цієї біди?

– На жаль, ейфорія від перемоги революції швидко минула. Ми втратили чи віддали Росії Крим, навіть не намагаючись його боронити. Про причини цього треба і можна гадати, але це факт. Залишається надія, що через рік-два Крим повернеться до складу України. Зараз ми вимушені спостерігати, як скориставшись ситуацією, коли так необачно зруйнована вертикаль влади в Україні, Росія підігріває сепаратистські настрої частини населення на Сході та Півдні України. Загроза втрати соборності та суверенності аж надто очевидна, щоби нею можна було нехтувати.

– Що ж робити?

– Боронитися! Всіма силами – і матеріально, і кадрово укріплювати армію. Бо це – основне. Перестати бавитись у надлишок демократії, перестати говорити про децентралізацію влади, яка робить Україну слабкою і владно дезорганізованою. Необхідно зміцнювати владну вертикаль, щоб команди з Києва однаково і вчасно виконувалися і в Донецьку, і в Ужгороді, і у Львові. Це, здається, вже зрозумів і О. Турчинов, який виконує обов’язки і голови Верховної ради, і Президента, і Головнокомандувача.

Боротися із сепаратизмом треба не вмовляннями, а добре підготовленими бойовими підрозділами, бо якщо полум’я проросійських бунтівних дій охопить Південь і Схід України, то загасити його буде дуже і дуже важко. Дай Боже, щоби київська влада це зрозуміла вчасно і діяла рішуче згідно з законами України і міжнародними нормами, бо часу для промов вже немає. Сили у нас достатньо. Патріотичний дух нації високий. Треба тільки приймати правильні політичні рішення.

Негайно, на моє переконання, треба приймати Закон про вільний доступ громадян до вогнепальної зброї. Відмовки про те, що вона може потрапити в руки кримінальних елементів в нинішній ситуації просто смішні. Криміналітет і так «до зубів» озброєний. І силовики про це знають. Українці повинні мати можливість самі захищати себе, свої сім’ї і свою Батьківщину від зовнішнього агресора. Якщо самі не будемо себе боронити, в тому числі збройно, нас будуть «боронити» чужі армії. Сьогодні, я переконаний, ще не пізно відстояти нашу суверенність і незалежність.

Попереду 1 і 9 травня. І ми повинні бути готовими до всіляких провокацій. У тому числі і до можливого збройного вторгнення Росії на територію України. Треба забути образи та непорозуміння. Мусимо консолідуватися і стати єдиною нацією.

– Що побажаєте золочів’янам напередодні Воскресіння Христового?

– Україна – це держава, де чи не найперше і найшвидше в Європі поширилось вчення Ісуса Христа. Як ми тепер знаємо, це відбувалось задовго до офіційного хрещення Київської Русі князем Володимиром. Першим проповідником християнства на наших землях був апостол Андрій Первозваний. Не кожному народові випала така честь. Україна зараз переживає глибоку кризу, яка охопила всі сторони нашого життя. Але приклад Христа, який помер і Воскрес третього дня, дає нам надію і впевненість, що ми маємо можливість вийти із біди, що спіткала наш народ, сильнішими, аніж були досі, мудрішими. Ми маємо можливість вийти із цієї кризи оновленими і, як Христос, подолавши смерть, прямувати до життя у новому суспільстві.

Бажаю всім золочів‘янам твердої віри в Господа Бога нашого і віри в світле майбутнє України. Кожній людині, кожній сім’ї бажаю миру, злагоди, благополуччя, сімейного затишку.

Хай великоднє вітання "Христос воскрес! – Воістину воскрес!" сповнить кожне християнське серце великою Божою любов'ю до ближнього, миром і спокоєм.

Розмовляла Наталія ГУРСЬКА

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.