"...Садок-райочок насаджу"
200-літній ювілей Тараса Шевченка кожен свідомий українець намагається відзначити по-своєму, внести свій виточок у вінок шани Кобзаря.
Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися.
1 квітня, день, який для жителів села Ясенівці буде вписаний в історію села золотими літерами. У цей день люди різного віку, різних поколінь об’єднались в одну велику родину, щоб гуртом віддати шану Тарасу Шевченку, висадивши яблуневий сад.
– Сад – один із домінантних образів Шевченкової поетичної картини світу, рівномірно поширений практично в усій його творчості, – звернувся до присутніх на урочистій лінійці з нагоди знатної події директор Ясенівцівського НВК Михайло Рак, який дав початок добрій справі. – Художнє значення саду як раю, райочку – також одне з основних у Шевченка:
"Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу.
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті.
Та в одині-самотині
В садочку буду спочивати".
Урочистості розпочались із урочистого підняття прапора та благословення закладеного саду священиками.
Наймолодші вихованці Ясенівцівського НВК заспівали «Садок вишневий коло хати». Саме цей вірш став «візитною карткою» України – квітучої, мирної, співучої та доброї.
На урочистосте закладення саду завітали також голова Золочівської районної ради Володимир Недзельський, заступник голови райдержадміністрації Роман Сухецький, начальник управління з питань освіти, молоді і спорту Іван Божаківський, депутати районної ради і меценати Андрій Гулик, Андрій Починок, керівник міського житлово-комунального підприємства «Перспектива» Богдан Тимків та ін.
Змістовним і актуальним став виступ Романа Сухецького:
– Щиро вітаю всіх з цим днем, який дійсно стане пам’ятним не лише для учнів школи. А й для всіх жителів села Ясенівці. Користуючись нагодою, хочу сказати, що 2014 рік для мене особисто і для моєї сім’ї є ювілейним роком Романа Дурбака, який був одним із перших вчителів у Ясенівцівській школі. Тут, у Ясенівцях він відслужив свою першу Службу…
Роман Петрович завершив свій виступ презентацією вірша о. Романа Дурбака «...Й свого не цурайтесь» читайте на 6 сторінці)
Після урочистостей учні навчально-виховного комплексу разом із своїми рідними: батьками, бабусями, дідусями, братами, сестрами вирушили у сад, щоб увіковічнити пам’ять великого Кобзаря. Тож хай плодоносить сад у Ясенівцях, як квітне слава великого Пророка українського народу.
