Сіймо, а збирати будем...

Краса серпневого ранку – у прохолоді легенького вітру, що колише голівки маків, у пісні жайворонка, що прокинувшись раненько, спішить вітати новий день, у дивовижних пахощах чебрецю... Здається, так пахне вся земля. А над нею вже рум’яниться небо – кольорами тих самих маків, соняхів і того польового чебрецю... Пахощами літа зустрічала гостей у неділю Підлисецька гора, гора Маркіяна Шашкевича. У неділю, 2 серпня, на Підлисецькій горі Білій, біля величного пам’ятного хреста, спорудженого у 1911 році до 100-річчя від дня народження Будителя національної свідомості українців Галичини отця Маркіяна Шашкевича, відбулося духовне свято «Світло Маркіяна».
Біля пам'ятного Хреста на Білій горі відбулася Архієрейська Божественна літургія, яку очолив преосвященний Єпископ-помічник Львівської Митрополії Володимир Груца.
– Наше християнство – релігія спільноти, бо з Ісусом було завжди багато народу. Вони до нього йшли, щоб набиратись сили. Але завжди потрібно вірних слуг, котрі проповідують добру новину, стають інструментами Бога у творенні чудес. Одним з таких був і є Маркіян Шашкевич. Сьогодні ми з великою вдячністю ступаємо на його рідну землю, ходимо стежками його дитинства, молодості. Протягом свого недовгого життя йому вдалося зробити багато добра. Це показує, що ми, люди ХХІ століття, також можемо праведно жити, робити добрі справи. І для цього не треба бути при владі, щоби робити добро, щоби послужити. Ми зустрічаємо Бога в храмі, молитві, сьогодні – на цій горі, на лоні природи. Але вміймо цю дорогу також показати іншим людям, поділитися тим, що Бог робить для нас. Так вчить нас робити Маркіян. Це не завжди легко. Але Бог нікого не перестає любити. Нехай приклад нашого життя буде світлом для тих людей, котрі ще Бога не пізнали. Або від нього відійшли. Можливо колись будуть прощі стежками нашого життя. Тому бажаю Вам і собі, щоб наше життя було таким, щоб, якщо хтось піде за нами, щоб він дійшов до вічної радості, – звернувся до вірних Владика Володимир.
В рамках проведення свята також відбувся молодіжний біговий марафон присвячений М. Шашкевичу, котрий проходив під девізом «Сіймо, а збирати будем...». Переможців та учасників марафону привітали директор Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністарції Юлія Шопська та голова Золочівської райдержадміністрації Василь Маркевич і вручили їм цінні подарунки.
Серед прочан – люди різного віку. Минулого номера ми писали про 90-річну Іванну Джулу, котра бажала молоді любити Україну так, як колись любили, а в цю неділю вона разом із сином Василем Джулою брала участь у спільній молитві.
– Для моєї родини Біла гора – це місце сили, місце спокою, молитви. Зачитуюсь працями Маркіяна Шашкевича. Шашкевич бачив значно ширше і глибше, ніж багато сучасників. Він із жахом запитував себе, чому його народ опинився у такій безвихідній ситуації? У час бездержавності він творить інтелектуальний образ майбутньої Української держави, – говорить Василь Джула.
– Постать отця Маркіяна для мене є дуже знаковою. З його іменем я йду по життю, в пам'ять про нього золочівська громада робить чимало добрих справ. У 2011 році на відзначення 200-річчя з дня народження Будителя Руси-України мною було розпочато реалізацію проекту комплексної реновації історичної частини міста Золочева, що носить його святе ім'я. Було багато скептиків на цьому шляху, але цьогоріч проект підходить до завершення. Попереду ще багато праці і багато місцин, котрі мають стосунок до цієї великої Постаті, потребують наших зусиль. Отримав благословення для громади на добрі справи від Владики Володимира Груци. То ж «дайте руки, юні други, серце к серцю най пристане...», – говорить міський голова Золочева Ігор Гриньків.