Новини Золочівщини
13:42, 17 вересня 2018
504
0

Списи зробили переворот в історії

Списи зробили переворот в історії
Gazeta
Фото: НУС
Ще один день перебування золочів‘ян у Шьонінгені залишив у їхніх серцях незабутні враження від відвідин музею Paläon. У музеї досвід і наука об'єднуються,щоб створити інноваційну концепцію виставки. Родзинкою музею є унікальні списи. Експозиція музею ніби переносить відвідувачів у часі на 300 тисяч років через яскраві розповіді про первісну людину, мешканця Нижньої Саксонії та знайдені списи. Проте це історія не лише Нижньої Саксонії, а й всього людства. Адже знайдені в околицях Шьонінгена списи зробили переворот в історії. Ці списи є одним із свідоцтв творчого інтелекту первісної людини.
А починалось усе з того, що у шахті, де видобували буре вугілля, було знайдено кілька «цурпалків», на які звернули увагу вчені дослідники. Провівши ряд незалежних експертиз, було встановлено, що це зброя первісної людини, яка жила, полювала тут 300 тисяч років тому. Ці дослідження стали справжньою сенсацією у науці. Уряд Німеччини виділив кошти на спорудження музею та створення заповідної зони навколо нього. Довкола списів велось безліч дискусій, а на відкриття музею був запрошений олімпійський чемпіон з метання списа, який довів, що цей спис зроблений дуже професійно і він справді міг служити зброєю. Найстаріша мисливська зброя стала спусковим механізмом для багатьох нових ідей в палеоліті. Вони є одним з основних і найбільш важливих елементів виставки, яка зосереджена на тому ж місці, де вони були залишені близько 300 тисяч років тому людьми.
Але не тільки унікальна зброя проливає світло на поведінку і життя наших попередників. В околицях міста також знайдено кістки, характерні для тварин того часу, таких як коні, ведмеді, риби, рептилії і миші, а також таких екзотичних видів, як бізон або лісові слони. Численні знахідки не тільки дають уявлення про життя наших предків, але також допомагають відтворити картину тогочасної флори і фауни.
Сучасна будівля музею була спроектована відомим архітектурним бюро Цюріха, зокрема його проектуванням займався архітектор Хольцер Коблер. Зовні музей діє як гігантське дзеркало та відображає навколишній ландшафт і, таким чином, ніби стає одним цілим з навколишнім середовищем. Заповідна зона займає кількадесят гектарів і тут зосереджена рослинність притаманна цій дикій місцевості. А ще тут водяться дикі тварини, найвидовищніші – це коні Пржевальського, які паслись неподалік. По інший бік від музею – шахти, де видобували буре вугілля. Ті самі, де було знайдено давні списи. А якщо поглянути на них крізь бінокль, то можна побачити закам‘янілі рештки рослинного і тваринного світу.
Геологічна особливість місцевості також дозволяє розкрити уявлення про історію клімату регіону. Шари, які проглядаються у шахті, забезпечують унікальний погляд на зміни клімату між двома льодовиковими періодами.
Золочів‘яни з цікавістю слухали наукові версії того, як змінювався світ впродовж сотень тисяч років. Усе це було підтверджено науковими фактами та цікавими розповідями. Незабутні враження справив короткий фільм про тогочасну людину, сповнений реалізму та надзвичайних спецефектів. У музеї також розміщені навчальні та наукові лабораторії, де вивченням минулого можуть займатись як досвідчені наукоці, так і школярі. Цікавий інтер’єр музею, де поєднуються сучасні технології та подих віків, трохи бентежив і спонукав до роздумів. Завершує експозицію Гамлет – первісний чоловік, котрий тримає в руках череп як свідчення тлінності людського життя і, як і шекспірівський герой, дивиться з надією у майбутнє: «Все проходить. Що залишається?!».
Леся ГОРГОТА
Фото автора
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.