З молитвою - на гору Маркіяна

Ранок минулої неділі, 5 серпня, подарував золочівцям нагоду здійснити щорічну прощу на Білу гору, що височіє у селі Підлисся  – батьківщині отця Маркіяна Шашкевича – Будителя Галичини, цінність праці та внеску якого у просвітництво та національне пробудження нашого краю виявляється вже у двох століттях славної пам’яті та в патріотичних вчинках у його ім’я, закарбоване на скрижалях української історії.
В особі Шашкевича у ХІХ столітті в українську літературу ввійшов талановитий поет, перекладач, патріот, гуманіст, людина високої культури й громадянської мужності. Провідний мотив творчості цього свідомого до національної ідентичності священика – заклик до національного єднання на демократичній основі, ідея захисту рідної мови, культури. Маркіян Шашкевич справедливо вважався одним із основоположників громадянської лірики в українській літературі. Тема національного відродження органічно єдналася у нього із закликом до боротьби проти суспільної реакції.
Тож традиційно, до його рідної, улюбленої натхненниці-гори відбулась і цьогорічна проща. Дорога, що веде сюди, для схильних до патріотичних роздумів та самоаналізу прочан символізує особисту стежину підйому, росту духовності, часом та місцем спонукаючи до зосередження та умиротворення. Осяяна золотим сонцем Біла гора чекала гостей, чисто пахнучи ароматом сосен та квітів. Більшість прибулих прочан у вишиванках гарно єдналась із піднесеним, святковим настроєм, усміхненими обличчями цілих сімей, що вирішили присвятити цей день пам’яті отця Маркіяна.
Неподалік Хреста, встановленого у 1911 році до 100-річчя від дня народження великого просвітителя, на сцені відбулась Архієрейська Свята Літургія, яку очолив Владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії. Йому співслужили о. Михайло Сукмановський, декан Золочівський, о. Юрій Чорній, парох Підлисся, а також о. Степан Галай. Свята Літургія супроводжувалась оксамитовими, душевними голосами хору «Вознесіння» (кер. Любов Мурин) церкви Вознесіння Отців Василіан м. Золочева. .
У своїй проповіді Владика Володимир Груца промовив: «Кажуть, що щасливою людиною є та, яка більше дякує, ніж просить. Сьогодні моє серце наповнене великою вдячністю за кожного з вас, за ваші кроки і стежки на цю Білу гору. Сьогодні дякую моїм співбратам в священичому служінні, душпастирям цього деканату, зокрема о. Юрію, о. Михайлу, іншим, тим, що сьогодні сповідають, тим, які привели вас сюди, тим які дбають про цю чудову гору. Вітаю і дякую представникам влади різних рівнів, які мусять усвідомлювати, що будь-яка влада має майбутнє, якщо вона є з людьми і з Богом, бо кожна людина є найперше – людиною, потім християнином, а щойно тоді вона звершує різні служіння – церкві чи суспільству… Дякую сьогодні всім і за все».
Отець Михайло Сукмановський також подякував усім присутнім представникам різних партій та організацій та причетним до організації чиновникам.
Після закінчення Літургії відбулася панахида на могилі учасникам національно-визвольних змагань за волю України.
Також у святі взяли участь члени братерської організації чоловіків-католиків «Лицарі Колумба» із Золочева та інших міст. За сприяння об’єднання українок «Яворина» та парафіянок із сіл Жуличі, Бужок і, зокрема, села Підлисся для гостей було організоване частування смачним борщем, пампушками та домашнім компотом.
Після духовних урочистостей відбувся святковий концерт за участю народного хору «Обрій» села Зимна вода Пустомитівського району (кер. Заслужений діяч мистецтв України Мирон Дацко), народної хорової капели «Боян» міста Броди (кер. Ярослав Линів), солістки Народного дому Ожидів Вікторії Лапанюк (конц. І. Гарасимів), соліста Петра Турчина, співачки Маркіянового краю Оксани Квас та поета-пісняра Теодора Кукурузи.
Для нас, галичан, отець Маркіян Семенович за своєю незламною позицією, любов’ю та талантом стоїть на особливій позиції, обабіч Генія Тараса Шевченка, і є тим світлим образом, на якого варто рівнятись та наслідувати.
Єва ТОЦЬКА
Фото автора та Назара ПАСТЕРНАКА