Ісус став для людей символом вищої любові

Для парафіян церкви Св. Софії УАПЦ у місті Золочеві читали Хресну дорогу члени Золочівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Із важливою і благородною метою протягом Великого Посту у різних церквах міста просвітяни разом із золочів’янами відтворювали моменти страждань Спасителя, проходили Хресну дорогу з молитвою та роздумами про те, що сталося дві тисячі років тому, глибоко задумавшись над власним життям. 

«…Ось Цар ваш». Ті ж закричали: «Геть! Геть! Розіпни Його!». А Пилат їм: «Маю я вашого Царя розіп’ясти?». І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар!». І тоді видав він Його їм на розп’яття.

Зляканий обуренням натовпу Пилат умиває руки, перекинувши відповідальність на інших. Про це йдеться у Першій стації Хресної дороги. Та чи завжди чисті руки – знак духовної невинності перед Богом? Ні! Пилат увійшов у історію, як символ несправедливого судді та боягузництва. А скільки таких Пилатів показала нам історія ХХІ століття: на Майдані, під час війни на Сході України.

Ця стація нагадує кожній людині про вагу власної відповідальності за інших. Якщо ми можемо допомогти іншій людині, простягнути руку допомоги, то це потрібно робити! Навіть якщо ви втратите прихильність когось із людей, ваша власна совість не буде зламана. Ніхто й ніщо не стоїть вище заповідей Бога! 

У 8 стації для себе можуть знайти відповідь ті, хто нарікає на  життя і плаче над своїми невдачами. Та глибоко задумавшись, кожен повинен зрозуміти, що причиною страждань є ми самі з нашими гріхами. Гріх у мені залежить від мене, несправедливість навколо — в праці і власних діях. 

«Це Моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив! Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає». Ісус помер за наші гріхи і став для людей символом вищої любові, знаком віри у щось понад смертю й життям, віри у щось важливе. За справедливіть і правду померла Небесна сотня на очах у тисяч людей, на Сході загинули ті, чия смерть стала виразним криком віри в те, що є речі, більші за життя і смерть. Герої народу навіть після смерті промовляють до сумлінь українців, що треба бути героями християнської щоденності. 

Через свою смерть Ісус Христос проявив міру Божої любові, міру без міри. Бог показав, що Він робить усе можливе, аби людство мало вічне життя. Нехай Твій хрест, Господи, буде нам вказівкою — як жити і як помирати в Богові.