Господь стоїть біля кожних дверей

У неділю, 18 березня вулицями нашого міста традиційно, вже 24 рік поспіль, пройшла екуменічна Хресна хода за участю священиків різних конфесій, громади та представників влади. Містяни та люди із прилеглих сіл, незважаючи на мороз та снігопад, у великій кількості прийшли символічно відбути дорогу нашого Спасителя, постаратись відчути кожну хвилину та мить, які майже дві тисячі років тому витерпів Син Божий за, можливо, єдиний шанс врятувати людство, кожну грішну людську душу. Як і попередні роки, Хресна Дорога також була присвячена молитві за довгоочікуваний мир, спокій у нашій державі та родинах, за єдність церков та за милість дарів  для всього християнського люду.
Процесія у складі громади, священиків, в тому числі військових капеланів, хлопців-вівтарників та Хреста, традиційним маршрутом, починаючи від пам’ятника отцю Маркіяну Шашкевичу, пролягла засніженими вулицями Золочева через зупинки біля найбільш важливих будівель, пам’ятників та місць Золочева, а Хрест почергово несли представники громади: працівники освіти, культури, лікарі, військові, політв’язні, представники влади. Всечесні отці читали короткі проповіді, у яких висвітлювали моменти, хвилини останньої дороги Ісуса Христа. Вони нагадували присутнім, що кожен з нас може впасти у гріх та зневіру, і саме у цей момент потрібно пам’ятати, що Господь стоїть біля кожних дверей, варто їх лише відкрити і покликати Його у своє серце. Коли приходить у наше життя виклик, потреба стати небайдужим та відповідальним за когось знедоленого, необхідність вибору, тоді не можна, подібно Пилату, вмивати руки і робити вигляд, що нас це не стосується. Бог – то любов, а ми створені Ним і за Його подобою, отже повинні чинити, як Ісус – брати свій хрест, і так, як Симон Киринейський, єдиний з усіх пасивних, байдужих до горя глядачів падіння Господа підійшов до Нього та допоміг нести Хрест – чистий, омитий найдорожчою Божою кров’ю, символ християнської  віри.
Людська зрада, 14 стацій, три падіння Сина Божого та Його смерть найточніше показують людині, яким має бути життя доброго християнина – терплячим та, безсумнівно, стійким для добрих вчинків. Найперше простити ворога, щоб не уподобитись йому, встати з колін та нести кожен свою ношу. І тоді ми можемо прийти до Бога, очищені та прощені.
По закінченню відправленої Хресної ходи, біля каплиці на Золочівському замку отець Августин, ігумен Золочівського монастиря ЧСВВ, подякував усім за присутність та витривалість, враховуючи погодні умови, представникам поліції та медичної служби, які супроводжували процесію, військовослужбовцям, районній раді, владі нашого міста за сприяння у проведенні заходу. Міський голова Ігор Гриньків також традиційно звернувся до громади та всечесних отців з подякою за міжконфесійний мир і нагадав, що вороги українського народу намагаються розколоти нас. Але той народ, який об’єднаний навколо церкви та Бога – непереможний.
Єва ТОЦЬКА
Фото Мар'яни БОЙКО
та Романа СИДОРОВИЧАУ неділю, 18 березня вулицями нашого міста традиційно, вже 24 рік поспіль, пройшла екуменічна Хресна хода за участю священиків різних конфесій, громади та представників влади. Містяни та люди із прилеглих сіл, незважаючи на мороз та снігопад, у великій кількості прийшли символічно відбути дорогу нашого Спасителя, постаратись відчути кожну хвилину та мить, які майже дві тисячі років тому витерпів Син Божий за, можливо, єдиний шанс врятувати людство, кожну грішну людську душу. Як і попередні роки, Хресна Дорога також була присвячена молитві за довгоочікуваний мир, спокій у нашій державі та родинах, за єдність церков та за милість дарів  для всього християнського люду.
Процесія у складі громади, священиків, в тому числі військових капеланів, хлопців-вівтарників та Хреста, традиційним маршрутом, починаючи від пам’ятника отцю Маркіяну Шашкевичу, пролягла засніженими вулицями Золочева через зупинки біля найбільш важливих будівель, пам’ятників та місць Золочева, а Хрест почергово несли представники громади: працівники освіти, культури, лікарі, військові, політв’язні, представники влади. Всечесні отці читали короткі проповіді, у яких висвітлювали моменти, хвилини останньої дороги Ісуса Христа. Вони нагадували присутнім, що кожен з нас може впасти у гріх та зневіру, і саме у цей момент потрібно пам’ятати, що Господь стоїть біля кожних дверей, варто їх лише відкрити і покликати Його у своє серце. Коли приходить у наше життя виклик, потреба стати небайдужим та відповідальним за когось знедоленого, необхідність вибору, тоді не можна, подібно Пилату, вмивати руки і робити вигляд, що нас це не стосується. Бог – то любов, а ми створені Ним і за Його подобою, отже повинні чинити, як Ісус – брати свій хрест, і так, як Симон Киринейський, єдиний з усіх пасивних, байдужих до горя глядачів падіння Господа підійшов до Нього та допоміг нести Хрест – чистий, омитий найдорожчою Божою кров’ю, символ християнської  віри.
Людська зрада, 14 стацій, три падіння Сина Божого та Його смерть найточніше показують людині, яким має бути життя доброго християнина – терплячим та, безсумнівно, стійким для добрих вчинків. Найперше простити ворога, щоб не уподобитись йому, встати з колін та нести кожен свою ношу. І тоді ми можемо прийти до Бога, очищені та прощені.
По закінченню відправленої Хресної ходи, біля каплиці на Золочівському замку отець Августин, ігумен Золочівського монастиря ЧСВВ, подякував усім за присутність та витривалість, враховуючи погодні умови, представникам поліції та медичної служби, які супроводжували процесію, військовослужбовцям, районній раді, владі нашого міста за сприяння у проведенні заходу. Міський голова Ігор Гриньків також традиційно звернувся до громади та всечесних отців з подякою за міжконфесійний мир і нагадав, що вороги українського народу намагаються розколоти нас. Але той народ, який об’єднаний навколо церкви та Бога – непереможний.