У круговерті трудових буднів

nus.in.ua, 10 жовтня 2014, 01:41
0
682
Роздрукувати
У круговерті трудових буднів

Що б там не казали, а робота в органах місцевого самоврядування ніколи не була спокійною, розміреною, передбачуваною. Що не день, то важливі справи. У цій круговерті трудових буднів сільському голові Гологірської сільської ради Марії Лукасевич ніколи і вгору глянути, та вона не нарікає на долю, бо вважає, що хтось мусить працювати на благо громади. Чим зараз живе село, які першочергові завдання стоять перед громадою? Як вирішуються нагальні проблеми на території Гологірської сільської ради, про це розповіла сільський голова Марія ЛУКАСЕВИЧ.

– Маріє Михайлівно, Ви обіймаєте посаду сільського голови відносно недавно, що вдалося важливого зробити для користі громади? Чи важко було на початку, без досвіду роботи в органах місцевого самоврядування?

– На посаді сільського голови працюю з грудня 2011 року, тобто неповних три роки. На мою думку, за цей період  вдалося зробити чимало. Проведено Інтернет в сільську раду та в школу, що зараз уже є необхідністю. На початку було дуже важко. Питала себе, що маю робити в першу чергу, що є важливим для громади? Проте депутати допомогли. Мені дуже приємно, що першим і основним наставником та порадником впродовж всього часу є мій вчитель Степан Олексійович Олексій. Завжди ми з ним обговорюємо всі наболілі та проблемні питання. Дуже люблю свій колектив сільської ради. Хоча він маленький, всього лиш четверо працівників, проте  вони професіонали своєї справи.

– Чи змінилися за ці кілька років пріоритети розвитку громади?

– Як не дивно, часи змінюються, а ось пріоритети залишаються. Адже перелік ключових людських потреб є сталим. За останні роки соціальний пейзаж населених пунктів помітно змінився. Ми хочемо, щоб в наших селах все було. І для цього, на мою думку, складаються усі передумови. Пріоритети розвитку громади є найважливішим для мене. Гологірська сільська рада взяла участь в конкурсі  по написанні проекту ПРООН, розрахованого на ініціативу громади. Серед всіх сільських рад було отримано одне з чотирьох  призових місць та підписано угоду на 100 тис. грн. по проекту  енергозберігаючих технологій, тобто – нові пластикові вікна в Гологірському НВК, що значно допоможе зберегти в класах тепло. На цей час вже поставлено 20 вікон. Зроблено ремонт Народного Дому в с. Гологори за участю громади. Поставлено в Народному домі с. Майдан-Гологірський металопластикові вікна ще по одному проекту на 10 тис. грн. Зроблені частково дороги. Хотілося б зробити всі комунальні дороги, проте потрібно багато коштів. Та вірю, що з часом і це вдасться.

– Як Вам працюється із депутатським корпусом?

– Маємо злагоджений колектив однодумців, який своїм першочерговим завданням вважає вирішення питань, які стоять перед громадою. На сесіях сільської ради та засіданнях виконкому розглядаємо найактуальніші питання розвитку сіл, поліпшення їх санітарного стану та благоустрою. Завжди бачу виважений підхід депутатів до кожного питання.

Чи спираєтесь у своїй роботі на допомогу місцевих підприємців, адже відомо, що сільські бюджети нині небагаті?

– Підприємців у нас небагато, проте, якщо є проблеми, вони нам завжди готові допомогти.

– Що плануєте зробити для покращення соціальної сфери?

– Маючи на території приміщення старої амбулаторії,  за згодою керівників Національного природного парку «Північне Поділля» хочемо розмістити розсадник рідкісних рослин, навіть, орхідей. Задум дуже добрий та цікавий. Новий та креативний. Відповідно і нові робочі місця для наших громадян. Плануємо зі згоди керівника ДП «Золочівський лісгосп» розмістити в центрі села їхній офіс. Будівля теж стара та занедбана, аварійна. Проте ДП «Золочівський лісгосп» зобов’язується відновити. При Гологірському НВК відкрито дитячу установу. Спочатку люди обговорювали, для чого в селі садочок. Проте вже через рік роботи, стало зрозуміло, що він необхідний. Це настільки добре, що садочок відвідують дітки, батьки яких не працюють. Діти мають можливість розвиватись, спілкуватись в колективі, вчаться малювати, писати, правильно поводитись, бути організованими. Також почалась робота з відкриттям аптеки в с. Гологори, яка так необхідна людям. Робота помалу налагоджується.

– З якими проблемами люди найчастіше звертаються до Вас?

– Спектр проблем дуже різноманітний. В основному, люди йдуть до сільради за послугами: то довідку отримати, то якийсь документ, то питання землекористування вирішити. І, звичайно, приходять з наболілими проблемами. Та, зрештою, люди звичні до них, звикли і долати їх самотужки. У нас ще не було випадку, щоб людина звернуласьі пішла з нічим.

– Що найбільше турбує Вас як сільського голову та й громаду загалом?

– Зараз це події на Сході України. Там перебувають семеро наших хлопців. Один із них отримав тяжке поранення 30 вересня. Це Ігор Назаревич, в червні йому виповнилось 20 років. Отримав  наскрізне поранення в шию. У Харкові йому зробили операцію. Зараз він відправлений у Київ на лікування. У цьому сприяла Народний депутат Лідія Котеляк.  За допомогою звернулися разом з депутатами до громади, яка щиро відгукнулась. Також звертались до Народного депутата Лідії Котеляк і обласного депутата Тараса Батенка, які не залишились байдужими.  Ми всією громадою переживаємо і молимося за його одужання. Надіємось, що інші наші воїни повернуться жими і здоровими. Віримо у перемогу.

– Маріє Михайлівно, що, на Вашу думку, потрібно змінити в органах місцевого самоврядування?

– Добре було б, якби органи місцевого самоврядування мали кошти хоча б на ямковий ремонт доріг, щоб допомогти людині, яка потрапила у скрутні життєві обставини. На жаль, сільський голова не має резервних коштів на такі потреби. Але це – життя. Часом людина прийде, плаче, просить, а крім слова поради не можу нічим допомогти, а люди іноді потребують матеріальної допомоги... І сьогоднішня ситуація із пораненим нашим односельчанином ще раз підтверджує це.

– Ви по життю – реалістка?

– По життю я – оптимістка. Вірю, що коли людина в своєму житті робила тільки добро і мала в душі завжди гарні емоції для всіх, то її нічим не можна зламати. Потрібно об’єднуватись з такими людьми та допомагати в роботі. Вірю, що з часом так все і буде.

– Що б Ви побажали читачам нашого часопису?

– Хочеться, щоб люди були добріші та милосердніші. Добро породжує добро. Не треба думати, що хтось прийде та почне щось робити за нас. Все, що громада хоче, вона має робити сама. Благоустрій, допомога один одному, щире співчуття, розуміння. Звісно, критикувати  найлегше. Але я вважаю, якщо ти критикуєш, то пропонуй, якщо пропонуєш, то роби!

 

Розмовляла

Леся ГОРГОТА

ТЕГИ: Гологори, газета, 45 номер
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Читайте також

0 Коментарів
Увійдіть, щоб залишити коментар.

Залишаючи коментар, будь ласка, пам'ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано мають відношення до даної новини. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.

Користувачі, які порушують ці правила грубо або систематично, будуть заблоковані.

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Введіть код:

ПОПУЛЯРНІ

Читані Коментовані Соціальні

Ми в соцмережах

ОПИТУВАННЯ

Чи готові ви платити більше податків заради порятунку України від кризи?
так, готовий затягнути пасок
ні, тільки не за мій рахунок

 
Реклама