Зміни у нашому будинку – у наших руках

У Золочеві є багато гарних будинків з ошатними дворами. Золочів‘яни були одними з перших в Україні, хто усвідомив, що багатоквартирний будинок – це їхня спільна власність, і вони разом повинні доглядати за ним. Історія ОСББ «Надія» (вул. Польна, 28) може стати справді надихаючою для тих, хто ще вагається створювати об‘єднання співвласників багатоквартирних будинків чи ні. Голова ОСББ «Надія»  Іван Анін робить все можливе, аби мешканці почували себе комфортно та затишно, а також своїм прикладом надихає жителів інших багатоповерхівок.
Про те як живе об‘єднання співвласників найбільшого багатоквартирного будинку у нашому місті спілкуюсь із головою Іваном Васильовичем АНІНИМ.
– Наше ОСББ є не просто найбільшим (162 квартири – авт.), воно є одним і з найстарших, адже створене у 1996 році. То й бувало по-всякому. Спочатку, можливо, були нерозуміння. А згодом ми зрозуміли, що зміни у нашому будинку – у наших руках. Так поступово почали щось робити спільно – двір підмести, дитячий майданчик полагодити, побілити стіни у під‘їзді.
– Самі Ви очолюєте ОСББ доволі недавно. Знаю, що коли справа доходить до обрання голови правління ОСББ, то охочих завжди небагато. Що спонукало Вас взяти на себе відповідальність?
–  Вже п'ятий рік пішов. Голова правління Тарас Буца пішов добровольцем захищати Україну від російського агресора. Будинок у нас великий, то ж і голову ОСББ потрібно було обирати. Справді охочих замінити його виявилося мало, люди боялися. Відповідальності я не боюсь. Тоді вважав, що гори звернути можу. Згодом прийшло розуміння того, що не все так просто, що потрібно щодня наполегливо працювати, бути таким собі волонтером. У  нас голова ОСББ виконує всі функції, які можна: це і поліція, і майстер широкого профілю, і психолог. Бо люди звикли, що голова ОСББ поруч і можна до нього звернутися. А хочеш, не хочеш – треба братися, бо можна не дочекатися допомоги державних органів і служб.
– Сьогодні ОСББ «Надія» є прикладом для багатьох, як потрібно управляти будинком, прикладом того, як мешканці самі беруть участь в вирішенні своїх проблем. Як Вам це вдалось?
– Сьогодні мешканці нашого будинку розуміють, що їхній багатоквартирний будинок – це спільна власність, про яку треба дбати. Що саме вони повинні опікуватися дахом, підвалом, прибудинковою територією та всіма мережами у будинку. Але так було не завжди. Для мене головним завданням було, щоб люди повірили у зміни. Бо, на жаль, в Україні створена ментальність жертви, що все погано, і буде тільки гірше, і немає сенсу щось робити, бо все одно нічого не зміниться. За підтримки Золочівської міської ради наше ОСББ взяло участь у Проекті ЄС/ЇПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», завдяки чому ми змогли замінити зношені мережі у будинку. Також вже в двох під‘їздах ми змогли поремонтувати ліфти. В недалекому майбутньому запрацює ліфт у третьому під‘їзді. У нашому будинку проживають люди з інвалідністю, які пересуваються у візочках і завдяки тому, що ми тепер ліфт їде вони мають можливість побачити білий світ. Ще однією проблемою було водопостачання на верхні поверхи нашого будинку. За сприяння міської ради ми змогли встановити підкачувальні станції. Загалом роботи вистачає на щодень. Спільно з мешканцями пробуємо їх вирішувати. Сьогодні люди задоволені результатом. Коли вони йдуть в гості до своїх знайомих в інші багатоповерхівки, то несуть з собою нашу психологію.
– Чимало обговорень та вражень викликала у золочів‘ян нова сучасна автомобільна стоянка біля Вашого будинку. Окремі мешканці навіть жартують, що тепер вулицю Польну з Космосу видно. Це також заслуга ОСББ?
– Так, це заслуга мешканців нашого будинку. Два роки поспіль ми брали участь у конкурсі мікропроектів, що проводить Львівська обласна рада. На жаль, конкурсна рада нас не відібрала до числа переможців. Та ми стукали у всі можливі двері і депутати Золочівської міської ради з розумінням поставились до потреб жителів нашого будинку. Мешканці ж у свою чергу віддали під цю потребу «грядки», де вони вирощували квіти і зелень. Також мешканці долучились своєю працю. Зокрема висаджували горобинову алею вздовж стоянки. Стоянку не просто замостили, а й подбали про нове сучасне енергоефективне освітлення. Не знаю, чи вулицю Польну видно з Космосу, але те, що вона має тепер гарний європейський вигляд, то очевидно. Нещодавно виконком Золочівської міської ради передав стоянку у тимчасове користування ОСББ. Тож тепер це не просто наша потреба, а й наша відповідальність та обслуговування. Плануємо тут  встановити обмежувачі заїзду. Власники автомобілів будуть сплачувати символічну плату за це. В майбутньому за ці кошти плануємо встановити камери відеоспостереження.
– А є серед мешканців будинку такі, що не виплачують комунальних послуг? І як ви з цим боретесь?
– Боржників у нас не багато. Їм пояснили, що вони платять для себе, своїх дітей, а не для когось. Бо ми звикли, що квартира моя, а все що там у будинку – то не моє. Я завжди кажу собі: люди не платять, тому що у них немає мотивації. Цю мотивацію потрібно шукати. Коли є проблема з боржником, я запитую: «Друже, що я, як голова правління, можу зробити, щоб ти почав платити?». Не потрібно йти до них з агресією. Потрібно пояснити, що вони самі можуть покращити своє життя. Коли потрібно долучитись коштами до співфінансування наших проектів, більшість охоче відгукується. Зараз плануємо підвищити тариф за квартплату з двох гривень до трьох гривень п‘ятдесяти копійок. Люди розуміють, що вони не платять «чужому дяді», а платять кошти, які йдуть на утримання їхнього ж будинку, на покращення якості їхнього життя. Люди роблять самі для себе і контролюють цю роботу.
– Ви стільки розповіли про зроблену роботу, а які плани на майбутнє?
– Це не стільки план, скільки потреби. Найперше маємо подумати про ремонт даху. Будемо  шукати можливості участі в різних проектах. Бо це є великою проблемою, не лише нашого будинку, а й багатьох інших будинків у нашому місті. Ускладнює роботу те, що у нас плоский дах, а потрібно робити шатровий. Ще одним нагальним питанням є питання безпеки. У Золочеві почастішали пограбування квартир. І найближчим часом плануємо встановити нові двері у під‘їзди та домофони у квартирах. Які ще плани? Та в будинку постійно виникають якісь поточні проблеми. То й планувати якось по-особливому не доводиться. Хворобу простіше попередити, ніж її потім лікувати. От так само і з будинком. Простіше попередити проблеми, щоб було жити комфортно.
– Вас часто питають, для чого ви це робите?
– Дружина – щодня, мешканці – через день (Сміється). У мене є робота, там я заробляю гроші, а ОСББ – це таке хобі, яке займає велику частину життя.
– Не можу не запитати. Іване, ви також є депутатом Золочівської міської ради, куди пройшли під брендом Політичної партії «Об‘єднання «Самопоміч». Тож, окрім господарки, Ви ще й політикою займаєтесь. Який у цьому для Вас інтерес?
– Мій інтерес – це Україна, це Золочів, це розвиток, це наші діти. Ми маємо розуміти, що майбутні покоління можуть жити у нормальній країні, але для того треба закласти підвалини. Наше завдання – розвивати цю країну, змінювати її на краще. І змінювати вже сьогодні, а не чекати сприятливих умов, коли нам хтось буде допомагати. Ми це можемо робити самі. Головне – повірити. Нам не вистачає віри у свої сили. Наш інтерес – зробити свою країну передовою. І ми можемо досягти мети, бо в Україні для цього є багато ресурсів. Але починати потрібно локально, з маленьких містечок, з власного двору, будинку. Всі разом. Отоді і матимемо великий результат, бо в єдності – сила.