Новини Золочівщини
Чи побачить поліція самобуд на площі Вічевій?
Gazeta
У соціальних мережах та засобах масової інформації золочів‘яни спостерігають за перебігом судових справ щодо знесення самочинного будівництва на площі Вічевій у м. Золочеві та повернення землі її законному власнику – золочівській громаді. Всі очікують знесення самочинного будівництва. Чому так довго вирішується це питання? – запитую у міського голови Золочева Ігоря Михайловича ГРИНЬКІВА.
– Насправді ми маємо в різних судових інстанціях чотири судових провадження. Це все деталі однієї справи, яку ми в Золочеві називаємо «Справа «Бартків – проти громади міста».
Коротко нагадаю усім про перебіг подій, що відбулись донині. Ігор Бартків без будь-яких правовстановлюючих документів на землю захопив частину площі Вічевої та розпочав там самочинне будівництво. Фактично – вчинив злочин.
Золочівська міська рада від імені громади міста звернулась до суду за захистом своїх прав, сподіваючись на справедливе правосуддя. Також міська рада звернулась до поліції з повідомленням про цей резонансний злочин та з вимогою притягнути І. Бартківа до кримінальної відповідальності. Але не тут це було. На бік І. Бартківа стали безчесні судді. Одна з них – суддя Львівського окружного адмінсуду Ірена Гулкевич «по-тихому» без відома громади зобов‘язала державного реєстратора оформити за І. Бартківим земельну ділянку під розпочатим самочинним будівництвом, роблячи спробу узаконення цього злочину. Голова Золочівського районного суду Володимир Сивак, як нам в подальшому стало відомо, виніс на користь І. Бартківа незаконну постанову, відповідно до якої без землі та відома міської ради зобов‘язав відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації видати І. Бартківу містобудівні умови і обмеження, або по-простому кажучи, дати дозвіл на проектування. Мені дивно, що райдержадміністрація навіть не оскаржила цієї незаконної постанови. Отже, вся наша громада сподівалась на справедливий суд, а в результаті ми стикнулись з цинічним порушенням Закону в органах судової влади.
Ми є свідками дуже «оригінальної» судової практики, яку, без сумніву, має детально вивчити Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Громадська рада доброчесності та Вища рада правосуддя, при проходженні незабаром суддями Гулкевич та Сиваком кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Виходить, хочеш забудувати, скажімо, площу Ринок у Львові, – прийди до якогось судді сиваковича і він тобі без землі зобов‘яже органи архітектури дати дозвіл на проектування. Хочеш, – розпочни на цій площі самочинне будівництво і, коли громада захоче його знести – знайди серед суддів Львівського окружного адміністративного суду суддю Ірену і вона зобов‘яже дати тобі ту землю у власність. Отака –реальність. Гірко. Сумно. Кричати хочеться. Ставлю собі і всім запитання – чому так? Можливо, чують безкарність?
– То що вдалося зробити на цей час у справі відновлення законних прав громади?
– Львівський апеляційний адмінсуд скасував незаконну постанову судді Гулкевич про оформлення права власності на земельну ділянку за І. Бартківим. Інша колегія суддів цього суду повторно розглядає нашу апеляцію на незаконну постанову судді Сивака про зобов’язання видати І. Бартківу дозвіл на проектування на міській землі. Дуже сподіваюсь на законне вирішення цього питання під час наступного засідання суду 15 березня 2018 року.
27 лютого Золочівський районний суд вкотре розглядатиме позов нашої громади до І. Бартківа про повернення у власність громади міста земельної ділянки, якою незаконно заволодів І. Бартків відповідно до вже скасованого рішення суду, винесеного суддею Гулкевич. Незаконно набуту земельну ділянку громади І. Бартків швиденько перепродав невідомій нам особі на прізвище Душніцький. Будь-яка людина, навіть не маючи спеціальної юридичної освіти, розуміє, для чого він так швиденько перепродав земельну ділянку третій особі, а сам від її імені продовжує свою незаконну діяльність. Намагається приховати злочин і уникнути кримінальної відповідальності. На сьогодні він з допомогою горе-друзів-порадників всіляко затягує судові процеси. А тим часом, всупереч забороні суду, будує, будує, будує! Дивує інше. Чому бездіють правоохоронці!? Чому бездіє Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції!?
– Ви говорите про бездіяльність правоохоронних органів, а чи звертались Ви до Золочівського відділу поліції, Золочівської прокуратури з приводу відновлення законності та притягнення І. Бартківа до кримінальної відповідальності?
– За період з листопада 2016 року до тепер я скерував у Золочівський відділ поліції вісім офіційних письмових звернень про вчинення злочинів Бартківим: самовільне захоплення земельної ділянки на площі Вічевій, яка розташована в межах історичного ареалу міста; самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, де проведення будь-яких будівельних робіт можливе лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, яким є Міністерство культури України; невиконання І. Бартківим рішення суду про заборону здійснення будь-яких підготовчих та будівельних робіт. Окрім того, неодноразово я, мої заступники, депутати міської ради викликали поліцію у вечірній час в телефонному режимі та припиняли будівельні роботи на площі. Відповідні акти, фото- та відеоматеріали ми передали у відділ поліції. А що робила поліція за весь цей час? Лише після наших звернень до прокурора області, до Головного управління Національної поліції України у Львівській області, порушили кримінальне провадження лише по одному факту – по факту самовільного захоплення земельної ділянки. Принаймні, іншої інформації від них не надходило. І дуже мляво по цьому факту ведуть досудове розслідування. Не бачить поліція там, на площі Вічевій, проведеного самочинного будівництва. Не бачить автокрана, який стоїть. Ніби якийсь відомий «ілюзіоніст» їм очі позакривав. Не бачать і все. Вся громада бачить, золочів‘яни, котрі далеко на чужині, в соцмережах переглядають відео і бачать, а вони не бачать. Бачать, постять, закликають розвалити все, а вони не бачать.
Але нам усім чітко зрозуміло, чому вони цього не бачать – бо дуже залежні. Перешкодою проведення об‘єктивного та безстороннього досудового розслідування є вплив голови Золочівського районного суду на посадовців відділу поліції. Я звертався до Головного управління Національної поліції України у Львівській області та обласного прокурора з проханням доручити проведення досудового розслідування цього резонансного злочину слідчим обласного управління поліції. Станом на цей час такого рішення не прийнято. Констатуємо – поліція бездіє.
– Які дії прокуратури по відновленню законності?
– У Львівському апеляційному адміністративному судді представник обласної прокуратури виступив на боці громади, допомагаючи нам скасувати незаконну постанову суду першої інстанції. Посадовці місцевої прокуратури самоусунулись від вирішення цього питання. Наші звернення, які адресовані прокурору області, скеровують до Золочівської місцевої прокуратури, а вони скеровують до поліції. Коло замкнулось.
На 23 лютого маю запрошення в місцеву прокуратуру на обговорення питання про стан злочинності на території району. Може вистачить говорити? Ось він, на лице, – вчинений злочин в центральній частині міста. Хто вчинив та продовжує беззаконня, – відомо. Може правоохоронцям з поваги до себе слід вже зробити те, чого від них вже давно чекає громада – відновити законність? Чи страх перед безчесним суддею бере верх? Відносини правоохоронців та І. Бартківа мені нагадують епізод з кінокомедії «Операція «И» та інші пригоди Шурика», коли зухвалого правопорушника скерували на примусові роботи на будівництво, а керівник інтелігентно водив його за руку, розповідаючи про те, як «космічні кораблі бороздять неосяжні простори Космосу».
Звертаючись до сумління Ігоря Бартківа, хочу сказати, що йому не пізно все поправити, визнати свою помилку, розібрати самобуд на площі Вічевій і в такий спосіб пом‘якшити свою відповідальність перед Законом та громадою міста.
Дуже повчальною є історія з твору Івана Франка «Захар Беркут». Автор розповідає про заможного боярина, котрий вчинив зло громаді, не визнавав своєї провини та поводив себе зухвало. За рішенням громадського суду тухлівської громади він був вигнаний, а помешкання його було вщент зруйновано.
Чому я проводжу таку аналогію? Знаючи настрої золочів‘ян, чи надовго стане нашого терпіння? Ігоре, Вам дальше жити в нашій громаді, вести тут бізнес. Не зволікайте з прийняттям правильного рішення, аби не було пізно.
Звертаючись до сумління та професійної етики наших правоохоронців, хочу сказати, що ми, громада міста, ще надіємось на Вас – нашу поліцію і прокуратуру, на вашу готовність виконувати обов‘язок служіння Закону.
Звертаючись до суддів різних судових інстанцій, ми віримо в верховенство права, у справедливий суд, у Вашу, судді, безсторонність та незалежність.
На фото: ось воно – самочинне будівництво, проведене І. Бартківим на площі Вічевій у м. Золочеві, яке бачать всі, крім поліції.
– Насправді ми маємо в різних судових інстанціях чотири судових провадження. Це все деталі однієї справи, яку ми в Золочеві називаємо «Справа «Бартків – проти громади міста».
Коротко нагадаю усім про перебіг подій, що відбулись донині. Ігор Бартків без будь-яких правовстановлюючих документів на землю захопив частину площі Вічевої та розпочав там самочинне будівництво. Фактично – вчинив злочин.
Золочівська міська рада від імені громади міста звернулась до суду за захистом своїх прав, сподіваючись на справедливе правосуддя. Також міська рада звернулась до поліції з повідомленням про цей резонансний злочин та з вимогою притягнути І. Бартківа до кримінальної відповідальності. Але не тут це було. На бік І. Бартківа стали безчесні судді. Одна з них – суддя Львівського окружного адмінсуду Ірена Гулкевич «по-тихому» без відома громади зобов‘язала державного реєстратора оформити за І. Бартківим земельну ділянку під розпочатим самочинним будівництвом, роблячи спробу узаконення цього злочину. Голова Золочівського районного суду Володимир Сивак, як нам в подальшому стало відомо, виніс на користь І. Бартківа незаконну постанову, відповідно до якої без землі та відома міської ради зобов‘язав відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації видати І. Бартківу містобудівні умови і обмеження, або по-простому кажучи, дати дозвіл на проектування. Мені дивно, що райдержадміністрація навіть не оскаржила цієї незаконної постанови. Отже, вся наша громада сподівалась на справедливий суд, а в результаті ми стикнулись з цинічним порушенням Закону в органах судової влади.
Ми є свідками дуже «оригінальної» судової практики, яку, без сумніву, має детально вивчити Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Громадська рада доброчесності та Вища рада правосуддя, при проходженні незабаром суддями Гулкевич та Сиваком кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Виходить, хочеш забудувати, скажімо, площу Ринок у Львові, – прийди до якогось судді сиваковича і він тобі без землі зобов‘яже органи архітектури дати дозвіл на проектування. Хочеш, – розпочни на цій площі самочинне будівництво і, коли громада захоче його знести – знайди серед суддів Львівського окружного адміністративного суду суддю Ірену і вона зобов‘яже дати тобі ту землю у власність. Отака –реальність. Гірко. Сумно. Кричати хочеться. Ставлю собі і всім запитання – чому так? Можливо, чують безкарність?
– То що вдалося зробити на цей час у справі відновлення законних прав громади?
– Львівський апеляційний адмінсуд скасував незаконну постанову судді Гулкевич про оформлення права власності на земельну ділянку за І. Бартківим. Інша колегія суддів цього суду повторно розглядає нашу апеляцію на незаконну постанову судді Сивака про зобов’язання видати І. Бартківу дозвіл на проектування на міській землі. Дуже сподіваюсь на законне вирішення цього питання під час наступного засідання суду 15 березня 2018 року.
27 лютого Золочівський районний суд вкотре розглядатиме позов нашої громади до І. Бартківа про повернення у власність громади міста земельної ділянки, якою незаконно заволодів І. Бартків відповідно до вже скасованого рішення суду, винесеного суддею Гулкевич. Незаконно набуту земельну ділянку громади І. Бартків швиденько перепродав невідомій нам особі на прізвище Душніцький. Будь-яка людина, навіть не маючи спеціальної юридичної освіти, розуміє, для чого він так швиденько перепродав земельну ділянку третій особі, а сам від її імені продовжує свою незаконну діяльність. Намагається приховати злочин і уникнути кримінальної відповідальності. На сьогодні він з допомогою горе-друзів-порадників всіляко затягує судові процеси. А тим часом, всупереч забороні суду, будує, будує, будує! Дивує інше. Чому бездіють правоохоронці!? Чому бездіє Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції!?
– Ви говорите про бездіяльність правоохоронних органів, а чи звертались Ви до Золочівського відділу поліції, Золочівської прокуратури з приводу відновлення законності та притягнення І. Бартківа до кримінальної відповідальності?
– За період з листопада 2016 року до тепер я скерував у Золочівський відділ поліції вісім офіційних письмових звернень про вчинення злочинів Бартківим: самовільне захоплення земельної ділянки на площі Вічевій, яка розташована в межах історичного ареалу міста; самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, де проведення будь-яких будівельних робіт можливе лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, яким є Міністерство культури України; невиконання І. Бартківим рішення суду про заборону здійснення будь-яких підготовчих та будівельних робіт. Окрім того, неодноразово я, мої заступники, депутати міської ради викликали поліцію у вечірній час в телефонному режимі та припиняли будівельні роботи на площі. Відповідні акти, фото- та відеоматеріали ми передали у відділ поліції. А що робила поліція за весь цей час? Лише після наших звернень до прокурора області, до Головного управління Національної поліції України у Львівській області, порушили кримінальне провадження лише по одному факту – по факту самовільного захоплення земельної ділянки. Принаймні, іншої інформації від них не надходило. І дуже мляво по цьому факту ведуть досудове розслідування. Не бачить поліція там, на площі Вічевій, проведеного самочинного будівництва. Не бачить автокрана, який стоїть. Ніби якийсь відомий «ілюзіоніст» їм очі позакривав. Не бачать і все. Вся громада бачить, золочів‘яни, котрі далеко на чужині, в соцмережах переглядають відео і бачать, а вони не бачать. Бачать, постять, закликають розвалити все, а вони не бачать.
Але нам усім чітко зрозуміло, чому вони цього не бачать – бо дуже залежні. Перешкодою проведення об‘єктивного та безстороннього досудового розслідування є вплив голови Золочівського районного суду на посадовців відділу поліції. Я звертався до Головного управління Національної поліції України у Львівській області та обласного прокурора з проханням доручити проведення досудового розслідування цього резонансного злочину слідчим обласного управління поліції. Станом на цей час такого рішення не прийнято. Констатуємо – поліція бездіє.
– Які дії прокуратури по відновленню законності?
– У Львівському апеляційному адміністративному судді представник обласної прокуратури виступив на боці громади, допомагаючи нам скасувати незаконну постанову суду першої інстанції. Посадовці місцевої прокуратури самоусунулись від вирішення цього питання. Наші звернення, які адресовані прокурору області, скеровують до Золочівської місцевої прокуратури, а вони скеровують до поліції. Коло замкнулось.
На 23 лютого маю запрошення в місцеву прокуратуру на обговорення питання про стан злочинності на території району. Може вистачить говорити? Ось він, на лице, – вчинений злочин в центральній частині міста. Хто вчинив та продовжує беззаконня, – відомо. Може правоохоронцям з поваги до себе слід вже зробити те, чого від них вже давно чекає громада – відновити законність? Чи страх перед безчесним суддею бере верх? Відносини правоохоронців та І. Бартківа мені нагадують епізод з кінокомедії «Операція «И» та інші пригоди Шурика», коли зухвалого правопорушника скерували на примусові роботи на будівництво, а керівник інтелігентно водив його за руку, розповідаючи про те, як «космічні кораблі бороздять неосяжні простори Космосу».
Звертаючись до сумління Ігоря Бартківа, хочу сказати, що йому не пізно все поправити, визнати свою помилку, розібрати самобуд на площі Вічевій і в такий спосіб пом‘якшити свою відповідальність перед Законом та громадою міста.
Дуже повчальною є історія з твору Івана Франка «Захар Беркут». Автор розповідає про заможного боярина, котрий вчинив зло громаді, не визнавав своєї провини та поводив себе зухвало. За рішенням громадського суду тухлівської громади він був вигнаний, а помешкання його було вщент зруйновано.
Чому я проводжу таку аналогію? Знаючи настрої золочів‘ян, чи надовго стане нашого терпіння? Ігоре, Вам дальше жити в нашій громаді, вести тут бізнес. Не зволікайте з прийняттям правильного рішення, аби не було пізно.
Звертаючись до сумління та професійної етики наших правоохоронців, хочу сказати, що ми, громада міста, ще надіємось на Вас – нашу поліцію і прокуратуру, на вашу готовність виконувати обов‘язок служіння Закону.
Звертаючись до суддів різних судових інстанцій, ми віримо в верховенство права, у справедливий суд, у Вашу, судді, безсторонність та незалежність.
На фото: ось воно – самочинне будівництво, проведене І. Бартківим на площі Вічевій у м. Золочеві, яке бачать всі, крім поліції.
