Хто пережив війну – Цінує життя і мир
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Двадцять п’ять років тому останній радянський солдат покинув землю Афганістану. Ця війна тривала протягом 10 років (з 1979 по 1989 рік). Багатотисячні людські втрати стали наслідком недалекоглядної загарбницької політики радянського керівництва.
Поділяючи біль тих, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, віддаючи шану всім учасникам подібних подій, в Україні щорічно відзначається 15-го лютого «День вшанування учасників бойових Дій на території інших держав».
14-15 лютого у Золочеві відбулися заходи з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та відзначення 25-ї річниці виводення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан. 14 лютого воїни-афганці поклали вінки та запалили свічки на могилах своїх побратимів у Підлипецькій, Ремезіцівській, Сновицькій, Словітській, Бортківській, Глинянській місцевих радах, відвідали матерів полеглих воїнів.
15 лютого у сесійному залі Золочівської міської ради відбулась звітна конференція районної ради воїнів-афганців «Пам'ять». Хвилиною мовчання ветерани вшанували тих, хто не повернувся з війни або не дожив до наших днів. «Через цю війну пройшло більше 150 000 українців. З них 3 280 загинули, в тому числі 80 вважаються зниклими безвісти або такими, що потрапили в полон, 3 660 українців повернулися додому інвалідами. Ми повинні пам’ятати всіх воїнів-афганців, які чесно виконали свій обов‘язок. Усім афганцям та гостям бажаю поваги від оточуючих, благополуччя в родинах та, основне, миру в нашій країні, бо війна – це смерть, голод і холод, а нашому поколінню це не потрібне,» – розпочав голова організації Петро Сараєв. Він розповів про хід виконання минулорічної програми заходів соціального захисту учасників бойових дій локальних воєн та про завершення спорудження пам‘ятника у Зеленому Яру.
До присутніх звернувся міський голова Золочева Ігор Гриньків: «Не одна мати полегшено зітхнула, спостерігаючи по телевізору кадри виведення наших військ з Афганістану. З року в рік в цей день час зі скорботою згадуємо тих синів українського народу, які загинули у цій війні, згадуємо людей, котрі пройшли через жорна Афгану. Сьогоднішня молодь не розуміє змісту таких слів, як Караван, Чорний тюльпан, слів, які зарубцювалися у пам'яті ветеранів афганської війни та асоціюються в них з втратою товаришів по службі. Той, хто пережив війну, хто бачив смерть, той цінує життя і мир. Впродовж минулого року ми багато працювали над впорядкуванням території у сквері «Зелений яр», де встановлено пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам. Цьогоріч плануємо ці роботи продовжувати. Ми також не можемо стояти осторонь житлових проблем учасників бойових дій. Важаю, що наша ініціатива щодо реконструкції незавершеної будівництвом будівлі акушерсько-гінекологічного корпусу ЦРЛ має бути підтримана владою на усіх рівнях.»
Теплі слова воїнам також лунали із уст начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації Ігоря Уличного, начальника Навчального центру ВВ МВСУ Віктора Кулика та інших.
Продовжились урочистості в сквері «Зелений Яр» біля пам’ятника на честь воїнів, які загинули в локальних війнах. Священики відслужили панахиду, військовослужбовці, представники влади та громадськість міста поклали до пам‘ятника вінки та квіти. У пам’ять про полеглих воїнів пролунали залпи військового салюту. Афганська війна довго буде нагадувати про себе поки живі матері й батьки, які втратили синів. Вона буде жити в пам’яті дітей, які виросли без батька. Її ніколи не забудуть воїни, котрі брали в ній участь.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
