Новини Золочівщини
02:14, 21 лютого 2014
1083
0

Часу майже немає

Часу майже немає
Admin
Фото: НУС

Актуально

У черговий номер газети наш дописувач подав свої бачення ситуації в Україні, на київських Майданах. З 18 лютого аналіз подій вже дещо застарів. Хоча, закликаючи до переговорів, автор справедливо попереджав, що часу у нас майже немає.

Сьогодні всім дуже хочеться бути оптимістами. Але правди ніде діти – Україна перебуває у стані війни, війни без правил, війни без переможців. Ситуація змінюється карколомно:

Барикади, пожежі, стрілянина, смерть, кров… стали реальністю.

Україна втрачає своїх громадян.

Поранено понад півтисячі українців.

Півсотні активістів ув‘язнено.

У центрі столиці згорів Будинок профспілок.

У Львові, Рівному, Тернополі, Івано-Франківську, Луцьку захоплено адмінбудівлі, міліцейські відділи.

Президент Литви Д. Грібаускайте: «Україна на порозі громадянської війни».

Євросоюз екстрено скликає Раду Міністрів закордонних справ...

Доволі відчутним фактором Майдану (але не української політики) є об’єднання «Правий сектор». У нього увійшли УНА-УНСО, «Карпатська січ», «Тризуб». Очолює правий сектор Дмитро Ярош. У розвідці і контррозвідці є таке поняття «дрімаюча мережа». Тобто, коли громадська організація, партія чи інша структура активної систематичної діяльності не проявляє. Вона починає діяти під час виборів, революцій, стихійних заворушень чи інших суспільних значущих подій, коли треба заповнити електоральну нішу противника або навіть тимчасового союзника для здобуття певних переваг у короткотривалій перспективі. Після виконання свого завдання така мережа поступово приводиться до свого, чітко для неї визначеного «дрімаючого» стану. Під час «дрімаючого» стану матеріально і фінансово підтримується функціонування тільки її керівних органів, чи окремих керівників, які вряди-годи виконують поодинокі резонансні вчинки, або проводять певні акції. Саме такою «дрімаючою» мережею були організації, які ввійшли у «Правий сектор». УНА-УНСО, «Карпатська січ» і «Тризуб» були створені ще у 90-х роках минулого століття і активізуються тільки під час виборів, революцій тощо. Дмитро Ярош, який очолив «Правий сектор», до того очолював із 1990 року «Тризуб». Це його постійне місце роботи. Під час революції «Правий сектор» рекрутував у свої ряди найбільш радикально патріотично налаштованих учасників Майдану.

Керівники «Правого сектору» стверджують, що політичною партією ставати не збираються і самостійно на вибори не підуть. Так це чи ні, побачимо, але свою роль у подіях на Майдані «Правий сектор» вже зіграв.

«Спільна справа» – чи то вже зареєстрована, чи тільки задекларована організація ще не олігархів, але вже дуже крупних і дуже багатих підприємців, які в якийсь момент революційних подій відмовились сплачувати податки до державного бюджету, мотивуючи свою відмову тим, що уряд нелегітимний, а їхні гроші йдуть на оплату роботи «Беркута». Мотивація більш ніж сумнівна, бо, окрім «Беркута», в державі є ще медики, вчителі, викладачі, студенти вузів, пенсіонери, інваліди, соціально незахищені верстви населення, які отримують кошти із держбюджету. Не кажучи вже про багато інших соціально важливих програм і проектів, які також фінансуються або співфінансуються із державного бюджету. Чи буде мати підтримку і продовження їхня ініціатива в суспільстві? Невідомо.

Такі ось, доволі незвичні, форми «боротьби проти режиму» породила революція. Дивного немає нічого, бо для багатьох, хто прагнув влади, особливо необмеженої, здавна основним було гасло: «Мета виправдовує засоби».

Після новітньої «Мюнхенської змови», де Євросоюз практично здав Україну, відступивши перед натиском Російської Федерації, Україна залишилася наодинці зі своїми внутрішніми проблемами, а ще сам на сам із Росією. Тобто із намаганнями Росії взяти Україну під свій протекторат. Зрозуміло і інше – Україні залишилося дуже мало часу для врегулювання своєї внутрішньої кризи. Тому всі без винятку наші політики, від яких залежить подальша доля України, повинні негайно сісти за стіл переговорів. Негайно знайти прийнятні для всіх рішення і покласти край подальшій руйнації української держави. І Президент України Віктор Янукович, і лідери опозиційних партій повинні зрозуміти, що переможця у внутрішньому протистоянні не буде. Жодна із сторін внутрішнього конфлікту в сьогоднішніх умовах не переможе. Подальша ескалація внутрішньої напруженості призведе до громадянської війни і повної або, в кращому разі, часткової втрати Україною своєї соборності і суверенітету.

Можливих сценаріїв руйнації української державності багато і нема потреби їх розглядати. Варто звернути увагу на один, який вже реалізується в Україні. Достатньо створення Народних Рад у Західних областях України і якої-небудь Сєвєродонецької Української республіки на Сході і Півночі, які відмовляться виконувати рішення Центральної державної влади і сплачувати податки до державного бюджету, як про соборність і незалежність української держави можна буде забути надовго, якщо не назавжди. Не виключено, що Закарпаття захоче взяти під свій протекторат Угорщина, Буковину захоче «захистити» Румунія тощо.

Наголошую, що це не картинки із Апокаліпсису, а цілком реальні сценарії демонтажу і руйнації української державності, які, вже реально запущені і працюють в Україні. Внутрішнє протистояння зайшло занадто далеко.

Тому політики, а це: і Президент, і Верховна Рада України, і лідери опозиції, і громадські діячі – негайно повинні забути свої егоїстичні устремління, сісти за стіл переговорів, поступитися своїми амбіціями і знайти єдино правильне спільне рішення заради збереження соборності і незалежності України.

Часу вже майже немає. Внутрішню кризу треба розв’язувати негайно. Якщо цього не зробимо ми, то це зроблять за нас! Як це вже не раз бувало в історії нашої багатостраждальної землі. Історії байдуже, хто більше правий, а хто більше винуватий. Історія констатує факти. Отже, сьогодні, як ніколи, вся повнота відповідальності за подальшу долю держави і нації лягає на Президента України Віктора Януковича, Верховну Раду України. Відповідальні всі політики без огляду на політичну приналежність, провладність чи опозиційність.

Іван ГОНТАР

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.