Новини Золочівщини
Якими будуть наші міста
Gazeta
Кажуть, у майбутньому світ крутитиметься навколо …міст: саме кілька сотень міст, а не держави, задаватимуть тренди і конкуруватимуть. Як би там не складалось, уже зараз важливо думати, як зробити життя в наших містах (і селах теж) максимально безпечним і комфортним. Політехніки – думають: в рамках проекту Євросоюзу і Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІІ» студенти і викладачі ІГСН долучаються до напрацювання рекомендацій щодо стратегії сталого розвитку Золочева і Дрогобича.
Не лише для себе
Кафедра політології та міжнародних відносин Політехніки є партнером у рамках проекту ЄС/ПРООН не перший рік, зауважила, вітаючи учасників зустрічі, завідувач кафедри Галина Луцишин. Загалом проект діє з 2008-го, а його третя фаза – з 2014-го. На Львівщині, як і в інших областях України, проект охоплює низку сільських і міських громад, які впроваджують соціально-економічні ініціативи з метою підвищення енергоефективності, поліпшення систем утилізації відходів, охорони здоров’я й т.п.
Студенти під керівництвом викладачів проаналізували актуальний стан справ у містах-учасниках проекту Дрогобичі й Золочеві і запропонували свою візію їхнього майбутнього. Пропозиції стосуються й інфраструктури, і сфери послуг, і просвітництва. Орієнтиром є принципи сталого розвитку (задекларовані ООН зокрема у Цілях сталого розвитку на 2016–2030 роки), що передбачають гармонійне поєднання трьох складових – екологічної, соціальної й економічної – для створення безпечних і комфортних умов життя не лише для нинішніх, а й для майбутніх поколінь (подолання бідності, нерівності, формування миролюбного та відкритого суспільства, забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва, умов для здорового способу життя, доступу до якісної освіти тощо). Запорука успіху, на думку студентів – у партнерстві всіх зацікавлених сторін й активізації місцевих громад. Проект ЄС/ ПРООН, власне, й передбачає залучення місцевих спільнот, ГО, органів влади.
Дрогобич
Студентки Анастасія Гончарук і Наталія Кукурузяк, що вивчають міжнародні відносини, вважають: аби Дрогобич став економічно конкурентоспроможним, екологічно безпечним і мав розвинену соціальну сферу, у місті слід стимулювати інновації, відкритість до бізнесу, прозоре управління, впроваджувати «розумні» технології. В економіці – акцент на необхідності залучення інвестицій в Індустріальний парк Дрогобича: розробка відповідної програми, робота з інвесторами, диверсифікація малого і середнього бізнесу, програма підтримки молодіжних стартапів. Для активізації громади – проведення міського конкурсу міні-грантів, створення сучасного кінотеатру, комп’ютеризація бібліотек. У сфері послуг, на думку студенток, змін передовсім потребує система охорони здоров’я (підвищення рівня кваліфікації медпрацівників, поліпшення умов у медзакладах тощо). Завдання ж №1 – поліпшення якості питної води, технічного стану водопровідної системи, розроблення і впровадження системи поводження з твердими побутовими відходами, зменшення втрат енергії в комунальній сфері і впровадження ефективного енергоменеджменту.
Ідеї стимулювання молодих підприємців, модернізації бібліотек видались цікавими головному спеціалістові відділу економічної політики з питань інвестиційної діяльності Дрогобицької міськради Сергієві Задворних. Як він зауважив, ідея створення в Дрогобичі комунального бізнес-хабу вже другий рік висить у повітрі (однак нема підтримки депутатів міськради), а мережі водопостачання частково відремонтовані. Він також запитав, як конкретно активізувати громаду, де чимало людей пенсійного віку, а молодь часто або працює деінде, або взагалі виїжджає.
Золочів
Дещо іншою є ситуація із Золочевом. Тут вирішено проблему якості питної води, каналізовано один із масивів (триває робота на іншому), активно працюють над вирішенням питання збору, вивозу, сортування й утилізації ТПВ (полігон, сміттєсортувальна лінія)… Тут діє Навчальний центр Нацгвардії України, робочими місцями забезпечує «Електроконтакт Україна», дуже активні ОСББ, місто має відзнаки за благоустрій, розвиток спортмайданчиків. Золочів – одне з міст-лідерів України у напрямі альтернативної енергетики: свого часу першим у західному регіоні перевело всі котельні на альтернативне паливо; тут думають про побудову сонячної електростанції, використання біогазу.
Констатувавши наявність низки плюсів, студентка ІГСН Аліна Блясецька звернула увагу на проблемні моменти – стан деяких доріг, питання громадських вбиралень, висаджування дерев, потреба інвестування в розвиток МСП, створення центрів соціальної допомоги, розвиток мережі дитячих секцій, волонтерства тощо.
Чимало ідей стосується туристичної сфери: започаткування нових проектів (фестивалі, змагання), реставрація архітектурних пам’яток, активніше використання потенціалу Золочівського замку (цей музей-заповідник, як відомо, є одним із пунктів турмаршруту «Золота підкова Львівщини»), ін. Місто потребує стратегії туристичного розвитку, погоджується міський голова Золочева Ігор Гриньків: пишатись є чим (як-ось релігійні пам’ятки ХVI – ХVII ст.), але на часі – реконструкція історичної частини міста (йдеться про повернення до архітектурного образу Золочева в час найбільшого розквіту, до 1939-го, бо пізніше, в радянський період, частими були випадки руйнування дахів, ліпнини тощо). У цьому напрямі, до слова, місто співпрацює з кафедрами РАМС і МБД Політехніки. Мер Золочева певен: перспектива міста – у забезпеченні якісних послуг, які й створюватимуть комфортне життя об’єднаної територіальної громади в майбутньому.
Взаємна користь
Проект ЄС/ПРООН має позитивні ефекти і для міст-учасників та їхніх громад, і для представників академічного середовища, бо студенти вчаться шукати шляхи вирішення реальних проблем, розвивають фахові навички, це і практикування громадянського суспільства, зауважує Руслан Демчишак із кафедри ПМВ. І представники управлінських органів міст, й координатори Львівського обласного ресурсного центру громад проекту «Місцевий розвиток…» Ігор Назар й Ірина Галайко кажуть, що така співпраця дозволяє ширше й цілісніше побачити місто – його потреби, проблеми і потенціал.
Рекомендації політехніків, ймовірно, стануть складовою формування стратегії розвитку міст Львівщини. Принаймні І. Гриньків зауважив, що запросить Аліну долучитися до діяльності робочої групи з напрацювання стратегії Золочева. А серед близьких планів – круглі столи у двох містах.
Не лише для себе
Кафедра політології та міжнародних відносин Політехніки є партнером у рамках проекту ЄС/ПРООН не перший рік, зауважила, вітаючи учасників зустрічі, завідувач кафедри Галина Луцишин. Загалом проект діє з 2008-го, а його третя фаза – з 2014-го. На Львівщині, як і в інших областях України, проект охоплює низку сільських і міських громад, які впроваджують соціально-економічні ініціативи з метою підвищення енергоефективності, поліпшення систем утилізації відходів, охорони здоров’я й т.п.
Студенти під керівництвом викладачів проаналізували актуальний стан справ у містах-учасниках проекту Дрогобичі й Золочеві і запропонували свою візію їхнього майбутнього. Пропозиції стосуються й інфраструктури, і сфери послуг, і просвітництва. Орієнтиром є принципи сталого розвитку (задекларовані ООН зокрема у Цілях сталого розвитку на 2016–2030 роки), що передбачають гармонійне поєднання трьох складових – екологічної, соціальної й економічної – для створення безпечних і комфортних умов життя не лише для нинішніх, а й для майбутніх поколінь (подолання бідності, нерівності, формування миролюбного та відкритого суспільства, забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва, умов для здорового способу життя, доступу до якісної освіти тощо). Запорука успіху, на думку студентів – у партнерстві всіх зацікавлених сторін й активізації місцевих громад. Проект ЄС/ ПРООН, власне, й передбачає залучення місцевих спільнот, ГО, органів влади.
Дрогобич
Студентки Анастасія Гончарук і Наталія Кукурузяк, що вивчають міжнародні відносини, вважають: аби Дрогобич став економічно конкурентоспроможним, екологічно безпечним і мав розвинену соціальну сферу, у місті слід стимулювати інновації, відкритість до бізнесу, прозоре управління, впроваджувати «розумні» технології. В економіці – акцент на необхідності залучення інвестицій в Індустріальний парк Дрогобича: розробка відповідної програми, робота з інвесторами, диверсифікація малого і середнього бізнесу, програма підтримки молодіжних стартапів. Для активізації громади – проведення міського конкурсу міні-грантів, створення сучасного кінотеатру, комп’ютеризація бібліотек. У сфері послуг, на думку студенток, змін передовсім потребує система охорони здоров’я (підвищення рівня кваліфікації медпрацівників, поліпшення умов у медзакладах тощо). Завдання ж №1 – поліпшення якості питної води, технічного стану водопровідної системи, розроблення і впровадження системи поводження з твердими побутовими відходами, зменшення втрат енергії в комунальній сфері і впровадження ефективного енергоменеджменту.
Ідеї стимулювання молодих підприємців, модернізації бібліотек видались цікавими головному спеціалістові відділу економічної політики з питань інвестиційної діяльності Дрогобицької міськради Сергієві Задворних. Як він зауважив, ідея створення в Дрогобичі комунального бізнес-хабу вже другий рік висить у повітрі (однак нема підтримки депутатів міськради), а мережі водопостачання частково відремонтовані. Він також запитав, як конкретно активізувати громаду, де чимало людей пенсійного віку, а молодь часто або працює деінде, або взагалі виїжджає.
Золочів
Дещо іншою є ситуація із Золочевом. Тут вирішено проблему якості питної води, каналізовано один із масивів (триває робота на іншому), активно працюють над вирішенням питання збору, вивозу, сортування й утилізації ТПВ (полігон, сміттєсортувальна лінія)… Тут діє Навчальний центр Нацгвардії України, робочими місцями забезпечує «Електроконтакт Україна», дуже активні ОСББ, місто має відзнаки за благоустрій, розвиток спортмайданчиків. Золочів – одне з міст-лідерів України у напрямі альтернативної енергетики: свого часу першим у західному регіоні перевело всі котельні на альтернативне паливо; тут думають про побудову сонячної електростанції, використання біогазу.
Констатувавши наявність низки плюсів, студентка ІГСН Аліна Блясецька звернула увагу на проблемні моменти – стан деяких доріг, питання громадських вбиралень, висаджування дерев, потреба інвестування в розвиток МСП, створення центрів соціальної допомоги, розвиток мережі дитячих секцій, волонтерства тощо.
Чимало ідей стосується туристичної сфери: започаткування нових проектів (фестивалі, змагання), реставрація архітектурних пам’яток, активніше використання потенціалу Золочівського замку (цей музей-заповідник, як відомо, є одним із пунктів турмаршруту «Золота підкова Львівщини»), ін. Місто потребує стратегії туристичного розвитку, погоджується міський голова Золочева Ігор Гриньків: пишатись є чим (як-ось релігійні пам’ятки ХVI – ХVII ст.), але на часі – реконструкція історичної частини міста (йдеться про повернення до архітектурного образу Золочева в час найбільшого розквіту, до 1939-го, бо пізніше, в радянський період, частими були випадки руйнування дахів, ліпнини тощо). У цьому напрямі, до слова, місто співпрацює з кафедрами РАМС і МБД Політехніки. Мер Золочева певен: перспектива міста – у забезпеченні якісних послуг, які й створюватимуть комфортне життя об’єднаної територіальної громади в майбутньому.
Взаємна користь
Проект ЄС/ПРООН має позитивні ефекти і для міст-учасників та їхніх громад, і для представників академічного середовища, бо студенти вчаться шукати шляхи вирішення реальних проблем, розвивають фахові навички, це і практикування громадянського суспільства, зауважує Руслан Демчишак із кафедри ПМВ. І представники управлінських органів міст, й координатори Львівського обласного ресурсного центру громад проекту «Місцевий розвиток…» Ігор Назар й Ірина Галайко кажуть, що така співпраця дозволяє ширше й цілісніше побачити місто – його потреби, проблеми і потенціал.
Рекомендації політехніків, ймовірно, стануть складовою формування стратегії розвитку міст Львівщини. Принаймні І. Гриньків зауважив, що запросить Аліну долучитися до діяльності робочої групи з напрацювання стратегії Золочева. А серед близьких планів – круглі столи у двох містах.
Ірина Шутка,
тижневик «Аудиторія»
тижневик «Аудиторія»
