Він повернув поезії людську душу

За словами Івана Дзюби, поезія Миколи Вінграновського – це стихія, переливання настроїв, станів, натхнення, гра уяви. В ньому жило все, чого сягав душевний зір, і що коли-небудь торкалося його душі – від росинки до громовиці. Хто ж була ця цікава людина – письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет?
Відповідь на це питання шукали учні Сасівського НВК. Разом зі своєю наставницею, вчителем української мови та літератури, Іриною Гирило діти відзначили 80-річчя від дня народження Миколи Вінграновського читанням його поезій, прослуховуванням аудіозаписів пісень на його слова. Одну пісню навіть виконало імпровізоване тріо у складі учениць Тетяни Кінчило та Вікторії Іванчук і вчителя Ірини Гирило.
Вразив присутніх відеозапис з виступом Євгена Нищука, українського актора театру і кіно, Міністра культури України, який читав одну з поезій Вінграновського.
Також глядачі мали змогу переглянути уривки з фільму  Олександра Довженка «Повість полум'яних літ», у якому поет знявся ще в студентські роки… з його уст звучать такі пророчі слова про війну, яка є неморальною, про зраду Україні… За роль Івана Орлюка він отримав золоту медаль в Лос-Анжелесі. До речі, цікава доля медалі: він заніс цю медаль до дантиста, щоб той зробив для його матері золоті зуби. А потім до письменника приїжджали підозрілі хлопці і вимагали показати медаль… Але Вінграновського це не злякало.
Ще деякі факти. У Миколи Вінграновського був відсутній на руці вказівний палець. Він не комплексував, а жартував із цього приводу. Був письменник справжнім вболівальником київського «Динамо».
Має місце у його творчості і поезія для діток, тому учасники літературної години були різного віку, від 5-го до 8-го класу (Юля Банайтус, Христина Яворська, Віка Кінчило, Таня Кінчило, Віка Іванчук, Павло Прус, Денис Лупак, Михайло Ярош).
Микола Вінграновський повернув нашій поезії важливу якість і цінність – людську душу. Його лірика оптимістична та емоційна. І навіть найгостріші речі зігріті якимось внутрішнім світлом, людяністю й добротою. Що б він не робив, про що б не писав, він це робив не з гніву, не з ненависті, а з любові. А любові до ближнього в нашому житті так не вистачає. Саме тому ми не оминули ювілей цього поета.