Новини Золочівщини
І цьому ніхто не зміг перешкодити
Gazeta
2011 року Золочівщина, як і вся Україна, відзначила 200-у річницю з дня народження нашого славного земляка – священика, поета, «будителя Русі» Маркіяна Шашкевича. Він був одержимий високою ідеєю: «Одно було у него завсігди на думці: свій рід, свій язик, своя словесність, своя народність!» (А. Вахнянин). Він був людиною дії. Здатний на подвиг, готовий на жертви. Умів єднати собі однодумців, згуртовувати, переконувати. Організований Шашкевичем у 1833 році гурток «Руська трійця» укладає перший рукописний збірник віршів народною мовою «Син Русі», через рік – альманах «Зоря», які, на жаль, не були надруковані.
Змінивши назву «Зоря» на «Русалку Дністровую» і внісши деякі зміни у зміст, гуртківці за допомогою слов'янських друзів видали цю книжку у Буді (Будапешт) на початку 1837 року. Кошти дав директор головної школи в Коломиї М. Верещинський, а двадцять дукатів, яких не вистачало, позичив Маркіян у свого родича.
З'явилася книга, про яку Іван Франко писав, що це «явище наскрізь революційне… зірничка нашого розсвіту». І сьогодні вражає нас епіграф – слова Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія».
Книжку було конфісковано, проте деяка кількість екземплярів дійшла до читачів і в той час справила враження бомби. Прогресивним і сміливим для того часу було:
1. Свідоме ставлення упорядників до мови й орфографії: «Пиши, як чуєш, а читай, як бачиш».
2. Народні пісні, думи, колядки, гагілки, зібрані в Галичині (зокрема, гагілки від Золочева).
3. Оригінальні твори Шашкевича, Вагилевича, Головацького, написані українською мовою.
4. Переклади сербських пісень і чеського «Краледвірського рукопису».
5. Казка М. Шашкевича «Олена», де вперше згадано опришківський рух.
6. Стародавні пісні, опис давніх рукописів, які зберігались у бібліотеці монастиря отців Василіан у Львові.
І, нарешті, це була перша книжка українською мовою в Галичині. Недарма так сполошилась влада. Адже, за словами директора Львівської поліції, «ці безумці хочуть воскресити… мертву русинську національність».
Так, альманах став усеукраїнським явищем за змістом, мовою, духом. Відомо, що читав його Тарас Шевченко (свідчення Лукашевича). «Русалка Дністровая» започаткувала процес становлення нової української літератури на західних землях України, і цьому ніхто не міг перешкодити. Ця книжка стала важливою подією і в процесі загальнослов'янського культурного відродження.
«Русалка Дністровая» – перша заявка українців Галичини про свою національну гідність – і сьогодні є безсмертною.
Саме тому можемо з упевненістю говорити про ювілейне десятиліття Маркіяна Шашкевича:
2011 рік – 200-річчя з дня народження.
2015 рік – 180 років з дня виголошення першої проповіді М. Шашкевича українською мовою в соборі Святого Юра у Львові.
2017 рік – 180 років з дня виходу в світ безсмертної «Русалки Дністрової» – провісниці наших днів, вільної України, державності нашої мови – подвигу, якого ми не маємо права забути.
Змінивши назву «Зоря» на «Русалку Дністровую» і внісши деякі зміни у зміст, гуртківці за допомогою слов'янських друзів видали цю книжку у Буді (Будапешт) на початку 1837 року. Кошти дав директор головної школи в Коломиї М. Верещинський, а двадцять дукатів, яких не вистачало, позичив Маркіян у свого родича.
З'явилася книга, про яку Іван Франко писав, що це «явище наскрізь революційне… зірничка нашого розсвіту». І сьогодні вражає нас епіграф – слова Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія».
Книжку було конфісковано, проте деяка кількість екземплярів дійшла до читачів і в той час справила враження бомби. Прогресивним і сміливим для того часу було:
1. Свідоме ставлення упорядників до мови й орфографії: «Пиши, як чуєш, а читай, як бачиш».
2. Народні пісні, думи, колядки, гагілки, зібрані в Галичині (зокрема, гагілки від Золочева).
3. Оригінальні твори Шашкевича, Вагилевича, Головацького, написані українською мовою.
4. Переклади сербських пісень і чеського «Краледвірського рукопису».
5. Казка М. Шашкевича «Олена», де вперше згадано опришківський рух.
6. Стародавні пісні, опис давніх рукописів, які зберігались у бібліотеці монастиря отців Василіан у Львові.
І, нарешті, це була перша книжка українською мовою в Галичині. Недарма так сполошилась влада. Адже, за словами директора Львівської поліції, «ці безумці хочуть воскресити… мертву русинську національність».
Так, альманах став усеукраїнським явищем за змістом, мовою, духом. Відомо, що читав його Тарас Шевченко (свідчення Лукашевича). «Русалка Дністровая» започаткувала процес становлення нової української літератури на західних землях України, і цьому ніхто не міг перешкодити. Ця книжка стала важливою подією і в процесі загальнослов'янського культурного відродження.
«Русалка Дністровая» – перша заявка українців Галичини про свою національну гідність – і сьогодні є безсмертною.
Саме тому можемо з упевненістю говорити про ювілейне десятиліття Маркіяна Шашкевича:
2011 рік – 200-річчя з дня народження.
2015 рік – 180 років з дня виголошення першої проповіді М. Шашкевича українською мовою в соборі Святого Юра у Львові.
2017 рік – 180 років з дня виходу в світ безсмертної «Русалки Дністрової» – провісниці наших днів, вільної України, державності нашої мови – подвигу, якого ми не маємо права забути.
Оксана КРИНИЦЬКА
