Пам'ятайте і не допустіть

1932–1933 роки… Тоді б їхні життя врятував хліб. Сьогодні ж їхні душі рятує наша пам’ять. 26 листопада у Золочеві вшанували пам’ять жертв Голодоморів 1932–1933, а також 1921–1922 і 1946–1947 років. Дія відбувалась на площі Незалежності біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу, що дуже символічно, адже тема Голодомору посідала важливе місце у заявах Чорновола.
Традиційно о 16 годині усі присутні вшанували Хвилиною мовчання усіх загиблих під час Голодомору, а священики провели спільну молитву за упокій невинно убієнних і закатованих голодом в часи радянсько гототалітарного режиму.
«Люди від голоду божеволіли. Жінка, яка витягнула печінку свого мертвого чоловіка, так її і не з’їла. Збожеволіла. Матері із сіл старались потрапити у місто, щоб залишити там свою дитину (можливо, хтось підбере), щоб не померла із голоду. Потім повертались у село. А, можливо, і не повертались. Цілі села вимирали. Коли на будинку сільської ради висів чорний прапор, означало, що села немає – люди вимерли», – розповів жорстокі факти історик Володимир Сивак.
Опісля присутні мали змогу подивитись на літературну композицію у постановці Золочівського молодіжного театру «Край». Важко було стримати сльози від почутого. Діти із трепетом промовляли кожне слово, у якому була гірка правда, пережита українським народом.
Після офіційної частини присутні розставили лампадки у вигляді хреста, поклали квіти та колоски пшениці.
Мар’яна БОЙКО